13/378-06-12508А
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛАІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" квітня 2007 р. Справа № 13/378-06-12508А
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Величко Т.А.,
суддів: Бойко Л.І., Жукової А.М.
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача –Сорочинський М.Г.
від відповідача –Шуваєва А.В., Любарчік І.С.
розглянувши апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі
на постанову господарського суду Одеської області від 01.02.2007р.
у справі № 13/378-06-12508А
за позовом дочірнього підприємства „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН)
до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі
про спонукання виконати певні дії
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 01.02.2007р. (суддя Панченко О.Л.) задоволено позов ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН), зобов'язано СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі зарахувати у її оперативному обліку суму у розмірі 1 233 755грн. на особовий рахунок (картку) ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) з ПДВ як зобов'язання Державного бюджету України перед ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) за бюджетним відшкодуванням з ПДВ.
Судове рішення мотивоване тим, що при виданні акту № 161/13-32.2/395773515/4 від 29.03.2006р. про списання сум невідшкодованого ПДВ у сумі 674 614грн. податковий орган неправомірно застосував п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 11 ЗУ „Про ПДВ”. Крім цього, незважаючи на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. у справі № 14/69-06-2240А, на особовий рахунок позивача, як особи, що вела облік спільної діяльності, не було зараховано суму 559 141грн., як бюджетне відшкодування з ПДВ, задекларовану позивачем у січні 2005р, що суперечить існуючому законодавству України.
В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі просить скасувати постанову господарського суду, відмовити ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) в задоволенні позовних вимог.
Доводи скаржника ґрунтуються на помилковості висновків господарського суду про невиконання СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. по справі № 14/69-06-2240А. Як вважає апелянт, апеляційною інстанцією по зазначеній справі було лише скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ № 0003361320/0 від 20.12.2005р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 559 141грн., та не було поновлено позивачу картку особового рахунку по ПДВ.
У запереченнях позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду від 01.02.2007р. у справі № 13/378-06-12508А –без змін, вважаючи, що постанова прийнята у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, на основі повного та правильного з'ясування обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) та представників СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова не підлягає скасуванню з таких підстав.
Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, 15.06.2001р. позивач уклав договір № КД 397 про спільну діяльність з ДП „Одеський морський торговельний порт”. Зазначений договір був зареєстрований в реєстрі платників ПДВ. За умовами зазначеного договору позивач, як особа, що була уповноважена вести облік спільної діяльності, здійснював подачу податкових декларацій з ПДВ та сплату ПДВ за результатами спільної діяльності.
За період дії договору про спільну діяльність у позивача виникла сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню у позивача, як особи, що вела облік спільної діяльності, виникла сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у сумі 674 614грн., згідно декларацій:
№ 5457 від 29.08.2003р. з уточненнями за липень 2003р.;
№ 1388 від 10.03.2004р. з уточненнями за січень 2004р.;
№ 5629 від 21.06.2004р. з уточненнями за травень 2004р.;
№ 8851 від 20.08.2004р. з уточненнями за липень 2004р.;
№ 9607 від 20.09.2004р. з уточненнями за серпень 2004р.;
№ 12833 від 19.11.2004р. з уточненнями за жовтень 2004р.;
№ 13866 від 20.12.2004р. з уточненнями за листопад 2004р.;
№ 5114 від 20.05.2005р. з уточненнями за квітень 2005р.;
ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН) відповідно до наведених декларацій заявило про здійснення відшкодування сум ПДВ шляхом зарахування в рахунок платежів з ПДВ наступних періодів.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДПС України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276, зареєстрованою у Мінюсті України за № 843/11123 02.08.2005р., зазначені суми обліковувались на особовом рахунку з ПДВ позивача. Станом на 29.03.2006р. на особовій на особовій картці платника ПДВ обліковувалась сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню, у розмірі 674 614грн.
01.01.2005р. договір про спільну діяльність № КД 397 від 15.06.2001р. припинив свою дію. 21.02.2005р. ДП „ГПК Україна” компанії „ГПК Гамбург Порт Консалтінг ГмбХ” (ФРН), як особа, що вела облік спільної діяльності, подало до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за січень 2005р., згідно якої за результатами господарської діяльності звітного періоду за договором № КД 397 від 15.06.2001р. у позивача виникло від'ємне значення суми податкових зобов'язань у розмірі 559 121грн., яке підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.
20.12.2005р. СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003361320/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування на 559 141грн.
Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення. Постановою суду від 12.04.2006р. у справі № 14/69-06-2240А позивачу було відмовлено в задоволенні адміністративного позову. Позивач оскаржив постанову суду від 12.04.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду, який 06.06.2006р. своєю постановою скасував постанову господарського суду Одеської області та задовольнив позовні вимоги ДП „ГПК Україна”. При цьому, судом апеляційної інстанції було встановлено, що ДП „ГПК Україна”, як платник податків в рамках договору про спільну діяльність, до моменту подачі адміністративного позову не було виключено з Реєстру платників ПДВ, незважаючи на припинення дії договору № КД 397 від 15.06.2001р., тому позивач правомірно задекларував у січні 2005р. суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету.
22.03.2006р. СДПІ склала акт №1/13-34.1 про анулювання реєстрації платника ПДВ по договору про сумісну діяльність між ДП „ГПК Україна” та Одеським морським торгівельним портом. В акті зазначено, що позивач, як особа, що вела облік спільної діяльності з лютого 2005р. до лютого 2006р. подавав податкові декларації з ПДВ з показниками, які свідчили про відсутність оподатковуваних ПДВ поставок. Згідно п.п. „г” п. 9.8 ст. 9 ЗУ „Про ПДВ” реєстрацію ДСД № КД 397 від 15.06.2001р. як платника ПДВ було анульовано. Посадовими особами позивача самостійно у 20-денний строк повернуто відповідачеві свідоцтво платника ПДВ № 40379241.
29.03.2006р. СДПІ був складений акт № 161/13-32.2/395773515/4 про списання сум невідшкодованого ПДВ по ДСД № КД 397 від 15.06.2001р. Відповідно до акту суми бюджетного відшкодування у розмірі 674 614грн. було списано по особовому рахунку ДП „ГПК Україна” у рамках здійснення спільної діяльності за договором № КД 397 від 15.06.2001р.
Списання суми бюджетного відшкодування здійснено СДПІ з посиланням на положення п.п. „а” п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 ЗУ „Про ПДВ”.
Відповідно до вказаної норми, не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована в якості платника цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, по результатам якого подається заява на бюджетне відшкодування, чи/або мало об'єми оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання чи спорудження (будівництва) основних фондів; особа, яка не проводила діяльність на протязі останніх календарних місяців).
В обгрунтування правомірності застосування цієї норми СДПІ посилається на те, що позивач, як уповноважена юридична особа за ведення бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності, за період з січня 2005р. по лютий 2006р. подав до СДПІ всього 14 декларацій з ПДВ платника ПДВ –ДСК № 397 від 15.06.2001р. ДП „ГПК Україна” з ОМТП. У наданих за період з 01.01.2005р. по 01.03.2006р. 13 деклараціях з ПДВ ДСК № КД-397 показники р. 5 колонка А „Обсяги поставки” не декларувалися позивачем і містять нульові показники.
Остання декларація по ПДВ ДСД ДП „ГПК Країна” подана позивачем до СДПІ за лютий 2006р.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, послався на таке:
- положення п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 ЗУ „Про ПДВ” не пердбачає повноважень органів державної податкової служби списувати суми, які задекларовані платниками податку до відшкодування, зокрема, шляхом зарахування в оперативному обліку податкового органу, не обмежують права платників податку на зарахування суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню в рахунок податкових зобов'язань майбутніх періодів. Ця позиція підтверджується листом ДПА України від 27.04.2006р. № 8003/7/16-1517-26, згідно якого, зазначеним у п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 ЗУ „Про ПДВ” категоріям платників ПДВ від'ємна різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту зараховується у зменшення суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету протягом наступних податкових періодів;
- чинне законодавство не містить положень, які б передбачали повноваження органів державної податкової служби списувати суми коштів, які обліковуються як переплата за податками або судове відшкодування на особових рахунках платників;
- СДПІ зобов'язана зарахувати в своєму оперативному обліку на рахунок позивача суму 559 141грн. відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. по справі № 14/69-06-2240А в порядку, передбаченому Інструкцією № 276 від 18.07.2005р.
З обгрунтованістю висновків господарського суду погодитися можна.
Господарський суд не оспорює того, що перед списанням позивач, як особа, уповноважена на ведення обліку спільної діяльності, подавав протягом 13 місяців декларації про відсутність оподатковуваних операцій. Між тим, господарським судом зроблено правильний висновок про те, що таке декларування не давало законних підстав податковому органу списати заборгованість, що виникла до моменту припинення договору спільної діяльності. Припинення дії договору не означає, що позивач втрачає право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло та було визнано, коли договір про спільну діяльність діяв.
Також господарським судом зроблено правильний висновок про те, що в зв'язку із набранням чинності постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2006р. у справі № 14/69-06-2240А, якою скасовано податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 559 141грн., СДПІ зобов'язана була в оперативному обліку відобразити відшкодування на суму 559 141грн. і для цього не потрібна окрема вказівка в судовій постанові.
Враховуючи, що рішення господарського суду, яким задоволено позовні вимоги, базується на всебічному і повному з'ясуванні всіх фактичних обставин справи, яким дана належна юридична оцінка, висновки суду грунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства про оподаткування, тому воно підлягає залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,
колегія суддів ухвалила:
Постанову господарського суду Одеської області від 01.02.2007р. у №13/378-06-12508А –залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Судді : Л.І. Бойко
А.М. Жукова
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 546833 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Величко Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні