Ухвала

від 17.12.2015 по справі 815/8359/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/8359/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Єщенка О.В.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергомонтаж до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ Гідроенергомонтаж в повному обсязі.

Постановою від 24 грудня 2013 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов ТОВ Гідроенергомонтаж до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 листопада 2013 року №0005482201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43 541 грн. (в т.ч. 34 833 грн. за основним платежем та 8 708 грн. за штрафними санкціями) та №0005472201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 56 876 грн.

Вимоги апеляційної скарги, апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді справи суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, не повно з'ясував обставини справи, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції надав помилкову правову оцінку доводам податкового органу щодо неправомірного включення ТОВ Гідроенергомонтаж до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом-постачальником ТОВ Тетрабудсервіс по операціях, які фактично не здійснювалися.

Апелянт посилається і на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував інформацію, яка надійшла від ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо відсутності контрагента-постачальника ТОВ Тетрабудсервіс за місцезнаходженням, відсутність у вказаного товариства необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а також порушення 02.03.2012р. старшим слідчим з ОВС СУ ДПС у м. Києві кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ТОВ Тетрабудсервіс з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно за ч.2 ст.205 КК України.

ТОВ Гідроенергомонтаж письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що в період з 24.09.2013р. по 30.09.2013р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Гідроенергомонтаж з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ТОВ Тетрабудсервіс за період 01.08.2011р. по 31.10.2011р., ТОВ Забудова світу за період 01.08.2011р. по 31.08.2011р., за наслідками якої складений акт перевірки №36/22-213/37549920/549 від 07 жовтня 2013 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 56 876 грн., а також порушення позивачем п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 34 833 грн.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі вказаного акту перевірки 14.11.2013р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення: №0005482201 про збільшення ТОВ Гідроенергомонтаж суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43 541 грн. (в т.ч. 34833 грн. за основним платежем та 8 708 грн. за штрафними санкціями) та №0005472201 про збільшення ТОВ Гідроенергомонтаж суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 56 876 грн. (в т.ч. 34833 грн. за основним платежем).

Перевіряючи наявність в діях позивача порушень, зафіксованих актом перевірки №36/22-213/37549920/549 від 07 жовтня 2013 року, суд першої інстанції встановив, що 05.08.2011р. між ТОВ Виробничо-комерційна фірма Квадрат (Замовник) та ТОВ Гідроенергомонтаж (Підрядник) укладений договір підряду №4П/11, предметом якого є виконання робіт з будівництва зовнішніх мереж Торгівельно-розважального комплексу, розташованого у м. Сімферополь по вул. Євпаторійське шосе, 8.

Роботи з будівництва зовнішніх мереж Торгівельно-розважального комплексу, виконувались по замовленню позивача контрагентом - ТОВ Тетрабудсервіс , відповідно до договору підряду №0308 від 05.08.2011р., на підтвердження виконання яких позивач надав довідки про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрат по договору №0308 від 05 серпня 2011 року, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів (витрати - по факту), податкові накладні, платіжні доручення, зауважень щодо достатності та правильності оформлення яких акт перевірки не містить.

Суд першої інстанції встановив, що на час здійснення договірних відносин з позивачем ТОВ Тетрабудсервіс було зареєстровано платником ПДВ, мало ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 22 березня 2011 року на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Суд першої інстанції відхилив посилання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на відомості акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 07 березня 2012 року №107/22-2/37508271 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Тетрабудсервіс (ЄДРПОУ 37508271) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період з 01.08.2011р. по 31.01.2012р. , зазначивши, що податкове законодавство не зобов'язує платників податків перевіряти контрагентів, не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентами-постачальниками із правом на одержання податкового кредиту та формування валових витрат безпосередньо покупцем.

Суд першої інстанції встановив, що висновок про порушення позивачем вимог п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток, та вимог п.198.3 ст.198 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, зроблений відповідачем лише на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, без дослідження та надання правової оцінки первинній бухгалтерській документації, наданій ТОВ Гідроенергомонтаж .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність фактів зазначених в акті перевірки, в той час як надані позивачем документи підтверджують здійснення ТОВ Гідроенергомонтаж господарських операцій, правомірність формування ним податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ Тетрабудсервіс .

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року відповідача, апелянта по справі Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області замінено на процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкові повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0005482201 та №0005472201, які прийняті на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Гідроенергомонтаж №36/22-213/37549920/549 від 07 жовтня 2013 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 56 876 грн., а також порушення позивачем п.198.3 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 34 833 грн.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на дослідженні, наданих ТОВ Гідроенергомонтаж до перевірки, первинних бухгалтерських та податкових документів, про що зазначено в акті перевірки, які податковий орган вважає такими, що не підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом ТОВ Тетрабудсервіс .

Апеляційний суд зазначає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Одеським окружним адміністративним судом надано правову оцінку, та не містять заперечень щодо встановлених судом першої інстанції фактичних обставин щодо реальності угод, їх платності, товарності та використання придбаних позивачем робіт у власній господарській діяльності.

Відповідно до приписів ст.ст. 138, 139, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум витрат до складу валових, а сам ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що 05 серпня 2011 року між ТОВ Виробничо-комерційна фірма Квадрат , як замовником, та ТОВ Гідроенергомонтаж , як підрядником, укладений договір підряду №4П/11, за умовами якого підрядник, за замовленням замовника, зобов'язується на свій ризик, своїми силами та з своїх матеріалів в межах договірної ціни, у встановлений Договором строк, виконати роботи з будівництва зовнішніх мереж Торгівельно-розважального комплексу, розташованого у м. Сімферополь по вул. Євпаторійське шосе, 8, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх вартість (т.1 а.с.12-32).

З метою виконання робіт за вказаним договором, 05 серпня 2011 року між ТОВ Гідроенергомонтаж , як замовником, та ТОВ Тетрабудсервіс , як підрядником, укладений договір підряду №0308, предметом якого є виконання підрядником робіт з будівництва зовнішніх мереж Торгівельно-розважального комплексу, розташованого у м. Сімферополь по вул. Євпаторійське шосе, 8 (т.1 а.с.38-39).

08 серпня 2011 року між ТОВ Гідроенергомонтаж , як замовником, та ТОВ Забудова Світу , як підрядником, укладений договір підряду №0808, предметом якого є також виконання робіт з будівництва зовнішніх мереж Торгівельно-розважального комплексу, розташованого у м. Сімферополь по вул. Євпаторійське шосе, 8 (т.1 а.с. 40-43).

Апеляційний суд встановив, що 21 вересня 2011 року між ТОВ Тетрабудсервіс (Новий Боржник), ТОВ Гідроенергомонтаж (Кредитор) та ТОВ Забудова Світу (Первісний боржник) укладено договір №2109 переводу боргу, відповідно до умов якого Первісний боржник передає, а Новий боржник приймає на себе зобов'язання по виконанню договору №0808 від 08 серпня 2011 року, укладеного між Кредитором та Первісним боржником (т.1 а.с.44-45).

Тобто, роботи з будівництва зовнішніх мереж торгівельно-розважального комплексу виконувались по замовленню позивача контрагентом ТОВ Тетрабудсервіс .

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ Тетрабудсервіс позивач надав до перевірки: податкові накладні №379 від 31.08.2011р. на суму 30000 грн. (в т.ч. ПДВ 5000 грн.), №378 від 31.08.2011р. на суму 33000 грн. (в т.ч. ПДВ 5500 грн.), №70 від 08.08.2011р. на суму 26000 грн. (в т.ч. ПДВ 4333,33 грн.), №202 від 23.08.2011р. на суму 25000 грн. (в т.ч. ПДВ 4166,67 грн.), №542 від 29.09.2011р. на суму 30000 грн. (в т.ч. ПДВ 5000 грн.), №345 від 30.09.2011р. на суму 22999,09 грн. (в т.ч. ПДВ 3833,18 грн.), №343 від 30.09.2011р. на суму 25000 грн. (в т.ч. ПДВ 4166,67 грн.), №1269 від 31.10.2011р. на суму 17000 грн. (в т.ч. ПДВ 2833,49 грн.), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів (витрати - по факту), платіжні доручення (т.1 а.с.62-125, 136-151).

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ Гідроенергомонтаж та ТОВ Тетрабудсервіс .

Актом перевірки не зафіксовано, що на момент її проведення позивач не надав до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.7 Закону України Про податок на додану вартість чи ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Слід зазначити, що жодних зауважень до наданих позивачем документів акт перевірки не містить.

Ні в акті перевірки, ні іншими матеріалами справи не підтверджено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування валових витрат та податкового кредиту.

Висновки апелянта щодо встановлених порушень з боку ТОВ Гідроенергомонтаж базуються лише на висновках акту ДПІ у Печерському районі м.Києва від 07.03.2012р. Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Тетрабудсервіс щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011р. по 31.01.2012р. .

Таким чином, податковий орган обмежився лише посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача та, без самостійного дослідження господарських операцій позивача з ТОВ Тетрабудсервіс , дійшов висновку про безтоварність укладених правочинів, залишивши поза увагою первинну документацію.

Апелянт не навів доводів та не подав доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності свого контрагента.

При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Сам по собі факт порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ТОВ Тетрабудсервіс з метою прикриття незаконної діяльності за ч.2 ст.205 КК України (постанова ст. слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 02.03.2012р.) не є підставою для висновків про нікчемність укладеного договору з ТОВ Гідроенергомонтаж , оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не надано вироку суду, яким би було встановлено, що ТОВ Тетрабудсервіс зареєстровано в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що між позивачем і вказаною юридичною особою укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, підроблялись первинні документи або що роботи вказаним контрагентом фактично не виконувались.

Апеляційний суд не погоджується з твердженням апелянта про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентом постачальником товарів (робіт, послуг). На думку суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України , податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

За таких обставин, висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з виконання робіт ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про незаконність податкових повідомлень-рішень від 14 листопада 2013 року №0005482201 і №0005472201 та, у зв'язку з цим, наявність правових підстав для їх скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-72, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 22 грудня 2015 року.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.В.Єщенко