Постанова

від 21.12.2015 по справі 915/968/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2015 р.Справа № 915/968/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Разюк Г.П.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін у судовому засіданні від 21.12.2015 р.:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача-1: ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача-2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 09.09.2015 року

по справі № 915/968/15

за позовом: Ленінського районного центру зайнятості

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Комтехсервіс"

Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит"

про стягнення 55800,00грн.,

У судовому засіданні 21.12.2015 р. згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Ленінський районний центр зайнятості (далі також - Ленінський РЦЗ, Центр, позивач) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Комтехсервіс" (далі також - ТОВ "Комтехсервіс", відповідач-1) про стягнення грошових коштів в сумі 55 800,00 грн. з розрахункового рахунку останнього.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України та умотивовані наступним: грошові кошти в загальній сумі 55800,00 грн. як передоплата за договорами № 88 та № 89 від 15.12.2014 р. були перераховані позивачем платіжними дорученнями від 16.12.2014 р. № 1202 на суму 6900,00 грн. та № 1203 на суму 48900,00 грн., однак Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області фактично перерахувало вказану суму відповідачу-1 тільки в січні 2015 р., що унеможливило придбання позивачем комп'ютерної техніки у зв'язку з відсутністю в кошторисі витрат на 2015-й рік такої статті витрат. Вказані обставини зумовили перемовини з відповідачем-1 про повернення грошових коштів, на що відповідач-1 погодився, і у відповіді на претензію позивача повідомив, що 29.01.2015 р. ним було повернуто позивачу 55800,00 грн. через обслуговуючий відповідача-1 банк, який перерахування коштів позивачу не здійснив.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.06.2015 р. залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_3 та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою місцевого господарського суду від 10.08.2015 р. залучено до участі у справі іншого відповідача - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_3 та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" (далі також - ОСОБА_3, відповідач-2).

09.09.2015 р. до суду першої інстанції від Центру надійшло уточнення позовних вимог, в якому позивач просив стягнути з Банку заподіяну йому шкоду у сумі 55 800,00 грн. з розрахункового рахунку ТОВ "Комтехсервіс", посилаючись на ст.ст. 1071, 1073, 1166 ЦК України та ст.ст. 20, 22, 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні як на підставу позову.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.09.2015 р. у справі № 915/968/15 (суддя Фролов В.Д.) у позові відмовлено частково. У задоволенні вимоги до ТОВ «Комтехсервіс» відмовлено. Позовну вимогу до ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» в особі філії «Південне регіональне управління» АТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» задоволено: зобов'язано ОСОБА_3 сплатити з рахунку ТОВ «Комтехсервіс» на користь Ленінського районного центру зайнятості м. Миколаєва грошові кошти в сумі 55800,00 грн. Стягнуто з Банку в доход Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

Рішення суду в частині відмови в позові до ТОВ фірми «Комтехсервіс» мотивовано відсутністю порушення відповідачем-1 чинних норм законодавства України та законних прав та інтересів позивача, в частині задоволення позову до Банку - доведеністю та обґрунтованістю даної позовної вимоги.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, доповнивши в подальшому підстави скарги, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову Центру до відповідача-2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, ОСОБА_3 зазначив, зокрема, про відсутність спричинення відповідачем-2 реальної шкоди позивачу.

Ухвалою суду апеляційної інстанції зазначену вище скаргу прийнято до провадження та зобов'язано скаржника доплатити 791,70 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

21.10.2015 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача-2 про приєднання до матеріалів справи копії рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 р. № 171 Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ Банк ОСОБА_3 та кредит та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку , як доказу неможливості доплатити судовий збір в сумі 791,70 грн.

У відзивах на апеляційну скаргу позивач та відповідач-1 не погоджуються з доводами апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду вважають законним та обґрунтованим, а тому не вбачають підстав для скасування або зміни даного рішення.

Представник Банку, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується долученим до матеріалів справи поштовим повідомленням з відміткою підприємства поштового зв'язку про вручення поштового відправлення, не скористався своїм процесуальним правом прийняти учать у судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 21.12.2015 р.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом правильно встановлено, що 15.12.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» (продавець) та Ленінським районним центром зайнятості (покупець) було укладено договори № 88та № 89, згідно умов яких продавець продає, а покупець купує у свою власність товар, а саме: комплект обладнання (ПК ATX/Intel Celeron/4Gb/500Gb/DVD/Windows 7 Pro+MS Office2013 + монітор LG 22) - у кількості 3 штуки та монітор LG 22MP55A-P 21,5 IPS - у кількості 3 штуки.

У відповідності до п. 2.2 договорів, передача товару здійснюється протягом 30-ти робочих днів від дня перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Продавець протягом дії договору зобов'язався продати покупцю товар на суму 48900,00 грн. - за договором № 88 та 6900,00 грн. - за договором № 89. Згідно постанови КМУ № 117 від 23.04.14 р. покупець зобов'язаний здійснити 100 % передоплату в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця, згідно з наданими рахунками при наявності фінансування (пп. 3.1, 3.2 договорів).

Пунктом 6.1 договорів встановлено, що договори набирають чинності з дня їх підписання обома сторонами та діють до 31.12.2014 р., але в будь-якому разі до повного виконання взятих на себе зобов'язань сторонами.

На виконання умов п. 3.2 договорів відповідач-1 виставив на оплату позивачу рахунки-фактури № СФ-0001440 на суму 48900,00 грн. та № СФ-0001415 на суму 6900,00 грн.

16.12.2014 р. Ленінським районним центром зайнятості було направлено до Головного Управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області платіжні доручення № 1202 від 16.12.14 року на суму 6900,00 грн. та № 1203 від 16.12.14 року на суму 48900,00 грн. для перерахування передплати ТОВ фірма «Комтехсервіс» за товар. Однак, вказані кошти були перераховані Головним Управлінням Державної казначейської служби України у Миколаївській області ТОВ фірма «Комтехсервіс» лише у січні 2015 року.

Додатковими угодами №№ 1 від 29.01.15 р. сторони розірвали договори №№ 88, 89 від 15.12.14 р. у зв'язку з відсутністю кошторису витрат на 2015 рік.

Листами № 05-260 від 29.01.15 р., № 05-538 від 23.02.15 р., претензією № 06-1171 від 06.04.15 р. позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою повернути помилково перераховані 29.01.2015 р. кошти, згідно платіжних доручень №№ 1202, 1203 від 16.12.2014 р.

У відповіді від 05.05.2015 р. № 05052015/1 на претензію позивача ТОВ фірма «Комтехсервіс» вказало, що претензію не визнає, оскільки після повідомлення 29.01.2015 р. позивачем про помилковість перерахування грошових коштів цього ж дня - 29.01.2015 р. грошові кошти у вказаній сумі повернуто позивачу платежем за допомогою електронної системи FC BUSINESS, крім того, в ручному режимі продубльовано платіжними дорученнями, які прийняті філією Південне Регіональне управління Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ".

Не отримавши грошові кошти в сумі 55800,00 грн., позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Крім вищезазначеного, місцевим господарським судом також встановлено, що 14.12.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» (клієнт) було укладено договір № 139/14954-980 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до якого банк відкрив клієнту поточний рахунок у національній валюті, зобов'язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування, а клієнт - оплачувати послуги банку згідно тарифів порядку і на умовах, визначених договором (п. 1.1 Договору).

Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.5 договору банк має право використовувати грошові кошти на рахунку, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами; відмовляти позивачу в обслуговуванні рахунку у випадках невиконання чи неналежного виконання ним своїх зобов'язань за договором та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

За приписами п.п. 3.3.2, 3.3.3, 3.3.4, 3.3.6 банк зобов'язувався вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами; здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений договором час; забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунок; забезпечувати збереження залишків грошових коштів на рахунку.

Також судом встановлено, що 26.07.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» (клієнт) укладений договір № 35 обслуговування банківського рахунку системою FC BUSINESS.

Листом від 30.01.15 р. відповідачем-1 до відповідача-2 були направлені на виконання платіжні доручення № 1320 від 29.01.15 року на суму 6900,00 грн. та № 1318 від 29.01.15 року на суму 48900,00 грн. (відмітка банку 30.01.2015), в яких вказав отримувачем Ленінський районний центр зайнятості, суми платежу - відповідно 6900,00 грн. та 48900,00 грн., призначення платежу - повернення коштів згідно листа б/н від 29.01.2015 р.

Однак, банком зазначені кошти на загальну суму 55800,00 грн. позивачу повернуті не були.

Відповідач-1 неодноразово звертався до відповідача-2 з листами № 0902 від 09.02.2015 р., № 1002 від 10.02.2015 р., № 1002/01 від 10.02.2015 р. з проханням повернути помилково перераховані кошти, а також надавав Банку платіжні доручення № 1332 від 02.03.2015 р., № 1339 від 02.03.2015 р., № 1353 від 02.04.2015 р., № 1346 від 02.04.2015 р., які приймалися банком, про що свідчать відмітки на платіжних дорученнях.

Місцевим господарським судом встановлено, що в порушення приписів статей 1066, 1068, 1073, ч. 1 ст. 1212 ЦК України, статті 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банком не здійснено переказ коштів з рахунку відповідача-1 на рахунок позивача, а також встановлено, що відповідач-2 не виконав доручення клієнта - ТОВ фірма «Комтехсервіс» , що і стало підставою для стягнення з відповідача-2 на користь позивача 55800,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частин 1-3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Вказані норми матеріального права регулюють відносини банківського рахунку, тоді як судом достеменно встановлено і не заперечується сторонами, що між позивачем та відповідачем-2 не існувало договору банківського рахунку.

Згідно ст. 21 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом: подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання.

Але ж аналізуючи положення п. 32.2 ст. 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні як самостійної підстави для покладення на відповідача-2 обов'язку з відшкодування шкоди отримувачу коштів, в даному випадку позивачу, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 ЦК України).

Зазначеними статтями встановлюється спеціальна відповідальність за неналежне виконання умов зобов'язання, що випливає з договору банківського рахунку, а саме відповідальність банку за неналежне виконання операцій за рахунком клієнта (обов'язок банку відшкодувати клієнту завдані неналежним виконанням зобов'язання збитки). При цьому статтею 623 ЦК України чітко визначається, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Вказані положення ЦК України регулюють питання щодо відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору банківського рахунку, і можуть бути застосовані в правовідносинах між банком і клієнтом, яким не є позивач.

Відповідно до позиції президії Вищого господарського суду України, викладеної в роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. № 02-5/215 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди зі змінами до доповненнями від 29.12.2007 р. № 04-5/239, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

З матеріалів справи не вбачається, що позивачем доведено спричинення йому відповідачем-2 реальної шкоди.

Крім того, колегією суддів встановлено, що постановою правління Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 р. № 171 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» із ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 18 вересня 2015 року по 17 грудня 2015 року.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюється нормами Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 ст. 2 даного Закону визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Ленінського районного центру зайнятості до Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» в особі філії «Південне Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» є недоведеними, і в їх задоволенні слід відмовити.

Щодо відмови судом у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Комтехсервіс» , то колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини щодо подання відповідачем-1 до Банку розрахункових документів - платіжного доручення № 1202 від 16.12.14 року на суму 6900,00 грн. та № 1203 від 16.12.14 року на суму 48900,00 грн. на повернення позивачу коштів у вказаних сумах згідно листа б/н від 29.01.2015 р., ініціювання відповідачем-1 переказу є завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника (п. 22.4 ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні .

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 09.09.2015 року у справі № 915/968/15 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в редакції:

1. У позові до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Комтехсервіс" та Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" до Державного бюджету України /отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса, код ЄДРПОУ отримувача: 38016923, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011 № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206 код ЄДРПОУ суду 26016990/ 791,70 грн. судового збору, недоплаченого за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Ленінського районного центру зайнятості на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" 2009,70 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" в особі філії "Південне регіональне управління" АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" та Ленінського районного центру зайнятості.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: Г.П. Разюк