Рішення

від 21.12.2015 по справі 914/2193/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015р. Справа№ 914/2193/15

За позовом: Pilkington Polska Spolka z o.o., ОСОБА_1

до відповідача: Приватного підприємства Сомо , м. Жидачів Львівської області

про: стягнення 333 501,08 грн. заборгованості за поставлений товар

Головуючий суддя Кидисюк Р.А.

суддя Кітаєва С.Б.

суддя Сухович Ю.О.

секретар Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 01.09.2015 року)

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 21 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 21.12.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Pilkington Polska Spolka z o.o., ОСОБА_1 до Приватного підприємства Сомо , м. Жидачів Львівської області про стягнення 333 501,08 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою суду від 08.07.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.08.2015 року. Ухвалою суду від 11.08.2015 року розгляд справи відкладено на 02.09.2015 року. Ухвалою суду від 02.09.2015 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів; розгляд справи призначено на 07.10.2015 року.

Згідно із вимогами ст. 2 1 ГПК України, автоматизованою системою документообігу суду здійснено визначення складу колегії суддів для розгляду справи. Внаслідок автоматизованого розподілу визначено колегію суддів для розгляду справи в складі: головуючий суддя - Кидисюк Р.А., суддя Ділай У.І. та суддя Сухович Ю.О.

В судовому засіданні 07.10.2015 року оголошено перерву до 27.10.2015 року.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ділай У.І. станом на час відкладення розгляду справи, автоматизованою системою документообігу суду здійснено зміну складу колегії суддів для розгляду справи. Внаслідок автоматизованого розподілу визначено колегію суддів для розгляду справи в складі: головуючий суддя - Кидисюк Р.А., суддя Кітаєва С.Б. та суддя Сухович Ю.О.

Ухвалою суду від 27.10.2015 року розгляд справи відкладено на 24.11.2015 року. Ухвалою суду від 24.11.2015 року розгляд справи відкладено на 08.12.2015 року. Ухвалою суду від 08.12.2015 року розгляд справи відкладено на 21.12.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем в частині оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 21.12.2015 року представником позивача через канцелярію суду подано пояснення вх.№55319/15, в якому зазначив, що на підтвердження факту поставки товару надав суду лист ОСОБА_3 митниці від 12.06.2015 р., у додатках до якого було надано, зокрема: Invoice # НОМЕР_1 та копію декларації форми МД-2, у якій вказано найменування товару, відправник, одержувач та транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення; Invoice # НОМЕР_2 та копію декларації форми МД-2, у якій вказано найменування товару, відправник, одержувач та транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення. Зважаючи на це, просив задоволити вимоги позивача про стягнення боргу. Крім того, оскільки відповідач заперечує факт отримання товару, в доповнення до письмових пояснень від 21.12.2015 року позивач супровідним листом (вх.№5556/15 від 21.12.2015 року) долучив до матеріалів справи копію накладної від 26.09.2015 р., у якій вказано отримувача та номер транспортного засобу, що здійснював перевезення, копію рахунку від 26.09.2015 року з доказами його електронної реєстрації та копію митної декларації. Просив суд розглядати справу без участі повноважного представника позивача через неможливість забезпечити явку повноважного представника в судове засідання через зайнятість в іншому судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві (вх.№50972/15 від 24.11.2015 р.) на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки вказаного в інвойсах товару відповідачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як зазначив позивач у позовній заяві, протягом 2013 - 2014 років між Pilkington Polska Spolka z o.o. та Приватним підприємством Сомо мала місце позадоговірна поставка товарів, оскільки письмовий договір поставки сторонами не укладався.

На підтвердження факту купівлі-продажу товарів позивачем до матеріалів справи долучено копії: ОСОБА_3 митниці від 12.06.2015 р. з додатками, Invoice #6180118101, Invoice # НОМЕР_3, Invoice # НОМЕР_2, Рахунків-фактур.

Позивач вказує, що загальний розмір заборгованості Приватного підприємства Сомо перед Pilkington Polska Spolka z o.o. згідно зазначених інвойсів складає 14343,24 Євро.

З метою врегулювання спору у добровільному порядку 12.06.2015 року представник Pilkington Polska Spolka z o.o. надіслав Приватному підприємству Сомо письмову вимогу про сплату боргу, яку останній отримав 16.06.2015 року. Проте, відповіді на неї відповідач не надав, заборгованості не погасив.

Відтак, обов'язок погасити заборгованість у відповідача виник 24.06.2015 року.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив повністю, зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки товару.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 76 Закону України Про міжнародне приватне право визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Оскільки сторонами не було погоджено питання підсудності, а відповідач зареєстрований на території України (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Грушевського, буд. 37), дана справа підсудна Господарському суду Львівської області.

28.09.2015 року на адресу суду надійшло пояснення вх.№41318/15 позивача, відповідно до якого він підтвердив, що в провадженні судів України чи судів інших країн (та будь-яких інших національних, іноземних чи міжнародних органів, які в межах своєї компетенції вирішують дані спори) немає жодних справ зі спору між Pilkington Polska Spolka z o.o. та Приватним підприємством Сомо про той же предмет і з тих же підстав, та немає рішення цих органів з такого спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами мала місце позадоговірна поставка товару.

На підтвердження факту поставки товару позивачем до матеріалів справи долучено лист ОСОБА_3 митниці №6963/10/13-70-20/18 від 12.06.2015 з долученими копіями документів, які були підставою для митного оформлення у зоні діяльності ОСОБА_3 митниці товарів, проданих Pilkington Polska Spolka z o.o. Приватному підприємству Сомо (ЄДРПОУ 37059809) у 2013 та 2014 роках, до якого, зокрема, долучено копії Invoice # НОМЕР_1 та копію декларації форми МД-2, у якій вказано найменування товару, відправник, одержувач та транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення; копію Invoice # НОМЕР_2 та копію декларації форми МД-2, у якій вказано найменування товару, відправник, одержувач та транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення.

У відповідності до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За загальним правилом підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання є передача продавцем майна. Відтак, накладні (інвойс), з яких вбачається факт перетину товару митницею та отримання відповідачем обумовленого товару є належним документом, що підтверджує передачу продавцем товару, та відповідно - виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

На попередніх засіданнях суд пропонував позивачеві надати усі накладні (інвойс) із яких вбачається факт передачі товару відповідачу, описані у позовній заяві. Проте оригінал, як і копія Invoice # НОМЕР_3 (з відміткою відповідача) позивачем до матеріалів справи не долучена.

Оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено належними та допустимими доказами факт поставки відповідачу товару згідно Invoice # НОМЕР_1, копії декларації форми МД-2 до нього на суму 4781,08 Євро, та Invoice # НОМЕР_2 з копією декларації форми МД-2 на суму 4781,08 Євро, всього на суму 9562,16 Євро.

Тим самим суд дійшов висновку, що Invoice, у якому відсутні відмітки відповідача про отримання товару не є належним доказом, а відтак не може свідчить про отримання такого товару відповідачем.

Що стосується долученої позивачем супровідним листом (вх.№5556/15 від 21.12.2015 року) копії накладної від 26.09.2015 р., у якій вказано отримувача та номер транспортного засобу, що здійснював перевезення, копії рахунку від 26.09.2015 року з доказами його електронної реєстрації та копії митної декларації, то суд не бере їх до уваги, оскільки такі документи не свідчать про факт отримання товару відповідачем.

Як вбачається з долученого позивачем до справи розрахунку боргу (супровідний лист вх.№33583/15 від 10.08.2015 р.) всього позивачем поставлено товару на загальну суму 385113,00 Євро, з них відповідачем погашено 373047,26 Євро, відтак, сальдо кінцеве становить 12065,74 Євро.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 14343,24 Євро.

Отже, відповідачем частково оплачено вартість поставленого позивачем товару, що є предметом спору, на суму 2277,50 Євро.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, претензія позивача від 12.06.2015 року, отримана відповідачем 16.06.2015 року, залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відтак, обов'язок погасити заборгованість у відповідача виник 24.06.2015 року.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 7284,66 Євро (що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 03.07.2015 р. 2325,1447 грн. за 100 Євро становить 169 378,89 грн.), оскільки позивачем підтверджено факт поставки відповідачу товару на суму 9562,16 Євро, а з них відповідачем частково оплачено 2277,50 Євро.

Що стосується відшкодування позивачу понесених витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 Євро, що на день подання позову еквівалентно 23251,44 грн., то слід зазначити, що відповідно до п.6.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В якості підтвердження понесених витрат позивачем до позовної заяви долучено копії Договору про надання правової допомоги від 25.05.2015 р., свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, посвідчення адвоката та оригінал ордеру серії КС № 161909 від 29.05.2015 р.

Однак, позивачем не долучено платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

З огляду на відсутність доказів підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 Євро, у суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених витрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 265 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з боржника - Приватного підприємства Сомо (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Грушевського, буд. 37; код ЄДРПОУ 37059809; р/р №2600101440772 у ПАТ Кредобанк , МФО 325365) на користь стягувача - Pilkington Polska Spolka z o.o. (27-600, ОСОБА_1, воєводство Сьвєнтокшиське, повіт Сандомєрскі, місцевість Сандомєж, вул. Портова, 24; NIP НОМЕР_4; РЕГОН: 830169653; ІПН: 86400 04979; банківський рахунок: Bank Handlowy w Warszawie S.A., IBAN PL 25103015080000000501830089) 7284,66 (сім тисяч двісті вісімдесят чотири Євро 66 євроцентів) Євро, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 03.07.2015 р. 2325,1447 грн. за 100 Євро становить 169 378,89 (сто шістдесят дев'ять триста сімдесят вісім гривень 89 коп.) грн., та 3387,58 (три тисячі триста вісімдесят сім гривень 58 коп.) грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.12.2015 р.

Головуючий суддя Кидисюк Р.А

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Сухович Ю.О.