Постанова

від 22.12.2015 по справі 910/24486/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2015 р. Справа№ 910/24486/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Баулін А.О.

розглянувши

апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на рішення

господарського суду міста Києва

від 03.11.2015 року

у справі № 910/24486/15 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТІНГ"

про стягнення 205094, 04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року по справі №910/24486/15 в задоволенні позовних вимог відмолено.

Повернуто Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 зі спеціального фонду Державного бюджету України (83062, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 609 грн. 00 коп., сплачений на підставі квитанції від 14.09.2015 р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до розгляду та призначено на 15.12.2015 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 15.12.2015 року оголошено перерву до 22.12.2015 року.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТІНГ" (далі - відповідач) про стягнення 205094,04 грн., а саме: 158430,00 грн. основного боргу, 33782,37 грн. пені, 10989, 27 грн. інфляційних втрат та 1892, 40 грн. 3 % річних.

01.01.2013 р. між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) було укладено Договір суборенди № 01/13 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого були визначено, що орендар передає суборендареві за плату на певний строк у користування нежитлове приміщення для здійснення господарської діяльності.

Згідно з п. 1.2. Договору сторони передбачили, що об'єктом суборенди є нежитлове приміщення загальною площею 50 кв.м., розміщене на першому поверсі будівлі, яка розташована за адресою: 83001, АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 1.4. Договору було визначено, що об'єкт суборенди належить ТОВ "Д.О.Н." на праві приватної власності на підставі рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 03.07.2006 р. та знаходиться в користуванні орендаря на підставі договору оренди з ТОВ "Д.О.Н." № 1/01/13 від 01.01.2013 р., згідно з п. 1.7. якого орендар має право передавати об'єкт оренди в подальшу суборенду третім особам.

Згідно з п. 2.1. Договору об'єкт суборенди надається суборендареві з метою здійснення господарської діяльності суборендаря, в тому числі розміщення магазину з продажу аудіо-, відео-, фото-, побутової техніки, комп'ютерної техніки та іншої радіоелектронної техніки, обладнання і засобів, (в т.ч. засобів зв'язку, аудіовізуальних носіїв), для надання послуг сервісного обслуговування покупців (ремонт вказаної техніки тощо), для розміщення адміністративних приміщень (офісу), а також для використання в якості складських приміщень.

Відповідно до п. 4.1. Договору було визначено, що строк договору обчислюється з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту суборенди та становить 35 місяців. Договір припиняється з моменту повернення суборендарем об'єкту суборенди орендарю та підписання обома сторонами відповідного акту приймання-передачі об'єкту суборенди.

Пунктом 5.1.2. Договору сторони передбачили, що починаючи з сьомого місяця суборенди орендна ставка з урахуванням її індексації за користування об'єктом суборенди, земельною ділянкою і розміщення фасадної вивіски суборендаря за 1 кв.м. становить 199,75 грн. та складає в цілому за місяць користування об'єктом суборенди, земельною ділянкою і розміщення фасадної вивіски суборендаря 9987,50 грн.

Відповідно до п. 5.1.4. Договору було визначено, що протягом тридцяти діб з дня підписання цього Договору суборендар сплачує орендарю передоплату за останній місяць суборенди, в тому числі плату за користування земельною ділянкою і розміщення фасадної вивіски суборендаря в сумі 9987,50 грн.

Орендна плата нараховується, починаючи з дати прийняття об'єкту суборенди суборендарем за актом приймання-передачі, і нараховується по дату фактичного повернення об'єкту суборенди від суборендаря орендарю. Орендна плата за перший місяць суборенди сплачується суборендарем в безготівковому поряду на поточний рахунок орендаря протягом тридцяти днів з дня прийняття об'єкту суборенди суборендарем за актом приймання-передачі. За наступні місяці суборенди орендна плата сплачується на підставі рахунків орендаря в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря не пізніше 10-го числа звітного місяця. Орендар надає рахунки на сплату орендної плати не пізніше 5-го числа звітного місяця, при цьому, у разі неотримання суборендарем рахунку на сплату орендної плати до 5-го числа звітного місяця, суборендар повинен сплатити відповідний рахунок протягом 5-ти днів з моменту його отримання.

Відповідно до п. 5.3. Договору сторони погодили, що крім орендної плати, суборендар на підставі рахунків орендаря відшкодовує витрати орендаря на оплату комунальних послуг (електроенергії, водопостачання), які фактично споживаються суборендарем. Розмір відшкодування розраховується на підставі показників лічильників, або, у разі відсутності лічильників, пропорційно площі об'єкту суборенди.

Пунктом 5.7. Договору сторони також визначили, що суборендар звільняється від обов'язку сплати орендної плати за весь час, протягом якого об'єкт суборенди не може бути використаний суборендарем через обставини, які настали не з вини суборендаря, в т.ч., включаючи, але не обмежуючись приписи, заборони, санкції уповноважених органів, за умови, що такі санкції були зумовлені діяльністю власника об'єкта суборенди та/або орендаря, або невиконанням власником об'єкта суборенди та/або орендарем умов даного Договору.

01.01.2013 р. сторони підписали Акт приймання-передачі приміщення (частини приміщення), згідно з яким позивач передав відповідачу в оренду частину нежитлового приміщення загальною площею 50 кв.м., розташовану на першому поверсі будівлі, яка розташована за адресою: 83001, АДРЕСА_2.

27.06.2013 р. сторони підписали Додаткову угоду до Договору, якою внесли зміни до п. 5.1.2. та визначили, що орендна ставка з 01.07.2013 р. становить 9588,00 грн.

30.06.2013 року сторони підписали Акт приймання-передачі приміщення (частини приміщення), згідно з яким відповідач повернув позивачу частину нежитлового приміщення загальною площею 2 кв.м., розташовану на першому поверсі будівлі, яка розташована за адресою: 83001, АДРЕСА_2.

28.02.2014 року сторони підписали Додаткову угоду до Договору, якою внесли зміни до п. 5.1.2. та визначили, що орендна ставка з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 року становить 6000,00 грн.

30.04.2014 року сторони підписали Додаткову угоду до Договору, якою внесли зміни до п. 5.1.2. та визначили, що орендна ставка з 01.05.2014 р. по 31.08.2014 р. становить 6000,00 грн.

Починаючи з вересня 2014 року відповідач не сплачував орендну плату, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 158430,00 грн. за період з 01.09.2014 р. по 01.06.2015 р., що і стало причиною звернення з даним позовом до суду.

Позивач листом від 20.02.2015 р., який був отриманий відповідачем 27.05.2015 р., повідомив відповідача про розірвання Договору.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як зазначалось вище, сторони передбачили, що орендна плата сплачується на підставі рахунків орендаря в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря не пізніше 10-го числа звітного місяця. Орендар надає рахунки на сплату орендної плати не пізніше 5-го числа звітного місяця, при цьому, у разі неотримання суборендарем рахунку на сплату орендної плати до 5-го числа звітного місяця, суборендар повинен сплатити відповідний рахунок протягом 5-ти днів з моменту його отримання.

У зв'язку із прийняттям Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях ; - розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (зі змінами), УДППЗ Укрпошта не здійснюється пересилання пошти с листопада 2014р. на територію та з території м. Донецька. А тому єдиною можливістю виконати вимоги п. 5.1.4 Договору щодо вручення рахунків та подальшої сплати їх Відповідачем було передання поштового відправлення кур'єрської поштою.

Діяльність кур'єрських організацій відповідає ст.ст. 1, 13 Закону України Про поштовий зв'язок та до суду було надано повідомлення ТОВ ФЕМ ЕКСПРЕС про вручення відправлення за адресою відповідача: м. Київ, вул.. Дорогожицька, 1. Також згідно листа ТОВ ФЕМ Експрес авіанакладна є назва документа, що підтверджує укладення усної угоди про надання кур'єрських послуг щодо доставки відправлення, однак не є підтвердженням такого відправлення авіапоштою ТОВ ФЕМ ЕКСПРЕС є компанією, яка відправляє вантажі та відправлення в міжнародному напрямку, а тому така назва накладної є обов'язковою для міжнародного сполучення (копія листа додається).

Посилання відповідача на те, що кореспонденція позивача на адресу відповідача про припинення дії договору оренди та рахунків про сплату орендної плати отримана Нейковською, яка 24.02.2014 р. була звільнена, фактично їм не отримана, не можна приймати до уваги, оскільки Правилами надання послуг поштового зв'язку (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270) передбачено вручення поштових відправлень не лише працівникам юридичної особи, а й іншим особам, уповноваженим на одержання поштового відправлення.

Підпис в авіанакладній про отримання відправлення представник Отримувача ставив особисто в присутності кур'єра.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач у виконання умов договору від 01.01.2013 р. з січня 2013р. по травень 2015 р. надав приміщення (іншим особам приміщення в цей час не передавалось в оренду в зв'язку із наявністю договірних відносин з Відповідачем) Відповідачу у користування.

Сертифікат Торгово-промислової палати України є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, а оскільки відповідачем вказаного сертифікату надано не було, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог та звільнив Позивача від відповідальності за невиконання зобов'язань по оплаті за договором від 01.01.2013р.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Вказана норма звільняє орендаря від сплати орендної плати лише на час, коли він не мав можливості користування предметом оренди, а відтак, для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України необхідно встановити чіткий період, на протязі якого відповідач не міг користуватися майном.

Відповідач не довів, що у спірний період не міг користуватися орендованим майном.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині стягення 158430,00 грн. орендної плати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат в розмірі 10989,24 грн. та 3% річних в розмірі 1892,40 грн., колегія суддів дійшла висновку, що останній є вірним та обґрунтованим, і відповідно підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, здійснивши перерахунок пені колегія суддів дійшла висновку про те, що правомірним буде стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТІНГ" пеню у розмірі 26578,85 грн.

Оскільки нарахування пеня за вересень та жовтень 2014 року відбувалося з порушенням вимог ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на неможливість збільшення позивачем позовних вимог на стадіїї апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовільнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року у справі №910/24486/15 скасувати і прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТІНГ" (04119, м. Київ, вул Дорогожицька, 1, код ЄДРПОУ 37534139) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (83062, АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) 158430 (сто п'ятдесят вісім тисяч чотириста тридцять) грн. 00 коп. орендної плати, 10989 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят девять) грн. 27 коп. інфляційних витрат, 1892 (одну тисячу вісімсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. 3% річних, 26578 (двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 85 коп. пені, 2968 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 43 коп судового збору.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

3. Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 зі спеціального фонду Державного бюджету України (83062, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 609 грн. 00 коп., сплачений на підставі квитанції від 14.09.2015 р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТІНГ" (04119, м. Київ, вул Дорогожицька, 1, код ЄДРПОУ 37534139) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (83062, АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) 3265,27 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

6. Справу № 910/2486/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло