Ухвала

від 17.12.2015 по справі 826/3094/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Київ К/800/41294/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року

у справі № 826/3094/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авалон

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій та рішень, скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Авалон (далі - ТОВ Авалон ; позивач) до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ № 1058 від 14 листопада 2013 року про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ Авалон . Визнано протиправними дії ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ Авалон за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0010342201 від 16 грудня 2013 року, № 0010332201 від 16 грудня 2013 року та № 0003392201 від 11 березня 2014 року. Стягнуто на користь ТОВ Авалон судові витрати з видатків Державного бюджету України, спрямованих на асигнування діяльності ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в розмірі 560,28 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі наказу № 1058 від 14 листопада 2013 року та відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Авалон з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Онікс Компані ЛТД , Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Мармур ЛТД , Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма Горизонталь , Товариством з обмеженою відповідальністю Ю.О. Електронікс-1 за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 744/26-54-22-01-10/31281607 від 27 листопада 2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0010332201 від 16 грудня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 196 318,00 грн. (157 054,00 грн. - основний платіж, 39 264,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0010342201 від 16 грудня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 173 199,00 грн. (138 559,00 грн. - основний платіж, 34 640,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0003392201 від 11 березня 2014 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 102 892,00 грн.

Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За наведених обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки або з діями контролюючого органу щодо її здійснення та оспорити його (їх) у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Водночас, як встановлено судами в розглядуваному випадку, пояснення та їх документальні підтвердження на отриманий від контролюючого органу запит надано позивачем з дотриманням вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а відповідачем, в свою чергу, не наведено конкретних недоліків поданих товариством пояснень або документів.

Крім того, за правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Втім, як з'ясовано судами, доказів дотримання умов надіслання (вручення) позивачу наказу № 1058 від 14 листопада 2013 року про призначення розглядуваної перевірки, а також письмового повідомлення № 12639/10/26-54-22-01-20 від 14 листопада 2013 року про дату початку та місце проведення такої перевірки в порядку пункту 79.2 статті 79 ПК України відповідачем не подано.

Відтак, судові інстанції дійшли цілком об'єктивного висновку про протиправність оспорюваного наказу та обґрунтовано кваліфікували дії ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з проведення спірної перевірки як неправомірні.

У разі ж визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною з процедурних підстав, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень.

Адже, така компетенція не виникає в силу лише факту вчинення платником податкових правопорушень, позаяк для винесення податкових повідомлень-рішень контролюючому органу необхідно дотриматись певних умов - спочатку провести перевірку.

Отже, у випадку визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною її висновки не повинні оцінюватись по суті, а прийняті за результатами такої перевірки акти індивідуальної дії автоматично підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.