Ухвала

від 17.12.2015 по справі 757/20856/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/14770/2015 Головуючий у 1-ій інстанції - Литвинова І.В.

Доповідач - Поливач Л.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.

при секретарі Бугай О.О.

за участю осіб: позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Авіоніка-соцзахист про відшкодування матеріальної та моральної шкоди;

за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Авіоніка-соцзахист , поданою представником ОСОБА_4

на рішення Печерського районного суду м.Києва від 16 вересня 2015 року

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 16.09.2015 року позов ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Авіоніка-соцзахист про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ДП Авіоніка-соцзахист на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 35709 грн. 89 коп., у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 357 грн. 09 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4, діючи в інтересах ДП Авіоніка-соцзахист , подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на незаконність ухваленого судом рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Помилковим, на думку апелянта, є висновок суду першої інстанції про те, що проведення Відповідачем будівельних робіт у власній квартирі призвело до руйнування належної Позивачеві квартири, яка знаходиться поверхом вище, та, відповідно завдало останній шкоди.

Апелянт зазначає, що в обґрунтування своїх вимог як доказ завдання шкоди та проведення Відповідачем незаконного ремонту Позивач надала копію акту, складеного 03.08.2012 року та підписаного чотирма особами. Зазначений документ не відповідає положенням чинного законодавства України ні по своєму змісту, ні по формі, та не є належним та допустимим доказом у справі. Положення зазначеного Акту суперечить один одному та обґрунтуванням, які наводить Позивач у позовній заяві. Акт суперечить і показанням свідків, які були допитані в ході судового розгляду. Поданий позивачем Акт мешканців Житлово- будівельного кооперативу Плановик не підписаний жодною особою, яка несе відповідальність за неправдиві відомості, не містить ані підписів представників органів влади, ані посадових осіб кооперативу - балансоутримувача будинку, ані підписів людей, які обслуговують приміщення будинку (майстер, інженер, тощо). В матеріалах справи відсутні жодні документи від балансоутримувача будинку. Позивач надає до суду копію заяви, яку подано до житлово-будівельного кооперативу, однак, ані жодної відповіді, ані інформації щодо будь-якої реакції з боку обслуговуючої організації на прийняту заяву в матеріалах справи немає.

Тексти копій Акту, які подавалися двічі разом із позовною заявою та уточненою позовною заявою, різні в частині опису пошкоджень стін у квартири Позивача. А саме тріщина, яка проходить через всю перегородку (стіну) між кімнатою і коридором, в поданому суду 28 липня 2014 року разом із позовною заявою Акті зроблено допис яка потребує демонтажу . Інша копія цього ж акту, яка була подана до суду, зазначеного допису не містить.

В ході судового засідання Позивач визнав, що Акт був сфальсифікований. Під час засідання 16 вересня 2015 року у приміщенні зали суду, Позивач зазначив, що він складав документ власноручно, а вказаний допис було зроблено безпосередньо в момент, коли він звернувся до будівельної організації з метою складання кошторису вартості будівельних робіт в його квартирі та подання його до суду для обґрунтування розміру вимог.

Відповідач не погоджується з твердженням суду про те, що проведення ремонту квартири відповідача не заперечувалось сторонами, і на підставі цього суд приходить до помилкового висновку що проведення цього ремонту стало причиною пошкодження квартири Позивача.

На підтвердження розміру своїх вимог Позивач подав суду копію кошторисного розрахунку на суму 21 229,10 грн., складеного ТОВ Бестбудмайстер . Згодом до суду було подано новий кошторисний розрахунок на суму 35 709,89 грн., та, відповідно, збільшено розмір позовних вимог. А попередньо, позивач звертався до Відповідача з вимогою відшкодування 15 487,00 грн., та згодом звернувся до суду.

Наявні у матеріалах справи розрахунки передбачають договірну ціну суб'єкта господарювання - ТОВ Бестбудмайстер на виконання ремонтних робіт в АДРЕСА_2. Водночас, зазначений в кошторисах перелік робіт та необхідних для ремонту матеріалів не визначає розміру шкоди - реальних збитків (якщо такі і були), завданих Позивачеві.

Наданий кошторис лише підтверджує вартість ремонту усієї квартири Позивача комерційною організацією, та не може бути використаний в обґрунтування розміру вимог у справі про відшкодування шкоди.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ДП Авіоніка-соцзахист ОСОБА_4 підтримав подану апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній. Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість ухваленого судом рішення.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач Дочірнє підприємство Авіоніка-соцзахист є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання від 22.11.1996р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 10.01.2005р., виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.

Квартира позивача розташована над квартирою відповідача.

Відповідно до Акту обстеження квартири позивача, стіни квартири і стеля мають тріщини які виникли через ремонтні роботи, які проводились в квартирі АДРЕСА_1.

Відповідач не визнає своєї вини в пошкодженні квартири позивачки.

Відповідач стверджує, що Акт від 03.08.2012 р. не відповідає положенням законодавства України ні за змістом, ні по формі. Але вказаний Акт був складений не посадовими особами, а мешканцями даного будинку, сусідами позивачки, які були свідками тих подій, які відбувались в їх будинку та в квартирах позивача та відповідача.

В судовому засіданні представник Відповідача підтвердив, що ремонт в квартирі АДРЕСА_1 що належить ДП Авіоніка-соцзахист на праві приватної власності, проводився.

Окрім цього, всі свідки підтвердили, що Акт від 03.08.2012 р. був складений щодо ремонту саме в квартирі НОМЕР_1 та наслідків, що були ним спричинені.

Посилання апелянта на суперечності в Акті та показах свідків не відповідає дійсності оскільки жодного прикладу суперечностей він не наводить.

В апеляційні скарзі зазначено наступне: В наданих суду документах Позивач зазначає, що до квартири нікого не пустили, представник Відповідача Акт не підписував, а також не надав нікому можливості доступу до участі в огляді квартири. В той час сам документ, який підписаний чотирма особами, містить чіткий опис того, що відбувається в квартирі та перелік незаконно зруйнованих стін на перегородок .

Проте, в Акті від 03.08.2012 р. чітко зазначено (а.с.25), що в квартиру нікого не пускали, окрім одного разу.

Усі свідки також окремо зазначали, коли вони (та за яких обставин) були в квартирі НОМЕР_1 до та вже після складання Акту. Зокрема, свідок ОСОБА_7, який має фахові знання в будівництві, показав чому саме відбулося перепланування, конструктивні зміни приміщення та які грубі порушення допустили будівельники під час проведення ремонту в квартирі відповідача.

Посилання апелянта на те, що жоден допитаний свідок не зміг чітко вказати на те, яким чином він потрапив до квартири Відповідача та які пошкодження стіни бачив, не відповідає дійсності та є суб'єктивною думкою відповідача. Всі ці твердження спростовуються аудіозаписом судового засідання від 14.08.2015 р.

Зв'язок між проведенням ремонту Відповідачем та пошкодженням квартири Позивача доведений показами свідків, які підтвердили, що після вибивання стіни в квартирі НОМЕР_1 у квартирі ОСОБА_2 з'явилися тріщини. Дані свідки спілкувалися з Позивачем та час від часу бували в її помешканні.

Тому, позиція Апелянта з цього приводу не відповідає матеріалам справи та не заслуговує на увагу.

Відповідно до п. 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства за № 76 від 17.05.2005 р., переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Згідно з п. 1.4.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Відповідно до п. 1.4.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається (п. 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій).

Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається (п. 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій).

Згідно з п. 1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися певні документи.

Відповідач не дотримався вказаних вище вимог законодавства України при здійсненні переобладнання та перепланування жилих приміщень у жилих будинках, що призвело до порушення прав позивача.

Відповідно до п. 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку.

Для проведення ремонтно-будівельних робіт з переплануванням квартири необхідно було отримати дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України (як це передбачено наказом Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 30.01.2010 р. за № 59).

З боку Позивача суду був наданий лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 28.08.2014 р. (а.с. 49), з якого вбачається, що Відповідач не звертався до вказаного органу з приводу надання тих чи інших дозволів для проведення ремонтно-будівельних робіт в квартирі НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1

ДП Авіоніка-соцзахист не надало суду жодного документу, які б підтверджували отримання дозволу на проведення ремонтно-будівельних робіт. Більш того, представник Відповідача чітко зазначив, що у його довірителя такі документи відсутні.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на відсутність належних доказів щодо розміру майнової шкоди, заподіяної позивачці пошкодженням її квартири, оскільки таке твердження не відповідає дійсності та спростовується кошторисом ТОВ Бест Будмайстер , відповідно до якого вартість ремонтно-будівельних робіт по усуненню пошкоджень в оздоблювальних покриттях квартири позивачки складає 35709,89 грн. На спростування висновків даного кошторису відповідач будь-яких доказів не надав. Та обставина, що позивач збільшувала розмір майнової шкоди свідчить про знецінення української гривні та зростання курсу долара США по відношенню до української гривні, відповідно це призвело до збільшення вартості робіт та матеріалів. Так, позов до суду було подано в липні 2014 року, а рішення ухвалено через рік. За цей час підвищились ціни як на вартість послуг, так і матеріалів, а відповідно збільшився розмір майнової шкоди, заподіяної ОСОБА_2 пошкодженням її квартири.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу - ч. 1 ст. 60 ЦПК України.

Позивач з свого боку надала всі докази,що були у неї в наявності, для повного і всебічного з'ясування обставин справи. Відповідач не спростував показання свідків, які показали суду, що пошкодження в квартирі позивачки виникли саме через ремонтні роботи в квартирі відповідача. Клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи відповідач в суді першої інстанції не заявляв.

Висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ДП Авіоніка-соцзахист про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню є вірним та таким, що відповідає вимогам закону та наявним в матеріалах справи доказам.

Інші доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про ухвалення судом незаконного та несправедливого рішення суду по суті спору.

Отже, твердження апелянта про незаконність ухваленого судом рішення, невідповідність висновку суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які він посилається - недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Справу було розглянуто судом на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних письмових доказів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Авіоніка-соцзахист , подану представником ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 16 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криміна льних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цьо го суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді :