Постанова

від 08.12.2015 по справі 804/11635/14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКоротких О.А., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Регіон-Транс (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (далі - ДПІ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічних звірок Товариства за результатами яких складені акти: від 19 травня 2014 року № 133/20-31-22-03-07/32132627 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 1 березня по 30 березня 2014 року ; від 18 червня 2014 року № 221/20-31-22-03-07/32132627 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 1 квітня по 30 квітня 2014 року ; визнати протиправними дії відповідача щодо виключення (коригування) на підставі вказаних актів з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи (далі - ІАІС) Податковий блок суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ), які визначені Товариством у податкових деклараціях за період з 1 березня по 30 квітня 2014 року; зобов'язати відповідача відновити у ІАІС Податковий блок показники податкової звітності Товариства у податкових деклараціях за період з 1 березня по 30 квітня 2014 року.

На обґрунтування позову Товариство послалося на те, що ДПІ, складаючи акти про неможливість проведення зустрічної звірки, порушила вимоги Податкового кодексу України (далі - ПК), у зв'язку з чим податковий орган дійшов необґрунтованих висновків, за результатами яких були внесені зміни до показників ІАІС Податковий блок без прийняття податкового повідомлення-рішення.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 3 вересня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року, позов задовольнив: визнав протиправними дії ДПІ щодо проведення зустрічних звірок Товариства, за результатами яких складено акти від 19 травня та 18 червня 2014 року; визнав протиправними дії ДПІ щодо коригування податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту Товариства в ІАІС Податковий блок , здійснені на підставі цих актів; зобов'язав ДПІ відновити в ІАІС Податковий блок показники податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту Товариства за березень та квітень 2014 року, які були визначені позивачем у податковій звітності за вказаний період та наявні в цій системі до здійснення коригувань.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов Товариства, дійшов висновку, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок складені без дотриманням вимог податкового законодавства. А враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення прийнято не було, однак відповідач вніс зміни стосовно податкової звітності позивача з ПДВ, які знайшли своє відображення в ІАІС Податковий блок , дані з якої використовуються в подальшому податковими органами при обчисленні податкових зобов'язань як самого позивача, так і інших платників ПДВ, які мали з ним правовідносини, а також при здійсненні перевірок інших платників податків, суд дійшов висновку, що здійснене ДПІ коригування у вищевказаній системі призвело до настання для позивача негативних наслідків.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 червня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС за касаційною скаргою ДПІ.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ДПІ звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить скасувати постановлені рішення у справі в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неоднакове застосування одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме положень підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 липня 2014 року, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції погодився із висновком судів попередніх інстанцій про неправомірність проведення зустрічної звірки через порушення порядку її проведення. З огляду на те, що податковий орган на підставі висновків довідки про неможливість проведення зустрічної звірки підприємств змінив дані в інформаційних базах, тобто фактично без наявності правових підстав змінив дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях, касаційний суд погодився з вимогами Товариства щодо вилучення з ІАІС Податковий блок показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, відкоригованих податковим органом.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 1 липня 2014 року, наданій на порівняння, йдеться про те, що викладені в акті висновки є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Внесення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається ДПІ, обґрунтовуючи різне правозастосування.

Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви

ДПІ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.А. Коротких Судді: О.Ф. ВолковМ.І. Гриців В.Л. МаринченкоО.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький