Рішення

від 22.12.2015 по справі 918/1046/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015Справа №918/1046/15 За позовом Заступника військового прокурора центрального регіону в інтересах жержави

в особі Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Західноукраїнська холдингова компанія

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 1 940 284,30 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Пантюхов О.В. (службове посвідчення №032439 від 11.03.2015р.);

від відповідача: Логін Р.А. (представник за довіреністю №220/373/д від 21.05.2015р.);

від прокуратури: Тимошенко О.В. (представник за довіреністю №17 від 12.10.2015р.)

Обставини справи:

Заступник військового прокурора центрального регіону (надалі також - прокурор) звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі також - позивач) з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Західноукраїнська холдингова компанія (надалі також - відповідач) передати на користь позивача 30 квартир, загальною площею 2 184,71 кв.м., у житлових будинках, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4 відповідно до адресного переліку квартир з оформленням акту прийому-передачі житла та провести реєстрацію речових прав на вказане нерухоме майно за позивачем у Державній реєстраційній службі, а також стягнути з відповідача 1 940 284,30 грн. штрафних санкцій, а саме, 1 864 829,20 грн. пені та 75 455,14 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не дотримано своїх зобов'язань за Договором №227/ДКБ-360П на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4 від 11.12.2014р., щодо передачі зазначених квартир позивачу та у зв'язку з порушенням строків, передбачених умовами Договору, а саме до 10.03.2015р., прокурором нараховано відповідачу штрафні санкції.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись при цьому на те, що позивачем не надано до позовної заяви розрахунку штрафних санкцій, не зрозуміло за який період вони нараховані та чи відповідає даний розрахунок закону. Окрім того, у зв'язку з тим, що відповідачем було надано позивачу декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 05.08.2015р. та пропозицію підписати акт приймання-передачі частини квартир, то строк для нарахування штрафних санкцій повинен становити з 10.03.2015р. по 05.08.2015р. Також відповідач зазначає, що позивач нараховує пеню та штраф з урахуванням всієї вартості квартир, хоча ним сплачено відповідачу лише 30% від повної вартості квартир. Відповідач погоджувався передати позивачу квартири в кількості 8 шт., однак відповіді від останнього не отримав. Окрім того, у зв'язку з тим, що позивач ухиляється від прийняття 8 квартир та сплати залишку коштів в розмірі 70% від вартості квартир це унеможливлює подальше виконання відповідачем реєстрації права власності на квартири та виготовлення документації. Щодо вимог про зобов'язання відповідача передати квартири, то у відзиві зазначено, що позивач ухиляється від підписання акта приймання-передачі частини квартир та сплати коштів, зважаючи на те, що відповідач відповідно до п. 5.3. Договору здійснює оформлення права власності за свій рахунок. У відзиві також відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, а решті позовних вимог відмовити.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.10.2015р. справу №918/1046/15 було направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Листом №918/1046/15/1621/15 від 02.11.2015р. матеріали справи №918/1046/15 було надіслано до Господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю.

Проведеним 04.11.2015р. автоматичним розподілом справ в Господарському суді міста Києва, дана справа була розподілена на суддю Морозова С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 08.12.2015р.

В судовому засіданні 08.12.2015р. розгляд справи було відкладено до 22.12.2015р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судовому засіданні 22.12.2015р. представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження в справі на тій підставі, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/27353/15 за позовом ТОВ Західноукраїнська холдингова компанія до МО України про розірвання Договору №227/ДКБ-360П на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4 від 11.12.2014р. і рішення яке, прийнято за результатами розгляду даної справи оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Однак, та обставина, що дійсність Договору, на підставі якого заявлено позовні вимоги в даній справі, оскаржується в судовому порядку, не є підставою для зупинення провадження в даній справі про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів.

Зазначена позиція також викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.03.2015р. №910/23964/14.

Таким чином, з огляду на викладене, клопотання відповідача про зупинення провадження в справі задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 22 грудня 2015 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2014 року між позивачем (пайовик за Договором) та відповідачем (надалі - забудовник за Договором) укладено Договір №227/ДКБ-360П на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, предметом Договору є придбання позивачем у відповідача житла на умовах пайової участі, а саме - квартири кількістю 30 шт., загальною площею 2 184,71 квадратних метрів, у житлових будинках розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4 відповідно до Адресного переліку квартир (Додаток 2), які відповідач зобов'язується передати, а позивач оплатити у порядку і строки, визначені Договором.

Характеристики предмету Договору на момент передачі позивачу визначено у переліку опоряджувальних робіт (Додаток 4). Квартири, які за Договором відповідач зобов'язується передати позивачу, повинні відповідати санітарним нормам щодо житлових приміщень, опоряджувальні роботи виконані в повному обсязі відповідно до Переліку опоряджувальних робіт (Додаток 4) та житло готове під заселення. (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору ціна квартир, які відповідач за Договором зобов'язується передати позивачу становить 10 779 359,14 грн., в т.ч. ПДВ - 1 796 559,86 грн. та складається із розрахунку загальної площі квартир 2 184,71 кв.м., що передаються і фіксованої вартості 4 934,00 грн. за один квадратний метр загальної площі. Вказана договірна ціна є твердою.

Фактична площа квартир, які відповідач передає позивачу, уточнюється після отримання дозволу на введення будинку в експлуатацію відповідно до обмірів, проведених Бюро технічної інвентаризації. (п. 3.2. Договору).

Ціна цього Договору може бути змінена після уточнення загальної площі квартир згідно довідки, наданої Бюро технічної інвентаризації. (п. 3.3. Договору).

У випадку виникнення обставин, зазначених у п. 3.3. Договору, ціна, визначена п. 3.1. Договору, може бути змінена та оформлюється додатковою угодою.

Фінансування будівництва (придбання) житла на умовах пайової участі здійснюється згідно з Графіком фінансування (Додаток №3), який є невід'ємною частиною Договору. (п. 2.3. Генерального договору).

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що фінансування будівництва (придбання) житла на умовах пайової участі здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України КЕКВ 3121, за програмою КПКВ 2101190 Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних сил України , що відповідає бюджетним призначенням на 2014 рік і лише в межах цих бюджетних призначень та при наявності на казначейському рахунку позивача відповідних коштів, а саме, у сумі 10 779 359,14 грн., в т.ч. ПДВ - 1 796 559,86 грн., у тому числі: за рахунок коштів спеціального фонду 10 779 359,14 грн., в т.ч. ПДВ - 1 796 559,86 грн. з дня отримання відповідачем письмового повідомлення позивача про наявність коштів за спеціальним фондом на зазначені цілі. Позивач здійснює перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача в наступному порядку:

- попередня оплата здійснюється за наявності відповідного рішення Міністра оборони України у розмірі до 30 відсотків визначеної в Договорі вартості придбаного житла не більше як на три місяці згідно з Графіком фінансування та складає 3 233 807,74 грн., в т.ч. ПДВ - 538 967,96 грн.;

- подальші розрахунки здійснюються в розмірі до 95 відсотків визначеної в Договорі ціни після надання документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації) та підписання акта приймання-передачі житла, у сумі 7 006 583,44 грн., в т.ч. ПДВ - 1 167 763,91 грн.;

- остаточний розрахунок у розмірі 5 відсотків у сумі 538 967,96 грн., в т.ч. ПДВ - 89 827,99 грн. здійснюється з урахуванням уточненої загальної площі квартир згідно з довідки Бюро технічної інвентаризації, передачі позивачу належних йому квартир з проведеною державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно за Державою в особі Міністерства оборони України, за обов'язкової умови, що квартири, які відповідач передає за Договором, відповідають вимогам п. 2.2. Договору.

Додатковою угодою №1/360П від 25.12.2014р. до Договору, у зв'язку із систематичним відключенням об'єкту будівництва за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4, від мереж електропостачання та затримкою фінансування позивачем, керуючись статтями 651, 652 Цивільного кодексу України, пунктами п.п. 5.6., 11.4. Договору, сторони погодились внести зміни до п. 4.2. Договору та викласти його в наступній редакції: Фінансування будівництва (придбання) житла на умовах пайової участі здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України КЕКВ 3121, за програмою КПКВ 2101190 Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних сил України , у сумі 10 779 359,14 грн., в т.ч. ПДВ - 1 796 559,86 грн., у тому числі:

- на 2014 рік, за рахунок коштів спеціального фонду 3 233 807,74 грн., в т.ч. ПДВ - 538 967,96 грн.;

- на 2015 рік, у сумі 7 545 551,40 грн., в т.ч. ПДВ - 1 257 591,90 грн. після прийняття Закону України Про державний бюджет України на 2015 рік та затвердження кошторису Міністерства оборони України на 2015 рік і надходження відповідних коштів на зазначений казначейський рахунок позивача на зазначені цілі, що відповідають бюджетним призначенням та в їх межах. .

Додатковою угодою №2/360П від 16.03.2015р. до Договору, у зв'язку із визначеним обсягом фінансування на 2015 рік, керуючись статтями 651, 652 Цивільного кодексу України, пунктом 4.2. Договору, сторони погодились внести зміни до п. 4.2. Договору та викласти його в наступній редакції: Фінансування будівництва (придбання) житла на умовах пайової участі здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України КЕКВ 3121, за програмою КПКВ 2101190 Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних сил України , у сумі 10 779 359,14 грн., в т.ч. ПДВ - 1 796 559,86 грн., у тому числі:

- у 2014 році оплату здійснено за рахунок коштів спеціального фонду 3 233 807,74 грн., в т.ч. ПДВ - 538 967,96 грн.;

- у 2015 році, оплату буде здійснено за рахунок коштів загального фонду у сумі 7 545 551,40 грн., в т.ч. ПДВ - 1 257 591,90 грн. .

На виконання п. 4.2. Договору позивачем було перераховано 30% визначеної в Договорі вартості житла (30 квартир) в розмірі 3 233 807,74 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №227/132 від 19.12.2014р. на зазначену суму.

Згідно з п. 5.1. Договору відповідач зобов'язується ввести житловий будинок розташований за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4, в експлуатацію та передати в ньому квартири уповноваженому органу позивача у строк до 20.12.2014р.

Передача квартир уповноваженому органу позивача здійснюється з оформленням акту приймання-передачі квартир за наявності документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації) у термін не пізніше - 20 грудня 2014р. (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору реєстрація квартир у Державній реєстраційній службі України та обов'язкове оформлення права власності на нерухоме майно за Міністерством оборони України здійснюється відповідачем за власний рахунок та у терміни до 20 грудня 2014 року, зазначених у п. 5.2. Договору.

Додатковою угодою №1/360П від 25.12.2014р. до Договору сторони пункти 5.1. та 5.2. Договору виклали в новій редакції: Відповідач зобов'язується ввести житловий будинок розташований за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4, в експлуатацію та передати в ньому квартири уповноваженому органу позивача у строк до 10.03.2015р. (п. 5.1.). Передача квартир уповноваженому органу позивача здійснюється з оформленням акту приймання-передачі квартир за наявності документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації) у термін не пізніше - 10 березня 2015р. (п. 5.2.). Реєстрація квартир у Державній реєстраційній службі України та обов'язкове оформлення права власності на нерухоме майно за Міністерством оборони України здійснюється відповідачем за власний рахунок та у терміни до 10 березня 2015 року, зазначених у п. 5.2. Договору. (п. 5.3.). .

Продовження терміну виконання зобов'язань щодо передачі квартир можливе у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі затримки фінансування витрат відповідача за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі з укладенням відповідної Додаткової угоди. (п. 5.6. Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року. (п. 10.1. Договору.)

Додатковою угодою №1/360П від 25.12.2014р. до Договору сторони виклали п. 10.1. в такій редакції: Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2015 року. .

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. (п. 10.2. Договору.).

Додатком №1 до Договору сторони оформили графік фінансування робіт.

Додатком №2 до Договору сторони оформили Адресний перелік квартир за адресою: м. рівне, вул. Гагаріна, 4 , які передаються позивачу за умовами конкурсу: Закупівля квартир на умовах пайової участі в регіонах України .

Отже, звернувшись до суду позивач вказує, що під час виконання Договору відповідачем не було передано позивачу належних йому 30 квартир, з урахуванням того, що Декларація №16143152170456 про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована Управлінням ДАБІ у Рівненській області 05.08.2015р., тобто об'єкт будівництва є збудованим.

Отже, оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Окрім того, рішенням Київської міської ради від 17 липня 2008 р. №16/16 Про внесення змін до рішення Київради від 17.01.2008 №3/4475 Про бюджет міста Києва на 2008 рік затверджено Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (надалі - Нормативи).

Пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати. Залучені кошти спрямовуються виключно на фінансування об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених в Програмі соціально-економічного і культурного розвитку міста Києва. (п. 1 Нормативів).

Пайовий внесок сплачується на підставі договору між містом (Управлінням) та інвестором (забудовником). Пайовий внесок у грошовій формі сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається у договорі між Управлінням та інвестором (забудовником). (п. 4.7. Нормативів).

Так, в підтвердження стану виконання позивачем умов Договору, з урахуванням змін внесених Додатковими угодами, а саме першої частини п. 4.2. Договору, останнім надано до матеріалів справи копію платіжного доручення №227/132 від 19.12.2014р. про сплату відповідачу першої частини платежу (пайового внеску) в розмірі 30% визначеної в Договорі загальної вартості квартир на суму 3 233 807,74 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про передачу у відповідності до умов Договору профінансованих 30 квартир за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4.

У відповідь відповідач направив позивачу лист (т. 1, а.с. 23), яким зазначив наступне: Після 1 січня 2015 року різко погіршилась економічна ситуація в Україні, зріс долар, підвищились будівельні матеріали та послуги. В зв'язку з цим різко піднялась собівартість житла. На даний час ми готові передати Міністерству оборони 8 квартир в рахунок перерахованих авансових коштів по вартості 4 934,00 грн. за квадратний метр. Решта квартир в кількості 22 штуки залишаються в резерві та після отримання декларації про готовність об'єкту ми проведемо переговори з представниками міністерства про підвищення ціни закупівлі квадратного метра. На сьогодні собівартість будівництва склала 10 100,00 грн. за квадратний метр. Ми повідомили Міністерство оборони та Міністерство економіки про ситуацію, що склалась. .

На вказаний лист позивач відреагував шляхом надсилання відповідачу претензії №1 (вих. №227/7/682 від 11.03.2015р.), якою вимагав від останнього протягом місячного терміну, з дня одержання претензії, виконати умови Договору.

Відповідно до умов Договору, а саме п.п. 5.1., 5.2., з урахуванням внесених в них змін Додатковою угодою №1/360П від 25.12.2014р., відповідач зобов'язується ввести житловий будинок розташований за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4, в експлуатацію та передати в ньому квартири уповноваженому органу позивача з оформленням акту приймання-передачі квартир за наявності документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації) у строк до 10.03.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу 05.08.2015р. було видано затверджену Управлінням ДАБІ у Рівненській області Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №РВ143152170456. Відповідно до зазначеної Декларації мікрорайон МЖК на вул. Гагаріна в м. Рівне (код об'єкта - 1122.1; категорія складності - ІІІ) закінчений будівництвом і об'єкт готовий до експлуатації.

Таким чином, з урахуванням сплати позивачем пайового внеску в розмірі 30% визначеної в Договорі загальної вартості квартир на суму 3 233 807,74 грн. (п. 4.2. Договору) і після введення об'єкта в експлуатацію і отримання Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №РВ143152170456 (п. 5.2. Договору), у позивача виникло право прийняти, а у відповідача обов'язок передати, згідно Договору, 30 квартир за оформленим актом приймання-передачі квартир.

Станом на час слухання справи зазначені квартири відповідачем позивачу не передані.

Заперечуючи проти такої передачі, відповідач зазначає, що у зв'язку із зростання курсу долару, підвищенням цін на будівельні матеріали та послуги, свій обов'язок з передачі квартир відповідач зможе виконати лише частково, а саме в частині передачі 8 квартир, а подальшому ним буде розглядатись питання про підвищення ціни закупівлі квадратного метра.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана позиція відповідача суперечить умовам укладеного між сторонами Договору.

Так, п. 3.1. Договору сторони встановили фіксовану вартість за один квадратний метр загальної площі в розмірі 4 934,00 грн. Окрім того, вказаним пунктом зазначено, що вказана договірна ціна є твердою.

Ціна цього Договору може бути змінена після уточнення загальної площі квартир згідно довідки, наданої Бюро технічної інвентаризації. (п. 3.3. Договору). У випадку виникнення обставин, зазначених у п. 3.3. Договору, ціна, визначена п. 3.1. Договору, може бути змінена та оформлюється додатковою угодою.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не укладались Додаткові угоди, якими б була змінена вартість квадратного метра загальної площі квартири, або яка б залежала від курсу коливань долару США, а тому вона залишається на рівні встановленому п. 3.1. Договору та складає 4 934,00 грн. за один квадратний метр загальної площі.

Заперечення відповідача щодо того, що у зв'язку з відсутністю сплати позивачем залишку пайового внеску в розмірі 70% від загальної ціни Договору та неприйняттям останнім частини кількості квартир (8 шт.) не дає змоги відповідачу здійснити зобов'язання передбачені Договором, не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на таке.

Порядок дій сторін чітко визначений умовами підписаного сторонами Договору.

Так пунктом 6.2. а) передбачено обов'язок відповідача спочатку вимагати від позивача прийняти квартири, а лише потім сплати залишку вартості квартир по Договору.

Окрім того, як зазначено вище, а саме п 5.2. Договору, з урахуванням внесених в них змін Додатковою угодою №1/360П від 25.12.2014р., після введення відповідачем житлового будинку в експлуатацію, останній зобов'язаний з оформленням акту приймання-передачі квартир передати позивачу про інвестовані квартири у строк до 10.03.2015р.

Також, пунктом 6.1. а) Договору встановлено право позивача вимагати передачі квартир від відповідача з проведеною державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно за Державою в особі Міністерства оборони України зазначених в п. 1.1. Договору та у визначеному в пункті 2.2. Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, що не спростовано відповідачем, останній свого обов'язку з передачі позивачу житла на умовах пайової участі, а саме - квартири кількістю 30 шт., загальною площею 2 184,71 квадратних метрів, у житлових будинках розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4 відповідно до Адресного переліку квартир (Додаток 2), з проведеною державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно за Державою в особі Міністерства оборони України, в строк до 10.03.2015р. не виконав.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, позовна вимога щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Західноукраїнська холдингова компанія передати на користь позивача 30 квартир, загальною площею 2 184,71 кв.м., у житлових будинках, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4 відповідно до адресного переліку квартир з оформленням акту прийому-передачі житла та проведенням реєстрації речових прав на вказане нерухоме майно за позивачем у Державній реєстраційній службі є обґрунтованими в повному обсязі.

Відповідачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 864 829,20 грн. пені за період з 10.03.2015р. по 29.08.2015р. (173 дні) та 75 455,14 грн. штрафу.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що відповідач за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, а саме: порушення строків передачі квартир позивачу з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно за Міністерством оборони України сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості квартир, з яких допущено невиконання зобов'язань за кожну добу прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф відповідно до статті 231 Господарського кодексу України к розмірі 7% від суми невиконаних зобов'язань.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

У відповідності до п. 5.2. Договору свій обов'язок відповідач повинен був виконати у строк до 10.03.2015р., а оскільки відповідачем цей обов'язок не виконаний, то пропущення строків виконання умов Договору розпочалось з 10.03.2015р., оскільки саме до цієї дати відповідач повинен був передати позивачу квартири.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми пені за період з 10.03.2015р. по 29.08.2015р. (173 дні), судом встановлено, що здійснений він вірно, у відповідності до норм чинного законодавства, а тому, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, отже, позовні вимоги в справі №910/1003/15-г про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 864 829,20 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача щодо того, що штрафні санкції повинні нараховуватись лише по 05.08.2015р., тобто по день видачі відповідачу Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, не відповідають дійсності є не об'єктивними, оскільки обставиною за якою зобов'язання відповідача за Договором вважається виконаним є саме передача квартир позивачу, що передбачено п. 1.1. Договору, а не отримання Декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідач у відзиві також зазначив, що позивач нарахував відповідачу пеню з урахуванням всієї суми встановленої Договором, хоча фактично сплатив лише 30% від загальної вартості в розмірі 3 233 807,74 грн., що є порушенням.

Таке твердження відповідача суперечить п. 7.2. Договору, яким чітко встановлено, що пеня нараховується в розмірі 0,1% вартості квартир з яких допущено невиконання зобов'язань, а як встановлено судом, відповідачем допущено невиконання Договору в повному обсязі.

Окрім того, пунктом 4 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань встановлено, що чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі №06/5026/1052/2011).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми штрафу, суд визнав його вірним та обґрунтованим, а тому позовна вимога в справі №918/1046/15 про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 75 455,14 грн. підлягає задоволенню повністю.

Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, зокрема, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. (ст. 551 Цивільного кодексу України).

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. (ст. 233 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З урахуванням наданих відповідачем пояснень, за висновками суду, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження можливості застосування судом права на зменшення розміру неустойки, а тому, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №918/1046/15-г підлягають задоволенню в повному обсязі та зобов'язанню відповідача передати на користь позивача 30 квартир, загальною площею 2 184,71 кв.м., у житлових будинках, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4 відповідно до адресного переліку квартир з оформленням акту прийому-передачі житла та проведенням реєстрації речових прав на вказане нерухоме майно за позивачем у Державній реєстраційній службі, а також стягненню з відповідача 1 864 829,20 грн. пені та 75 455,14 грн. штрафу.

Також, з огляду на те, що спір в справі №918/1046/15 виник в наслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, покладених на нього умовами Договору, а також приймаючи до уваги, що відповідно до п. 1 статті 5 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній станом на день направлення прокурором позовної заяви до суду - 31.08.2015р. згідно відмітки поштового відділення на конверті) органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді звільняться від сплати судового збору, то згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 73 080,00 грн. (з урахуванням того, що заявлені в справі позовні вимоги носять майновий характер спору) покладається на відповідача та стягується в доход Державного бюджету України.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 1, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Західноукраїнська холдингова компанія (код ЄДРПОУ 31710844, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14в) передати на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) 30 (тридцять) квартир, загальною площею 2 184,71 кв.м. (дві тисячі сто вісімдесят чотири і сімдесят одна сота квадратних метра), у житлових будинках, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 4 відповідно до Адресного переліку квартир з оформленням Акту прийому-передачі житла та проведенням реєстрації речових прав на вказане нерухоме майно за Міністерством оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) у Державній реєстраційній службі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західноукраїнська холдингова компанія (код ЄДРПОУ 31710844, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14в) суму пені в розмірі 1 864 829,20 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят чотири тисячі вісімсот двадцять дев'ять гривень 20 копійок) та суму штрафу в розмірі 75 455,14 грн. (сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять гривень 14 копійок).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західноукраїнська холдингова компанія (код ЄДРПОУ 31710844, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14в) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок).

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.2015р.

Суддя С.М. Морозов