Ухвала

від 17.12.2015 по справі 815/1561/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1561/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Деревообробний завод на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства Деревообробний завод до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Деревообробний завод подало апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити поданий адміністративний позов в повному обсязі.

Постановою від 18 липня 2013 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства Деревообробний завод до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 листопада 2012 року №0012482301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 833,75 грн. (в тому числі: 4 667 грн. за основним платежем та 1 166,75 грн. за штрафними санкціями).

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення неправильного судового рішення.

Зокрема, апелянт вважає недоведеним факт наявності ознак нікчемності по правочину, вчиненому між ПАТ Деревообробний завод та контрагентом ПП Одеська будівельна компанія в травні 2009 року, так як угода щодо придбання товарів між двома юридичними особами з метою здійснення не забороненої законом господарської діяльності не може бути нікчемною, оскільки її недійсність не встановлена законом і не визнана судом.

Також, апелянт посилається на те, що ПАТ Деревообробний завод виконало вимоги п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ, за належним чином оформленими податковими накладними, виписаними його постачальником ПП Одеська будівельна компанія у вересні 2009 року.

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п. 78.1.1 п.78 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 12.10.2012р. №1590, в період з 15 по 19 жовтня 2012 р. державним податковим ревізором-інспектором відповідача проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ Деревообробний завод з питання дотримання податкового законодавства при правових відносинах та взаєморозрахунках з ПП Одеська будівельна компанія за період з липня по вересень 2009 року, за результатами якої складений акт перевірки №303/23-214/05514910/492 від 19.10.2012р., в якому зафіксовано порушення позивачем п.3.1 ст. 3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 4667,60 грн.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі вказаного акту перевірки 23.11.2012р. відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0012482301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5833,75 грн. (в тому числі: 4667 грн. за основним платежем та 1166,75 грн. за штрафними санкціями).

Суд першої інстанції погодився з висновками відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 4667,60 грн. за спірний період за господарськими операціями із ПП Одеська будівельна компанія , посилаючись на те, що ПАТ Деревообробний завод ні на запити ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, ні під час проведення перевірки, ні до заперечень на акт перевірки не надало пояснень та копій первинних документів (договору, накладних, актів виконаних робіт, реєстрів отриманих податкових накладних, платіжних доручень, роздруківок журналів ордерів) щодо формування валових витрат та податкового кредиту по взаєморозрахункам з ПП Одеська будівельна компанія за період 2009 року, в той час як проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції, з посиланням на п.44.6 ст. 44 ПК України, дійшов висновку, що такі документи були відсутні у ПАТ Деревообробний завод на момент подання звітності. Позивач не надав до суду доказів того, що підприємством було вжито відповідних заходів для надання відповідних податкових накладних та документів на підтвердження правомірності віднесення сум до податкового кредиту по взаємовідносинам із ПП Одеська будівельна компанія як на час проведення перевірки, так і на час розгляду справи в суді.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ПАТ Деревообробний завод не містить опису фактичного виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом, з посиланням на конкретний договір, податкові накладні, акти виконаних робіт, тощо. При цьому суд першої інстанції зауважив, що в межах предмету доказування по справі, представник позивача не надав зрозумілих та аргументованих пояснень стосовно фактичного виконання господарських операцій з ПП Одеська будівельна компанія , в тому числі, не зміг зазначити, які саме податкові накладні відображені в податковому обліку за вересень 2009 року, яким чином виконувались роботи контрагентом позивача.

Проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не виконав вимоги приписів податкового законодавства України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо документального оформлення операцій та податкового обліку, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту не надав документи щодо господарських операцій із ПП Одеська будівельна компанія . За висновками суду першої інстанції, в ході розгляду справи відповідач, з посиланням на відповідні положення законодавства, довів необґрунтованість позовних вимог позивача щодо протиправності винесення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року відповідача - Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби замінено на процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39565551, місцезнаходження: 65098, Одеська область, місто Одеса, вулиця Стовпова, будинок 17, основний вид діяльності Код КВЕД 84.11).

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення від 23 листопада 2012 року №0012482301, яке прийнято на підставі акту №303/23-214/05514910/492 від 19.10.2012р. позапланової виїзної перевірки ПАТ Деревообробний завод з питання дотримання податкового законодавства при правових відносинах та взаєморозрахунках з ПП Одеська будівельна компанія за період з липня по вересень 2009 року, в якому податковий орган зафіксував порушення позивачем п.3.1 ст. 3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело до заниження позивачем ПДВ за вересень 2009 року на суму 4667,60 грн.

В акті перевірки податковий орган не визнав реальність господарських операцій між ПП Одеська будівельна компанія , як підрядником, та ПАТ Деревообробний завод , як замовником, щодо придбання-продажу за період з липня по вересень 2009 року загально-будівельних ремонтних робіт столярного цеху №1, розташованого на території ПАТ Деревообробний завод (м. Одеса, вул. Партизанська, 16) за договором підряду №27 від 11 травня 2009 року.

При ухвалені оскарженої постанови суд першої інстанції визнав доведеними такі висновки податкового органу, посилаючись на ненадання позивачем до перевірки первинної документації за вказаними господарськими операціями.

Апеляційний суд зазначає, що під час розгляду справи суд першої інстанції залишив поза увагою пропуск ДПІ у Малиновському районі м. Одеси строків визначення ПАТ Деревообробний завод сум грошових зобов'язань за господарськими операціями з ПП Одеська будівельна компанія .

Так, відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.58.2 ст.58 вказаного Кодексу).

Згідно з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначає строки для визначення грошових зобов'язань платників податків. Наслідком збігу цього строку є звільнення платника податків від відповідного грошового зобов'язання.

Оскільки спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем 23.11.2012 року за порушення, допущені позивачем в період з липня по вересень 2009 року, тобто з порушенням строку 1095 днів, апеляційний суд дійшов висновку, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на дату прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення №0012482301 про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 833,75 грн. порушила строк давності, визначений статтею 102 Податкового кодексу України.

Таким чином, ПАТ Деревообробний завод вважається вільним від такого грошового зобов'язання в силу прямої вказівки на це п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд встановив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 23 листопада 2012 року №0012482301 прийнято податковим органом без передбачених на це законодавством підстав (за межами строків давності).

Суд першої інстанції не звернув увагу на ці обставини, що призвело до порушення норми матеріального права та до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Поряд з цим, апеляційний суд встановив, що на час апеляційного розгляду справи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис № 15561170032015611 від 03.11.2015р. про припинення юридичної особи - публічного акціонерного товариства Деревообробний завод (ідентифікаційний код юридичної особи: 05514910).

Ліквідація підприємства, установи, організації, яке було стороною у справі, є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.157 КАС України.

Оскільки встановлено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а обставини, які є підставою для закриття провадження у справі виникли після ухвалення оскарженої постанови, тому відповідно до п.5 ч.1 ст.157, ч.1 ст.203 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова - скасована, а провадження по справі - закрито.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, п.5 ч.1 ст.157, ст.195, п.2 ч.1 ст.197, п.4 ч.1 ст.198, ч.1 ст.203, ст.ст. 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Деревообробний завод задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року скасувати.

Закрити провадження по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства Деревообробний завод до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.В.Єщенко