Постанова

від 24.12.2015 по справі 816/4494/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/4494/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засіданні: ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" ім. Довженка" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" ім. Довженка" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2015 року №0000712200.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 13 травня 2015 року №910/16-20-22-01-11/03770394/20, складений на підставі проведеної Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" ім. Довженка", код ЄДРПОУ 03770394 за період з 01 листопада 2014 року по 31 січня 2015 року з окремих питань. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними у Акті перевірки про завищення податкового кредиту за січень 2015 року на суму 23546,65 грн, вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договору і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що ТОВ "Агролідер-2013" на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із даним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними у Акті перевірки, зауважує, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що у ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарно-мітеріальних цінностей в асортименті, зазначеному у податкових накладних від Замовника до Виконавця та навпаки, у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування, відвантаження ТМЦ. Позивач у позовній заяві зазначає, що капітальний ремонт вузлів та агрегатів проводився на території АФ ім. Довженка, разом з тим, акти надання послуг складені у місті Мелітополь, що суперечить поясненням позивача та підтверджує висновки контролюючого органу про не підтвердження факту передачі ТМЦ.

Крім того, відповідач зауважував, що розрахунки між підприємствами не проводились, податкові накладні на підтвердження отриманих послуг від ТОВ Агролідер-2013 , виписані на виконання договору від 01 грудня 2014 року №37 та не можуть підтвердити відносини по договору від 01 січня 2015 року №37.

Також, висновки контролюючого органу у Акті перевірки ґрунтуються на податковій інформації Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 28 квітня 2015 року №8905/08-32-22-02 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Агролідер-2013 по взаємовідносинам з ТОВ Статис та ТОВ Хорост за січень 2015 року .

Таким чином, на думку відповідача, позивачем неправомірно включено по взаємовідносинах з ТОВ "Агролідер-2013" до складу податкового кредиту суму у розмірі 23547,00 грн за січень 2015 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" ім. Довженка" зареєстроване як юридична особа 30 травня 2005 року, ідентифікаційний код 03770394, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 175-177/.

У період з 28 квітня 2015 року по 06 травня 2015 року Миргородською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" ім. Довженка", код ЄДРПОУ 03770394 за період з 01 листопада 2014 року по 31 січня 2015 року з окремих питань.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 13 травня 2015 року №910/16-20-22-01-11/03770394/20 /том І, а.с. 14-50/, у якому зафіксовано порушення пунктів 198.1., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого: завищено податковий кредит всього на 23546,65 грн, у тому числі за січень 2015 року у розмірі 23547,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що ТОВ "Агролідер-2013" не могло виконувати обсяг виконаних робіт, зазначений у поданих для перевірки первинних документах. Згідно даних АІС Автомобіль ДАІ МВС України відсутні транспортні засоби, зареєстровані на ТОВ "Агролідер-2013". Товарно-транспортні накладні до перевірки не надавались. Миргородською ОДПІ направлено запит до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про проведення зустрічної звірки, однак , станом на дату підписання даного Акту відповідь не одержано, тому відсутня інформація про підтвердження транспортування на капітальний ремонт та з капітального ремонту вузлів і агрегатів в асортименті, вказаному у податкових накладних /том І, а.с. 36/.

Також, на думку осіб, що проводили перевірку, не встановлено факту передачі (переміщення) вузлів і агрегатів у асортименті, вказаному у податкових накладних від Замовника до Виконавця та навпаки, у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування /том І, а.с. 36/.

У Акті перевірки також зазначено, що відповідно до Акту звірки за січень 2015 року розрахунки між підприємствами не проводились /том І, а.с. 35/.

На підставі Акту перевірки Миргородською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2015 року №000712200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 35320,50 грн, у тому числі 23547,00 грн за основним платежем, 11773,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями /том І, а.с. 69/.

За наслідками адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення /том І, а.с. 90-103/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 03 червня 2015 року №000712200, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 цього ж Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Господарські відносини позивача (Замовник) з ТОВ Агролідер-2013 (Виконавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з ремонту вузлів та агрегатів.

Так, судовим розглядом встановлено, що 01 січня 2015 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ТОВ Агролідер-2013 укладено договір про надання послуг №37 /том І, а.с. 104-105/, згідно пункту 1.1. умов якого Виконавець зобов'язується виконати капітальний ремонт вузлів і агрегатів в асортименті, вказаному у комерційній пропозиції Виконавця, кількості згідно заявок Замовника.

Відповідно до пункту 2.1. умов Договору загальна сума Договору складається згідно актів виконаних робіт. Вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт або замовлення.

Розрахунки за Договором проводяться протягом 14 календарних днів з моменту підписання Замовником актів виконаних робіт, у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставлених Виконавцем рахунків /Пункт 2.2. умов Договору/.

У відповідності до пункту 2.5. умов Договору передача і приймання товару і виконаних послуг оформляється актом прийому-передачі виконання робіт та/або накладною.

Пунктом 2.6. умов Договору передбачено право Виконавця залучати до виконання робіт Субпідрядників.

05 січня 2015 року Сторонами договору укладено Додаткову угоду №1 до Договору надання послуг від 01 січня 2015 року №37 /том І, а.с. 106/, зі змісту якої судом встановлено, що Сторонами Договору вирішено викласти пункт 1.1. Договору від 01 січня 2015 року №37 у наступній редакції: Виконавець зобов'язується виконати капітальний ремонт вузлів і агрегатів в асортименті, вказаному у комерційній пропозиції Виконавця, в кількості і згідно заявок Замовника. Проведення робіт по капітальному ремонту вузлів і агрегатів може проводитися Виконавцем або третьою стороною з виїздом на територію Замовника .

На виконання умов вищезазначеного Договору та Додаткової угоди, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №1 на загальну суму 310,00 грн, у тому числі ПДВ 51,67 грн /том І, а.с. 115/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №2, на загальну суму 310,00 грн, у тому числі ПДВ 51,67 грн /том І, а.с. 138/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000016, на загальну суму 310,00 грн, у тому числі ПДВ 51,67 грн /том ІІ, а.с. 30/;

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №3 на загальну суму 10730,00 грн, у тому числі ПДВ 1788,33 грн /том І, а.с. 120/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №8, на загальну суму 10730,00 грн, у тому числі ПДВ 1788,33 грн /том І, а.с. 145/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000032 на загальну суму 10730,00 грн, у тому числі ПДВ 1788,33 грн /том ІІ, а.с. 37/;

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №4 на загальну суму 12420,00 грн, у тому числі ПДВ 2070,00 грн /том І, а.с. 130-131/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №4, на загальну суму 12420,00 грн, у тому числі ПДВ 2070,00 грн /том І, а.с. 142/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000042 на загальну суму 12420,00 грн, у тому числі ПДВ 2070,00 грн /том ІІ, а.с. 34/;

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №5 на загальну суму 9045,00 грн, у тому числі ПДВ 1507,50 грн /том І, а.с. 127-128/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №5, на загальну суму 9045,00 грн, у тому числі ПДВ 1507,50 грн /том І, а.с. 143/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000022 на загальну суму 9045,00 грн, у тому числі ПДВ 1507,50 грн /том ІІ, а.с. 35/;

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №6 на загальну суму 7110,00 грн, у тому числі ПДВ 1185,00 грн /том І, а.с. 133/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №6, на загальну суму 7110,00 грн, у тому числі ПДВ 1185,00 грн /том І, а.с. 141/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000025 на загальну суму 7110,00 грн, у тому числі ПДВ 1185,00 грн /том ІІ, а.с. 36/;

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №7 на загальну суму 17285,00 грн, у тому числі ПДВ 2880,83 грн /том І, а.с. 112-113/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №7, на загальну суму 17285,00 грн, у тому числі ПДВ 2880,83 грн /том І, а.с. 146/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000040 на загальну суму 17285,00 грн, у тому числі ПДВ 2880,83 грн /том ІІ, а.с. 41/;

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №8 на загальну суму 8670,00 грн, у тому числі ПДВ 1445,00 грн /том І, а.с. 124-125/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №9, на загальну суму 8670,00 грн, у тому числі ПДВ 1445,00 грн /том І, а.с. 149/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000044 на загальну суму 8670,00 грн, у тому числі ПДВ 1445,00 грн /том ІІ, а.с. 38/;

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №9 на загальну суму 21515,00 грн, у тому числі ПДВ 3585,83 грн /том І, а.с. 107-108/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №10, на загальну суму 21515,00 грн, у тому числі ПДВ 3585,83 грн /том І, а.с. 148/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000047 на загальну суму 21515,00 грн, у тому числі ПДВ 3585,83 грн /том ІІ, а.с. 40/;

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №10 на загальну суму 10400,00 грн, у тому числі ПДВ 1733,33 грн /том І, а.с. 122/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №11, на загальну суму 10400,00 грн, у тому числі ПДВ 1733,33 грн /том І, а.с. 144/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000049 на загальну суму 10400,00 грн, у тому числі ПДВ 1733,33 грн /том ІІ, а.с. 39/;

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №11 на загальну суму 27430,00 грн, у тому числі ПДВ 4571,67 грн /том І, а.с. 117-118/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №12, на загальну суму 27430,00 грн, у тому числі ПДВ 4571,67 грн /том І, а.с. 139/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000051 на загальну суму 27430,00 грн, у тому числі ПДВ 4571,67 грн /том ІІ, а.с. 32/;

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №12 на загальну суму 1895,00 грн, у тому числі ПДВ 315,83 грн /том І, а.с. 110/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №13, на загальну суму 1895,00 грн, у тому числі ПДВ 315,83 грн /том І, а.с. 147/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000053 на загальну суму 1895,00 грн, у тому числі ПДВ 315,83 грн /том ІІ, а.с. 33/;

- податкової накладної від 27 січня 2015 року №13 на загальну суму 14470,00 грн, у тому числі ПДВ 2411,67 грн /том І, а.с. 135-136/, акту надання послуг від 27 січня 2015 року №14, на загальну суму 14470,00 грн, у тому числі ПДВ 2411,67 грн /том І, а.с. 140/, рахунку на оплату від 27 січня 2015 року №АЛ000000055, на загальну суму 14470,00 грн, у тому числі ПДВ 2411,67 грн /том ІІ, а.с. 31/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ Агролідер-2013 (код ЄДРПОУ 38700036), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується відповідачем.

У письмових запереченнях представник відповідача зазначав про порушення позивачем пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу, а саме: позивачем укладено договір надання послуг від 01 січня 2015 року №37, однак, у податкових накладних, виписаних ТОВ Агролідер-2013 зазначено дату договору 01 грудня 2014 року, що не дає відповідачу можливості встановити, що ТОВ Агролідер-2013 здійснювало надання послуг саме на виконання договору від 01 січня 2015 року №37.

Дійсно, судом встановлено та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, що у даному випадку мала місце помилка з боку контрагента позивача ТОВ Агролідер-2013 при зазначенні номеру цивільно-правового договору.

Разом з тим, суд вважає, що у даному випадку зазначений недолік не впливає на зміст проведених операцій та їх відображення у податковому обліку, оскільки окремі недоліки податкової накладної, які не впливають на суть проведеної операції, не позбавлять можливості ідентифікувати особи продавця і покупця та охарактеризувати зміст господарської операції, не можуть мати наслідком позбавлення покупця права на податковий кредит та визнання недійсною даної податкової накладної.

Дана помилка жодним чином не вплинула на загальний обсяг постачання послуг по даних операціях, у тому числі суму податку на додану вартість.

Крім того, суд зауважує, що у досліджених у судовому засіданні копії податкових накладних зазначено вид цивільно-правового договору "договір про надання послуг", що прямо передбачено підпунктом "и" абзацу 2 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Також, зі змісту актів виконаних робіт можливо встановити дату Договору, а саме 01 січня 2015 року.

Більш того, у ході проведення перевірки особами, що проводили перевірку даного порушення виявлено не було, у Акті перевірки про порушення позивачем вимог статті 201 Податкового кодексу України не зазначено.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що при отриманні послуг за договором товарно-транспортні накладні не складалися, оскільки капітальний ремонт вузлів та агрегатів у асортименті відбувався на підприємстві позивача, що не суперечить вимогам Додаткової угоди від 05 січня 2015 року №1 до Договору від 01 січня 2015 року №37.

Також, згідно пояснень представника позивача судом встановлено, що отримані за Договором від 01 січня 2015 року послуги з ремонту запасних частин до техніки позивача були використані безпосередньо у господарській діяльності ТОВ Агрофірма ім. Довженка .

У свою чергу, наявність у користуванні позивача техніки підтверджується даними бухгалтерського обліку, а саме оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 10 /а.с. 150-153/ та копіями свідоцтв про реєстрацію машин /том ІІ, а.с. 42-73/.

Факт оплати придбаних послуг підтверджується завіреними належним чином копіями платіжних доручень від 17 лютого 2015 року №С8-2143 /том ІІ, а.с. 16/, від 20 лютого 2015 року №С8-2399 /а.с. 17/.

На виконання пункту 1.1. умов Договору позивачем залучено до матеріалів справи завірені належним чином копії заявок на виклик фахівців ТОВ "Агролідер-2013" для здійснення ремонту автотракторних вузлів /том ІІ, а.с. 18-30/.

На противагу доводам відповідача щодо місця складання актів надання послуг, судом встановлено, що акти надання послуг складалися у електронному вигляді ТОВ "Агролідер-2013" за місцем власного знаходження (м. Мелітополь, Запорізької області). У подальшому акти або роздруковувалися ТОВ "Агролідер-2013" у двох примірниках і привозився до місця надання послуг, або, у разі необхідності коригування, роздруковувався вже у місці надання послуг, де підписувався представниками сторін. Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що місто Мелітополь є місцем складання актів надання послуг, а не місцем здійснення господарської операції.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно частини 1 пункту 201.6 статті 201 зазначеного Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно пунктів 201.7 та 201.8 цієї ж статті Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд зауважує, що податковим законодавством не надано право платникам податків перевіряти правильність заповнення і подання податкової звітності своїми контрагентами, повноту і вчасність сплати ними податків і зборів. Також Податковий кодекс України не ставить право платника податків на податковий кредит в залежність від включення постачальниками товарів, послуг даних сум податку до своїх податкових зобов'язань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений у статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (який означає, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичні форми).

Та обставина, що контрагент позивача помилково зазначив у податкових накладних, іншу дату договору надання послуг у даному випадку не впливає на правильність формування позивачем спірної суми податкового кредиту і не свідчить про завищення податкового кредиту за січень 2015 року на 23547,00 грн, оскільки помилка має технічний (формальний) характер і не спростовує наявність належно оформлених і зареєстрованих Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд не вбачає ознак правопорушення з боку позивача, оскільки відсутній протиправний, неправомірний характер дій, - дані дії не є суспільно небезпечними чи протиправними, а також відсутній умисел та корисливі мотиви з боку позивача.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у ланцюгу постачання контрагентів, які не знаходяться за місцем реєстрації не свідчить про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту у відповідні періоди за результатами здійснення господарських операцій. Порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов, сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, відповідачем у своїх письмових запереченнях зазначено про прийняття до уваги даних Акту перевірки Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 28 квітня 2015 року №8905/08-32-22-02 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Агролідер-2013 по взаємовідносинам з ТОВ Статис та ТОВ Хорост за січень 2015 року , що на думку представника відповідача, є підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ Агролідер-2013 підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене контролюючий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту з ПДВ за січень 2015 року, задекларований позивачем по взаємовідносинам з ТОВ Агролідер-2013 .

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо органом доходів і зборів не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, фактичність надання послуг ТОВ Агролідер-2013 підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом у ході судового розгляду

За таких обставин, висновок відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 23547,00 грн, є безпідставним, оскільки позивачем у процесі судового розгляду доведено правомірність формування податкового кредиту на зазначену суму.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо правомірності формування ТОВ Агрофірма ім. Довженка податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ Агролідер-2013 .

З огляду на викладене, необґрунтованим є також висновок органу доходів і зборів про застосування ТОВ Агрофірма ім. Довженка штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11773,50 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2015 року №0000712200 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" ім. Довженка" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 03 червня 2015 року №0000712200.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" ім. Довженка" за рахунок бюджетних асигнувань Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1218,00 грн /одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2015 року.

Суддя Л.М. Петрова