Ухвала

від 16.12.2015 по справі 814/3329/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3329/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства Югпромбуд до Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Южноукраїнська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог приватного підприємства Югпромбуд .

Постановою від 13 серпня 2013 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов приватного підприємства Югпромбуд до Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 липня 2013 року: №0000312201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 83 995 грн. (в т.ч. 67 196 грн. за основним платежем, 19 799 грн. за штрафними санкціями), №0000302201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 61 955 грн. (в т.ч. 49564 грн. за основним платежем, 12 391 грн. за штрафними санкціями) та №0000322201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012 року в розмірі 6 137 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам податкового органу стосовно того, що документальною невиїзною перевіркою контрагента позивача ПП Промкомплект Україна встановлено відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності, операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального характеру. Правові наслідки у вигляді права на податковий кредит з ПДВ та витрат можуть мати реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів чи рух коштів на поточному рахунку платника податків.

ПП Югпромбуд надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що 27.04.2012р. ПП Югпромбуд уклало договір №14 з ПП Промкомплект Україна на постачання будівельних матеріалів, за яким сплатило постачальнику 440 000 грн. В свою чергу, ПП Промкомплект Україна поставило на адресу позивача суміші бетону, цвяхи, керосин, фарбу, шурупи, оліфу та інші будівельні матеріали на цю суму, на підтвердження чого надало товарні накладні та податкові накладні. Сплату зазначених коштів позивач врахував у власному податкового обліку, збільшив за їх рахунок податковий кредит та валові витрати.

Суд першої інстанції встановив, що 25.06.2013р. Южноукраїнська ОДПІ склала акт №23/22-01/31537380 про результати документальної невиїзної перевірки ПП Югпромбуд з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП Промкомплект Україна за період квітень-травень 2012 року та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з вказаним контрагентом, яким зафіксувала, що позивач занизив об'єкти оподаткування з податку на додану вартість та податку на прибуток по господарських операціях з ПП Промкомплект Україна , оскільки правочини, укладені з цим контрагентом є нікчемними, без мети настання реальних наслідків.

Також суд першої інстанції встановив, що 10.07.2013р. Южноукраїнська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: №0000312201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 83 995 грн. (в т.ч. 67 196 грн. за основним платежем, 19 799 грн. за штрафними санкціями), №0000302201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 61 955 грн. (в т.ч. 49564 грн. за основним платежем, 12 391 грн. за штрафними санкціями) та №0000322201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012 року в розмірі 6 137 грн.

Скасовуючи оскаржені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст. 138, 185, 198 Податкового кодексу України, зазначив, що у підприємства є право на включення до валових витрат та податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення.

Суд першої інстанції встановив, що на час укладання договору постачальник позивача у першому ланцюгу постачання мав необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебував на обліку у органах податкової служби та мав свідоцтво платника податку на додану вартість. За висновками суду першої інстанції, оскільки Державна податкова служба зареєструвала ПП Промкомплект Україна платником ПДВ, видала йому Свідоцтво, яке це посвідчує, її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цього підприємства.

При цьому суд першої інстанції відхилив посилання податкового органу на те, що у ПП Промкомплект Україна недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів та в ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства і підприємства, які визнані фіктивними, зазначивши, що це є тільки підставою для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності.

Суд першої інстанції встановив, що спірні податкові повідомлення-рішення аргументовані лише посиланням на акт перевірки ПП Промкомплект Україна Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС №422/22-417/35477839, який не є юридичним фактом, а також не є преюдицією недійсності правочинів.

Досліджуючи питання реальності та товарності господарської операції, суд першої інстанції встановив наявність у ПП Югпромбуд належним чином оформленої первинної документації, що підтверджує виконання зобов'язань за договором поставки №14 від 27.04.2012р., укладеним з ПП Промкомплект Україна .

Суд першої інстанції зазначив, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового обліку покупцем та його зобов'язань зі сплати податків, так як чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Згідно висновків суду першої інстанції, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладений обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не довів наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №23/22-01/31537380 від 25.06.2013р., а тому визначення, на підставі такого акту перевірки, до сплати ПП Югпромбуд грошових зобов'язань з податку на прибуток і податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій є незаконним.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року відповідача, апелянта - Южноукраїнську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області замінено на процесуального правонаступника - Южноукраїнську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкові повідомлення-рішення від 10 липня 2013 року №0000312201, №0000302201 та №0000322201, які прийнято на підставі акту №23/22-01/31537380 від 25.06.2013р. документальної невиїзної перевірки ПП Югпромбуд з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП Промкомплект Україна за період квітень-травень 2012 року та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з вказаним контрагентом, в якому податковим органом зафіксовано порушення позивачем п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП Промкомплект Україна у квітні-травні 2012 року.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на дослідженні, наданих ПП Югпромбуд до перевірки, первинних бухгалтерських та податкових документів, про що зазначено в акті перевірки, які податковий орган вважає такими, що не підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом ПП Промкомплект Україна .

Апеляційний суд зазначає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Миколаївським окружним адміністративним судом надано правову оцінку, та не містять заперечень щодо встановлених судом першої інстанції фактичних обставин щодо реальності угоди, її платності, товарності та використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.04.2012р. між ПП Промкомплект Україна (Постачальник) та ПП Югпромбуд (Покупець) укладений договір поставки №14, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар (сталь, двері, суміш бетонну, папір шліфувальний тощо), а Покупець приймає та оплачує товар на умовах вказаного Договору. Ціна договору складає 1 500 000 грн., в т.ч. ПДВ 250 000 грн. (а.с.37).

Зазначений договір підписаний директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

В підтвердження виконання умов договору у квітні-травні 2012 року, позивач надав копії первинних бухгалтерських та податкових документів, яка містяться в матеріалах справи: видаткові накладні №369 від 25.05.2012р., №368 від 23.05.2012р., №367 від 22.05.2012р., №366 від 21.05.2012р., №365 від 17.05.2012р., №364 від 18.05.2012р., №129 від 15.05.2012р., №333 від 27.04.2012р., №242 від 27.04.2012р.; податкові накладні №369 від 25.05.2012р. на суму 60 000 грн. (в т.ч. ПДВ 10 000 грн.), №368 від 23.05.2012р. на суму 30381,60 грн. (в т.ч. ПДВ 5063,60 грн.), №367 від 22.05.2012р. на суму 33828,60 грн. (в т.ч. ПДВ 5638,10 грн.), №366 від 21.05.2012р. на суму 58309,80 грн. (в т.ч. ПДВ 9718,30 грн.), №365 від 17.05.2012р. на суму 59160 грн. (в т.ч. ПДВ 9860 грн.), №364 від 18.05.2012р. на суму 59160 грн. (в т.ч. ПДВ 9860 грн.), №129 від 15.05.2012р. на суму 59160 грн. (в т.ч. ПДВ 9860 грн.), №333 від 27.04.2012р. на суму 24389,71 грн. (в т.ч. ПДВ 4064,95 грн.), №242 від 27.04.2012р. на суму 55610,29 грн. (в т.ч. ПДВ 9268,38 грн.); платіжними дорученнями №149 від 27.04.2012р. на суму 80 000 грн., №169 від 25.05.2012р. на суму 360 000 грн. (а.с.38-57).

Придбані у ПП Промкомплект Україна матеріали використані ПП Югпромбуд для виконання підрядних робіт за договором будівельного підряду від 26.03.2012р., укладеного між ТОВ Южноукраїнське ремонтно-будівельне підприємство , як замовником, та ПП Югпромбуд , як підрядником.

Таким чином, ПП Югпромбуд доведело дотримання ним всіх умов на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару у ПП Промкомплект Україна , до податкового кредиту, а сум витрат - до складу валових: фактичності придбання товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на підтвердження придбання товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч. 2 ст. 9 Закону Украйни про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ПП Югпромбуд та ПП Промкомплект Україна .

Оскільки законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а дослідженими доказами по справі у їх сукупності доведена правомірність та правильність визначення позивачем за спірними господарськими відносинами за період, який перевірявся, податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган не довів наявність порушень позивачем норм податкового та цивільного законодавства, а тому висновки податкового органу зазначені в акті перевірки та в апеляційній скарзі є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

В акті перевірки, в запереченнях проти позову та в обґрунтовування вимог апеляційної скарги податковий орган зазначає, що у ПП Промкомплект Україна відсутні основні фонди, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, недостатньо трудових ресурсів для здійснення діяльності, а тому вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Апеляційний суд відхиляє такі доводи апелянта, оскільки ці відомості взято відповідачем з акту перевірки Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.09.2012р. №422/22-417/35477839 Про результати документальної невиїзної перевірки ПП Промкомплект Україна щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2011 року - червень 2012 року , без самостійної перевірки зазначених в ньому обставин і без жодного цьому документального підтвердження.

Апеляційний суд зазначає, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як акт податкової перевірки не має наперед встановленого значення та не є документом, який достовірно та безсумнівно засвідчує обставини фактичної дійсності.

Згідно п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В матеріалах справи відсутні докази щодо перевірки відповідачем відомостей, на які він посилається в акті перевірки №23/22-01/31537380 від 25.06.2013р. щодо вчинення контрагентом позивача ПП Промкомплект Україна порушень податкового законодавства. Також, суду не надано доказів щодо винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень відносно контрагента позивача на підставі акту перевірки Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.09.2012р. №422/22-417/35477839 із доказами узгодження вміщених у них податкових зобов'язань. Крім цього, апеляційний суд встановив, що дії Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки, за наслідками якої складено акт від 26.09.2012р. №422/22-417/35477839, визнано протиправними постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2012р. по справі №2а-12102/12/2070, яка набрала законної сили (а.с.63-64).

Апеляційний суд вважає, що позивач виконав всі зобов'язання за договором: отримав товар та сплатив продавцю грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи; договір укладений позивачем з метою використання придбаного товару у власній господарській діяльності. Зазначені обставини ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції відповідач не спростував.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, в порушення вимог частин першої, другої статті 71 КАС України, податковий органом не представив, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформував податковий кредит, не спростував.

Оскільки встановлено, що договір з контрагентом ПП Промкомплект Україна укладений ПП Югпромбуд у письмовій формі, виконання договору підтверджено первинними документами, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст. 3 ГК України. Укладений договір відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

За таких обставин, висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві та неналежне оформлення первинних бухгалтерських документів ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень від 10 липня 2013 року №0000312201, №0000302201 і №0000322201 та, у зв'язку з цим, наявність підстав для їх скасування,

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Н.В. Вербицька

суддя О.В. Єщенко