Ухвала

від 25.12.2015 по справі 806/1122/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 грудня 2015 року м. Київ К/800/50691/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Сігнет-Центр на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року і ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства Шамраївський цукровий завод до Реєстраційної служби Ружинського районного управління юстиції Житомирської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Сігнет-Центр про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариства з обмеженою відповідальністю Сігнет-Центр звернулося до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Реєстраційної служби Ружинського районного управління юстиції Житомирської області:

індексний номер 13698527 від 11.06.2014,

індексний номер 14362392 від 10.07.2014, індексний номер 14845402 від 31.07.2014, індексний номер 18858324 від 26.01.2015, індексний номер 18861517 від 26.01.2015,

індексний номер 18865067 від 27.01.2015,

індексний номер 14874770 від 01.08.2014,

індексний номер 14963311 від 06.08.2014, індексний номер 13698070 від 11.06.2014,

індексний номер 14781283 від 29.07.2014,

індексний номер 14844949 від 31.07.2014, індексний номер 13698977 від 11.06.2014, індексний номер 14780806 від 29.07.2014,

індексний номер 13323668 від 26.05.2014,

індексний номер 12795484 від 30.04.2014;

- зобов'язати Реєстраційну служби Ружинського районного управління юстиції Житомирської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок, що виникло на підставі договору оренди землі між ТОВ СІГНЕТ-ЦЕНТР та громадянами - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Реєстраційної служби Ружинського районного управління юстиції Житомирської області:

індексний номер 13698527 від 11.06.2014,

індексний номер 14362392 від 10.07.2014, індексний номер 14845402 від 31.07.2014, індексний номер 18858324 від 26.01.2015, індексний номер 18861517 від 26.01.2015,

індексний номер 18865067 від 27.01.2015,

індексний номер 14874770 від 01.08.2014,

індексний номер 14963311 від 06.08.2014, індексний номер 13698070 від 11.06.2014,

індексний номер 14781283 від 29.07.2014,

індексний номер 14844949 від 31.07.2014, індексний номер 13698977 від 11.06.2014, індексний номер 14780806 від 29.07.2014,

індексний номер 13323668 від 26.05.2014,

індексний номер 12795484 від 30.04.2014.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю Сігнет-Центр звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до положень пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Судом встановлено, що 01.03.2012 між Приватним підприємством Шамраївський цукровий завод та громадянами ОСОБА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), ОСОБА_14 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), ОСОБА_3 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3), ОСОБА_4 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4; кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5; кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6), ОСОБА_5 (кадастровийномер земельної ділянки НОМЕР_7), ОСОБА_6 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8) і ОСОБА_7 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_9) укладено договори оренди земельних ділянок на території Верхівнянської сільської ради Ружинського району строком на 5 років.

Вказані договори зареєстровані у відділі Держкомзему у Ружинському районі Житомирської області, про що 06.04.2012 вчинено відповідні записи у державному реєстрі земель.

Водночас, реєстраційною службою Ружинського районного управління юстиції Житомирської області на протязі квітня-серпня 2014 року та січня 2015 року здійснено державну реєстрацію права оренди вказаних земельних ділянок, що виникло на підставі договорів оренди землі між ТОВ СІГНЕТ-ЦЕНТР та громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до вимог статті 90 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право передавати земельну ділянку в оренду.

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами першою та п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-IV (з наступними змінами) передбачено регулювання відносини, пов'язаних з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що визначає державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно із частиною 5 статті 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Судами встановлено, що період з 2008 до 2010 років реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася Центром державного земельного кадастру згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962.

З 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 за № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (зі змінами), що діяла до 01.01.2013, відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Постановою Кабінету міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 затверджено порядки ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Пунктом 6 Порядку ведення Поземельної книги передбачено, що поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему.

Згідно пункту 1 Книги записів Порядок визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі - документа, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Отже, Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі визначено процедуру реєстрації договорів оренди, перелік документів, що надаються для реєстрації, та дії суб'єкта владних повноважень при проведені державної реєстрації, що повністю дотриманий позивачем.

Відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

З 01.01.2013 року набрали чинність Закон України Про Державний земельний кадастр , постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , зміни до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

З прийняттям зазначених нормативних актів повноваження щодо державної реєстрації прав на земельні ділянки та скасування державної реєстрації цих прав не розповсюджуються на компетенцію органів земельних ресурсів України. з 01.01.2013 повноваженнями щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень наділена Державна реєстраційна служба (Укрдержреєстр), яка веде єдиний державний реєстр речових майнових прав та обтяжень на нерухоме майно.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон).

Статтею 3 Закону України № 1952-IV визначено засади державної реєстрації прав та передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Частиною 1 статті 5 визначено об'єкти нерухомого майна, стосовно яких проводиться державна реєстрація прав. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 8 Закону України N 1952-IV орган державної реєстрації прав, в тому числі, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно із п.1 частини 2 статті 9 Закону України № 1952-IV та п.12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 703 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, за якими закон та/або договір пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

За правилами пункту 8-1 частини 2 статті 9 Закону України № 1952-IV під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Статтею 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону ; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону ; заявлене право вже зареєстровано.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент виникнення правовідносин договори оренди землі між Приватним підприємством Шамраївський цукровий завод та власниками спірних земельних ділянок підлягали реєстрації в Державному земельному кадастрі, але не підлягали обов'язковій реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А права користування позивача земельними ділянками на підставі договорів оренди землі та додатків до них зареєстровані значно раніше, ніж право користування землею за ТОВ Сігнет-Центр .

При цьому Реєстраційна служба Ружинського районного управління юстиції Житомирської області діяла не на підставі та не у спосіб, визначені вказаним законодавством України, що регулює спірні правовідносини.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Сігнет-Центр у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року і ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити Товариству з обмеженою відповідальністю Сігнет-Центр .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока