Постанова

від 14.12.2015 по справі 807/1656/15

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1656/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Симканич Ю.В.

за участю сторін:

сторони в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Міжгірському районі ГУ ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Сітес-Тур третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 сільська рада Міжгірського району Закарпатської області про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Міжгірському районі ГУ ДФС у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Сітес-Тур третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 сільська рада Міжгірського району Закарпатської області про стягнення податкового боргу у розмірі 38095,84 грн.

Позов мотивовано тим, що за ТОВ Сітес-Тур рахується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб, який виник на підставі поданих відповідачем декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в сумі 38095,84 грн., який станом на день звернення є несплачений, позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року було залучено в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 сільська рада Міжгірського району Закарпатської області (а.с.45).

Позивач, в судове засідання не з'явився, проте пунктом 3 прохальної частини позову просив суд провести розгляд даної справи за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав суду заперечення проти позову якими просив суд відмовити в задоволені такого та розглянути справу без участі представника відповідача (а.с.62-63).

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 сільська рада Міжгірського району Закарпатської області в судове засідання не з'явилася хоча судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи. Таким чином справа розглядається за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а відтак у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданої 19.02.2015р. до ДПІ у Міжгірському районі податкової декларації з плати за землю відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб за 2015 року у розмірі 114287,50грн. зі щомісячною розбивкою платежів по 9523,96грн., а за грудень 2015р. - 9523,94грн. (а.с.9-10)

Заборгованість по даному податку становить 38095,84 грн. (9523,96 грн.*4) яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем суми платежу за квітень-липень 2015 року

Пунктом 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України, якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим Кодексом України та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, самостійно визначені платником у поданій податковій декларації суми грошового зобов'язання є узгодженими. Такі суми грошового зобов'язання, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник зобов'язаний самостійно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Згідно пп.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган згідно пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України має право звертатися до суду щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

З приводу посилань відповідача на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року згідно якої договір оренди земельної ділянки №1 від 01.03.2005 року зареєстрованого у Міжгірському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 березня 2005 року за №0405070600006 визнано недійсним, та відтак відповідач звільнений від сплати орендної плати за землю, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України

1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

На думку суду питання застосування правових наслідків визнаного недійсним, Львівським апеляційним господарським судом, договору оренди земельної ділянки виходить за межі та предмет розгляду даної адміністративної справи, як з огляду на їх правову сутність так і з огляду на інший склад сторін у вказаного роду справах, та може бути реалізований Відповідачем, шляхом пред'явлення згідно з ч. 5 ст.216 ЦКУ відповідної вимоги у встановлений законодавством спосіб до суду відповідної юрисдикції.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконливого висновку, що в даному випадку, оскільки відповідач орендував вищевказані земельні ділянки, у відповідності до договору від 01.03.2005 року, який на момент визначення податкових зобов'язань не був визнаний недійсним, податкові зобов'язання були самостійно визначені Відповідачем та в строк встановлений законодавством не сплачені і набули статусу податкового боргу то проявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Заборгованість відповідача також підтверджується довідкою про стан податкового боргу (а.с.6).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку та не спростовано доводів позивача, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов державної податкової інспекції у Міжгірському районі ГУ ДФС у Закарпатській області - задовольнити.

Стягнути за рахунок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю Сітес-Тур (90032, Закарпатська область, Міжгірський район, с. Репинне, 139, код 32703199) податковий борг у розмірі 38095,84 грн. (тридцять вісім тисяч дев'яносто п'ять гривень 84 коп.) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_2