Рішення

від 22.12.2015 по справі 910/28402/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015Справа №910/28402/15 За позовом Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо

до Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Гарант

про стягнення 1 288 752,52 доларів США, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю №04/578д від 04.03.2015р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство Банк Камбіо (надалі також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Гарант (надалі також - відповідач) 1 288 752,52 доларів США на підставі Кредитного договору №103/1-2010/840 від 11.10.2010р., з яких заборгованість по поверненню кредитних коштів становить 1 183 722,21 доларів США, заборгованість за відсотками становить 105 030,32 доларів США.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує перед позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором, не сплачує тіло кредиту та відсотки по кредиту, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість, про стягнення якої позивач звернувся до суду.

Відповідачем відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надано, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №910/28402/15 та розгляд призначено на 08.12.2015р.

В судовому засіданні 08.12.2015р. представник відповідача не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 22.12.2015р.

В судове засідання 22.12.2015р. представник від відповідача не з'явився повторно, заяв та клопотань до суду не надіслав.

За висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Логістик Гарант було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч. 4 ст. 89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, офіс 6.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано, в тому числі, ухвалу від 06.11.2015р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Конверт з судовою кореспонденцією було повернуто на адресу суду з відмітками За закінченням встановленого строку зберігання .

У відповідності до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Гарант , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з огляду на позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Наразі, суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті господарського суду м. Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у відповідача можливості дізнатись про слухання справи за його участю.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Статтею 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З приводу неявки відповідача в судове засідання господарський суд зазначає наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п. 3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010р., Смірнова проти України від 08.11.2005р., Матіка проти Румунії від 02.11.2006р., Літоселітіс Проти Греції від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

В судовому засіданні 22 грудня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2010 між позивачем (банк за Договором) та відповідачем (позичальник за Договором) було укладено Кредитний договір №103/1-2010/840, (надалі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого позивач у разі відсутності обмежень, передбачених п. 3.2.3. Договору, надає відповідачу кредит у сумі 2 000 000,00 доларів США на поповнення обігових коштів зі сплатою за користування кредитом 18,0% процентів річних, далі - проценти.

Строк повернення кредиту - 09 жовтня 2011 року включно. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору кредит відповідачу надається повністю або частково в межах суми, зазначеної в п. 1.1. Договору, на підставі письмової заяви відповідача та за умови належного виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно з Договором.

Умовами п. 2.1. Договору позивач відкриває рахунок №20625060201030 в доларах США для обліку кредиту та рахунок №20688160201030 в доларах США для обліку нарахованих та сплачених процентів.

За приписами п. 2.2. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються позивачем у валюті кредиту на фактично отриману відповідачем суму кредиту за фактичний строк користування ним, з дня видачі кредиту по день повернення кредиту. Кількість днів для розрахунку процентів визначається за методом факт/360 (фактична кількість днів у місяці та у році). Нарахування процентів здійснюється щомісячно за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місяця та в день повернення кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Відповідно до п. 2.3. Договору, відповідач сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строк, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту на рахунок №20688160201030 в доларах США в ПАТ Банк Камбіо , МФО 380399.

Нормами п. 3.3.2. Договору визначено, що відповідач зобов'язується погасити кредит у валюті кредиту в строки, визначені Договором.

В подальшому до кредитного договору було внесено низку змін шляхом укладення додаткових угод до Договору стосовно строку повернення кредиту.

Відповідно до останньої Додаткової угоди від 09.10.2013 року строк повернення кредиту - 03.10.2014 року включно. (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 5.6 Договору, договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов Кредитного договору позивачем було видано відповідачу кредитні кошти на суму 2 000 000,00 доларів США, що підтверджується наявною в справі випискою по рахунку відповідача в банку позивача за 11.10.2010р.

Відповідачем було повернуто позивачу 816 277,79 доларів США, про що свідчить наявні в справі виписки по рахунку відповідача в банку позивача.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Кредитним договором в частині повернення повної суми кредитних коштів в розмірі 1 183 722,21 доларів США. та своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 105 030,32 доларів США.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладений договір , який за своєю правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами Кредитного договору та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III ЦК України, регулюють права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобоввЂ�язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобоввЂ�язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ( Позика ) глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом п. 1.2. Договору, з урахування змін внесених Додатковою угодою від 09.10.2013р. до Договору, кінцевий термін до настання якого має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється - 03.10.2014р.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, відповідач в порушення умов Договору та додаткових угод до нього, у встановлений строк кредитні кошти у розмірі 1 183 722,21 доларів США не повернув, а також проценти за користування кредитом у розмірі 105 030,32 доларів США не сплатив, у зв'язку з чим останні підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що розрахунок сум заборгованості по кредиту та заборгованості по процентам, доданий позивачем до позовної заяви, є обґрунтованим та доведеним.

Станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не залучені до матеріалів справи докази на підтвердження погашення ним заборгованості по кредиту в сумі 1 183 722,21 доларів США, процентам за користування кредитом у розмірі 105 030,32 доларів США.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення зазначених сум, суд вважає обґрунтованими в повному обсязі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/28402/15 підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача суми заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 1 183 722,21 доларів США та суми заборгованості за нарахованими відсоткам в розмірі 105 030,32 доларів США.

Окрім того, відповідно до п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону України Про судовий збір ).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 06.11.2015р., позивачу було задоволено заяву про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі.

Таким чином, зазначення задоволеної до стягнення суми іноземної валюти в еквіваленті національної валюти України судом буде відбуватись станом на день подання позову позивачем.

У відповідності до наявного в матеріалах справи конверту, з відміткою поштового відділення, позивач направив позовну заяву до суду 03.11.2015р.

Згідно даних, які містяться на інтернет-сайті Національного банку України (http://www.bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time_step=daily&date=03.11.2015&execute=Виконати), офіційний курс гривні до долару США станом на 03.11.2015р. складає 2301,5217 доларів США за 100 гривень.

За таких обставин, станом на 03.11.2015р. (дату звернення позивача до суду з даним позовом), сума боргу відповідача по кредиту в розмірі 1 183 722,21 доларів США еквівалентна 27 243 623,53 грн., а сума боргу відповідача по відсоткам за користування кредитом в розмірі 105 030,32 доларів США еквівалентна 2 417 295,56 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що позивачу було відстрочено сплату суми судового збору до ухвалення судового рішення в справі, а також, беручи до уваги задоволення позовних вимог в справі №910/28402/15 в повному обсязі, відповідно до викладених вище норм, судовий збір в розмірі 182 700,00 грн. покладається на відповідача та стягується в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про судовий збір , Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Гарант (код ЄДРПОУ 35886620, адреса: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, офіс 6) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (код ЄДРПОУ 26549700, адреса: 01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1) суму заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 1 183 722,21 доларів США (один мільйон сто вісімдесят три тисячі сімсот двадцять два долара 21 цент), що у гривневому еквіваленті становить 27 243 623,53 грн. (двадцять сім мільйонів двісті сорок три тисячі шістсот двадцять три гривни 53 копійки) та суму заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 105 030,32 доларів США (сто п'ять тисяч тридцять доларів 32 цента), що у гривневому еквіваленті становить 2 417 295,56 грн. (два мільйони чотириста сімнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень 56 копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Гарант (код ЄДРПОУ 35886620, адреса: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, офіс 6) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 182 700,00 грн. (сто вісімдесят дві тисячі сімсот гривень 00 копійок).

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.2015р.

Суддя С.М. Морозов