Рішення

від 10.12.2015 по справі 188/643/15-ц

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/643/15-ц

Провадження № 2/188/373/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П. О.,

при секретарі судового засідання Хандрига Л. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління Держземагенства в Петропавлівському районі, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі - відповідач) про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 03.07.2011 року помер його батько ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді земельних ділянок:

ділянка 1: площею 2,890 га, кадастровий номер 1223881000:01:001:1011, розташованої на території Брагинівської сільської ради;

ділянка 2: площею 2,010 га, кадастровий номер 1223881000:01:001:0190, розташованої на території Брагинівської сільської ради.

ОСОБА_2 успадкував ці земельні ділянки від його матері ОСОБА_3, право власності якої підтверджується державним актом про право приватної власності на землю серії ІV-ДП №124168 від 19.01.2004 року. Згідно з довідкою про індексовану вартість земельної ділянки (паю) від 16.04.2015 року №14-408-0.4-1715/2-15 грошова оцінка спірних земельних ділянок складає 162 525,76 грн.

За життя спадкодавець заповіту не складав, у зв'язку з чим спадкування здійснюється за законом.

Вказані земельні ділянки належали на праві приватної власності спадкодавцю, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.02.2011 року №160, спадкова справа №243/2010.

Після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкодавець ОСОБА_2 звернувся до Управління Держкомзему у Петропавлівському районі та надав усі необхідні документи з метою виготовлення та отримання державного акту на право власності на вказані земельні ділянки, але отримати державний акт на право власності на ці земельні ділянки в Управлінні Держкомзему у Петропавлівському районі, яке має долучатися до свідоцтва про право на спадщину, спадкодавець ОСОБА_2 не встиг у зв'язку з його смертю 03.07.2011 року.

У встановлений законодавством строк позивач звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його батька.

09.04.2015 року позивач звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після померлого ОСОБА_2 Згідно з листом від 09.04.2015 року вих. №405/02-14 завідувач Петропавлівської державної нотаріальної контори відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з ненаданням разом зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.02.2011 року №160 оригіналу державного акту на спірні земельні ділянки, як того вимагають норми ч. 6 ст. 126 Земельного кодексу (далі - ЗК) у редакції, що діяла протягом 2011 року.

Позивач звернувся до Управління Держземагентства у Петропавлівському районі з метою отримання оригіналу державного акту на спірні земельні ділянки, оформленого на ім'я спадкодавця, але йому відмовлено з посиланням на те, що отримати вказаний документ має право лише власник земельної ділянки або інша особа, уповноважена власником.

Крім позивача, іншими спадкоємцями майна померлого ОСОБА_2 є його дружина (мати позивача) ОСОБА_4 та донька спадкодавця (сестра позивача) ОСОБА_5. Ці особи протягом шестимісячного строку на прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 подали до Петропавлівської державної нотаріальної контори заяви про відмову від прийняття спадщини на користь позивача.

На підставі викладеного, посилаючись на ст. 328,1216-1218, 1225,1268 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України позивач просить:

визнати за ним, ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, як спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223881000:01:001:0190 загальною площею 2,890 га, розташовану на території Брагинівської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2011 року №160, спадкова справа №243/2010, спадкодавцеві ОСОБА_2, який помер 03.07.2011 року;

визнати за ним, ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, як спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223881000:01:001:1011 загальною площею 2,010 га., розташовану на території Брагинівської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2011 року №160, спадкова справа №243/2010, спадкодавцеві ОСОБА_2, який помер 03.07.2011 року.

Позивач в судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, у якій вказує, що позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити (а.с.27).

Від відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу без участі його представника, позов визнає повністю (а.с.24).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Управління Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, його представник надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, проти позову не заперечує (а.с.25).

Вивчивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач є громадянином України, ніде не зареєстрованим з дати зняття з реєстрації 21.04.2009 року, що підтверджується копією сторінок 1-3, 10-11 його паспорту серії АН № 275012, виданого Петропавлівським РВУ МВС України в Дніпропетровській області 03.08.2004 року (а.с.4).

03.07.2011 року помер його батько ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії V-КИ № 334579, виданого Брагинівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області 14.05.1988 року, в якому батьком позивача вказаний ОСОБА_2 (а.с.5), та копією свідоцтва про смерть останнього серії І-КИ № 395178, виданого виконкомом Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді двох земельних ділянок:

площею 2,890 га, кадастровий номер 1223881000:01:001:1011, розташованої на території Брагинівської сільської ради;

площею 2,010 га, кадастровий номер 1223881000:01:001:0190, розташованої на території Брагинівської сільської ради.

ОСОБА_2 успадкував ці земельні ділянки від його матері ОСОБА_3, право власності якої підтверджується копією державного акту про право приватної власності на землю серії ІV-ДП №124168, виданого Петропавлівською районною державною адміністрацією 19.01.2004 року (а.с.9), а прийняття ним спадщини підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 26.02.2011 року державним нотаріусом Петропавлівської державної нотаріальної контори (а.с.8).

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_2 заповіту не залишив, що підтверджується копією спадкової справи №259/2011, заведеної після його смерті (а.с.31), а тому позивач є спадкоємцем за законом першої черги, оскільки є сином померлого.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Крім позивача, спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є його дружина (мати позивача) ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-КИ № 488932, виданого Брагинівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області 16.09.1978 року (а.с.6), та донька спадкодавця (сестра позивача) ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії ІІІ-КИ № 355865 (а.с.5). Ці особи протягом шестимісячного строку на прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 подали до Петропавлівської державної нотаріальної контори заяви про відмову від прийняття спадщини на користь позивача, що підтверджується копією спадкової справи №259/2011, заведеної після смерті ОСОБА_2 (а.с.31).

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У встановлений строк 29.11.2011 року позивач звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його батька, що підтверджується копією спадкової справи №259/2011, заведеної після смерті ОСОБА_2 (а.с.31).

09.04.2015 року позивач звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після померлого ОСОБА_2 Згідно з листом від 09.04.2015 року вихідний №405/02-14 завідувач Петропавлівської державної нотаріальної контори відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на земельні ділянки кадастровий номер 1223881000:01:001:1011 та кадастровий номер 1223881000:01:001:0190, про що свідчить копія цього листа (а.с.11).

Відповідно до ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки позивачу нотаріус відмовив в оформленні права на спадщину, він вправі звернутися до суду правилами позовного провадження, і суд може прийняти рішення по суті його позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який прийнято 01.07.2004 року, набрав чинності 03.08.2004 року, в редакції від 04.07.2012 року, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр , який прийнято 07.07.2011 року, набрав чинності 07.08.2011 року, згідно з яким державна реєстрація земельної ділянки, яка була приватизована, але кадастровий номер не присвоєно і відомості про неї не внесені до Державного реєстру земель, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Отже, померла 17.01.2009 року ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КИ № 250557, виданого виконкомом Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с.7) належним чином набула право власності на земельні ділянки кадастровий номер 1223881000:01:001:1011 та кадастровий номер 1223881000:01:001:0190, що підтверджується копією державного акту про право приватної власності на землю серії ІV-ДП №124168, виданого Петропавлівською районною державною адміністрацією 19.01.2004 року (а.с.9), а її син ОСОБА_2 успадкував ці земельні ділянки після її смерті, про що свідчить копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 26.02.2011 року державним нотаріусом Петропавлівської державної нотаріальної контори, у якому зазначено, що згідно з ст.1299 ЦК України право на спадщину підлягає державній реєстрації, якщо у складі спадщини є нерухоме майно, і свідоцтво підлягає реєстрації у відділі Держкомзему в Петропавлівському районі.

Відповідно до ст.1299 ЦК України в редакції, чинній на час смерті ОСОБА_2 03.07.2011 року, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу)(ч.1).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2).

Згідно з ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 182 ЦК України встановлено наступне:

1. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

2. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

3. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

4. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Отже, ОСОБА_2 мав зареєструвати у відповідному державному органі право власності на успадковані ним земельні ділянки кадастровий номер 1223881000:01:001:1011 та кадастровий номер 1223881000:01:001:0190.

Стаття 126 Документи, що посвідчують право на земельну ділянку Земельного кодексу (далі - ЗК) України в редакції, що діяла станом на 03.07.2011 року, передбачала наступне:

1. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

2. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

3. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

4. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

5. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

6. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.

Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.

У разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки.

7. Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.

8. У разі якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок.

9. Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.

Право постійного користування на декілька земельних ділянок, наданих під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів (доріг, трубопроводів, ліній електропередачі та зв'язку), може посвідчуватися одним державним актом.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не встиг звернутися до Управління Держземагентства у Петропавлівському районі з метою реєстрації свого права власності на спірні земельні ділянки, що підтверджується листом правонаступника цієї установи Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі від 09.12.2015 року за № 10-28-0.5-851/15-15бо 03.07.2011 року помер, але його право власності, набуте на підставі свідоцтва про право на спадщину, було набуте відповідно до вимог чинної на той час редакції ст.126 ЗК України і ніким не оспорюється, отже, він був належним власником цих земельних ділянок, які входять до спадкового майна померлого ОСОБА_2

Таким чином, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з довідкою про індексовану вартість земельної ділянки (паю) від 16.04.2015 року №14-408-0.4-1715/2-15 грошова оцінка спірних земельних ділянок складає 162 525,76 грн.(а.с.17).

Виходячи з цієї вартості та керуючись підпунктом 1) пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір позивач сплатив судовий збір за подачу позову в розмірі 1625 гривень 26 копійок та за витребування доказів в розмірі , що підтверджується квитанціями банку (а.с.1, 22). Судові витрати позивача в розмірі визначеного вказаним Законом розміру судового збору 1868 гривень 86 копійок підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 1216-1218, 1225, 1261, 1268, 1270, 1273 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління Держземагенства в Петропавлівському районі, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, як спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223881000:01:001:0190 загальною площею 2,890 га, розташовану на території Брагинівської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2011 року №160, спадкова справа №243/2010, спадкодавцеві ОСОБА_2, який помер 03.07.2011 року.

Визнати за ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, як спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223881000:01:001:1011 загальною площею 2,010 га., розташовану на території Брагинівської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2011 року №160, спадкова справа №243/2010, спадкодавцеві ОСОБА_2, який помер 03.07.2011 року.

Стягнути з Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1868 гривень 86 копійок (одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) гривень 86 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_6