Ухвала

від 17.12.2015 по справі 761/27530/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/ 14351 /2015 Головуючий у 1-ій інстанції - Волошин В.О.

Доповідач - Поливач Л.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.

при секретарі Бугай О.О.

за участю осіб: представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості ;

за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 21 вересня 2015 року про забезпечення позову

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 21.09.2015 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1; садовий будинок НОМЕР_2, розташований у садовому товаристві Благоустрій сільської ради Гнідинська, Бориспільського району Київської області; земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий НОМЕР_3, розташовану у садовому товаристві Благоустрій сільської ради Гнідинська, Бориспільського району Київської області; 44 відсотки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі (ЄДРПОУ 37581105); на 49 відсотків у Статутному капіталі Приватного підприємства ТР-Інжиніринг (ЄДРПОУ 37611511); на 100 відсотків у Статутному капіталі Приватного підприємства Тор-Намет (ЄДРПОУ 39406714); на 100 відсотків у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджи Груп (ЄДРПОУ 38588248); на 25 відсотків у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Бі Енерджетікс (ЄДРПОУ 37745563); 10 відсотків у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Іванків-Теплосервіс (ЄДРПОУ 37734389), що належить ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1). В решті заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Посилається на її незаконність, порушення судом норм процесуального права.

Апелянт зазначив те, що оскаржувана ухвала взагалі не містить мотивувальної частини. Даний спір, не підвідомчий місцевому суду, що є очевидним з огляду на позовну заяву, адже сам позивач вказує на нього як на корпоративний. Обов'язок щодо визначення обсягу позовних вимог судом не виконано. Вказаний обов'язок є принципово важливим, адже саме обсяг позовних вимог визначає співмірність таких заходів з об'єктивною дійсністю. Ні у клопотанні, ні у позовній заяві позивач не вказує, як сформована сума стягнення у розмірі 9 601 943,56 грн. Курс НБУ доллара США відносно гривні позивач не наводить. 440 000 доларів США позивач вирахував шляхом складання сум, що згадані в двох взаємовиключних за змістом розписках (яким ще необхідно надати правову оцінку). Всі вказані обставини були судом проігноровані. Суд також не пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, суд самостійно на власний розсуд в день постановления ухвал надсилає їх на виконання Департаменту державної реєстрації Міністерства Юстиції України та ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві (а.с.57, 58). При цьому, у невідповідність до ч.5 ст. 153 ЦПК України, відповідачу таку ухвалу надіслано не було. Отже, дана ухвала суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 підтримав подану апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній. Представник позивача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постановленої судом ухвали. Позивач ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності, оскільки участь у розгляді справи беруть представники сторін з належно оформленими повноваженнями.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заході забезпечення позову, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Проте, в оскаржуваній ухвалі відсутні мотиви, з яких суд дійшов висновків про обґрунтованість припущень заявника про те ще, невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також посилання на закон, який дозволяє реалізовувати положення п.2. ч.1 ст.152 ЦПК України шляхом накладення арешту на вказане в ухвалі майно.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз'яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_4 просить суд стягнути з ОСОБА_5 9 601 943, 56 грн., (суму еквівалентну 440 000 дол. США.) які не були сплачені відповідачем (на думку позивача) за прийнятими на себе зобов'язаннями. В якості доказу позивач надав суду фотокопію фінансового зобов'язання від 24.11.2011 року та фотокопію розписки від 10.04.2012 року (а.с.9,10). Враховуючи, вимогу закону про те, що суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, повинен переконатись у реальності існуючого спору та в реальності ціни позову, суд апеляційної інстанції дослідивши зміст зазначених доказів, вважає, що для забезпечення позову достатньо буде накладення арешту на будинок і земельну ділянку.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1; 44 відсотки у Статутному капіталі ТОВ Токмак Солар Енерджі ; на 49 відсотків у Статутному капіталі Приватного підприємства ТР-Інжиніринг ; на 100 відсотків у Статутному капіталі Приватного підприємства Тор-Намет ; на 100 відсотків у Статутному капіталі ТОВ Токмак Солар Енерджи Груп ; на 25 відсотків у Статутному капіталі ТОВ Бі Енерджетікс ; 10 відсотків у Статутному капіталі ТОВ Іванків-Теплосервіс , що належить ОСОБА_5

Так, арештовані судом першої інстанції частки у статутних капіталах зазначених Товариств, порушують права даних Товариств, оскільки саме Товариства є власниками статутних капіталів. Товариства не беруть участі у даній справі, до них ОСОБА_4 вимог не пред'являє, а тому арешт частки їхнього статутного капіталу є помилковим та безпідставним. Арешт будинку і земельної ділянки, на думку суду, буде співмірним розміру заявлених позовних вимог, з приводу яких виник реальний спір. Тому, арешт квартири суд апеляційної інстанції вважає також помилковим.

Як вбачається, зазначена справа по суті не розглядалась, докази та доводи сторін по справі судом не оцінювались.

Судом в оскаржуваній ухвалі не обґрунтовано необхідність накладення арешту на все арештоване судом майно.

Таким чином, задовольнивши частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції наклав арешт на кількість майна, вартість якого значно перевищує розмір реальних позовних вимог ОСОБА_4

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_5 є частково обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню.

Наведені вище порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ч.1 ст.151 ЦПК України, є підставою для скасування даної ухвали та постановлення нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 303, ч.1 ст.151, п.2 ч.1 ст.312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 21 вересня 2015 року про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1; 44 відсотки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі (ЄДРПОУ 37581105); на 49 відсотків у Статутному капіталі Приватного підприємства ТР-Інжиніринг (ЄДРПОУ 37611511); на 100 відсотків у Статутному капіталі Приватного підприємства Тор-Намет (ЄДРПОУ 39406714); на 100 відсотків у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджи Груп (ЄДРПОУ 38588248); на 25 відсотків у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Бі Енерджетікс (ЄДРПОУ 37745563); 10 відсотків у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Іванків-Теплосервіс (ЄДРПОУ 37734389), що належить ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1), скасувати та постановити, в цій частині, нову ухвалу наступного змісту.

ОСОБА_4 відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 ; 44 відсотки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджі (ЄДРГІОУ 37581105); на 49 відсотків у Статутному капіталі Приватного підприємства ТР-Інжиніринг (ЄДРГІОУ 37611511); на 100 відсотків у Статутному капіталі Приватного підприємства Тор-Намет (ЄДРГІОУ 39406714); на 100 відсотків у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак Солар Енерджи Груп (ЄДРПОУ 38588248); на 25 відсотків у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Бі Енерджетікс (ЄДРПОУ 37745563); 10 відсотків у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Іванків-Теплосервіс (ЄДРПОУ 37734389), що належить ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1).

В іншій частині ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 21 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді :