Ухвала

від 29.12.2015 по справі 343/965/15-ц

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/965/15-ц

Провадження №: 2/0343/483/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2015 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Андрусіва І. М.,

з участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_1

представника позивача -ОСОБА_2

представника відповідача -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк"Київська Русь"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий Перевал ІФ", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Долинського районного суду знаходиться вказана вище справа.

28.12.2015 року представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження відносно ТзОВ "Високий Перевал ІФ" , оскільки не допускається об"єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Зокрема відповідачем у даній справі являється ТзОВ "Високий Перевал ІФ", а тому розгляд даної справи віднесено до компетенції господарських судів.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив,що вирішення даного клопотання покластись на розсуд суду .

ОСОБА_6 не заперечила проти задоволення даного клопотання.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, заслухавши думку сторін, суд дійшов висновку, що провадження по даній цивільній справі в частині заявленого позову до ТзОВ "Високий Перевал ІФ " підлягає закриттю з огляду на нижченаведене.

Матеріалами справи встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Банк"Київська Русь" звернулось з цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий Перевал ІФ", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Сторонами кредитного договору № 19-13/М від 11.06.2013 року являються ПАТ "Банк"Київська Русь" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий Перевал ІФ", в звязку з невиконанням якого виникла заборгованість в сумі 594 803, 55 грн., що стало причиною звернення до суду.

Для забезпечення виконання згаданого вище договору, між ПАТ "Банк"Київська Русь" та ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6були укладені договори поруки №№ 34-13/П від 11.06.2013 року, 35-13/П від 11.06.2013 року, 36-13/П від 11.06.2013 року, 37-13/П від 11.06.2013 року, згідно яких на добровільних засадах вони взяли на себе зобов'язання перед кредитодавцем відповідати по зобов'язанням позичальника.

В позовній заяві ставиться вимога про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 19-13/м від 11.06.2013 року ,при цьому стороною виступає юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Високий Перевал ІФ".

Згідно ч.1 п.1 ст.205 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не вправі пред'явити вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у справі № 6-745цс15 від 01.07.2015 року, яка згідно ч.2 ст.214 ЦПК є обов"язковою для судів.

Після відкриття провадження у справі судом було встановлено, що позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий Перевал ІФ"не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства,тому позовні вимоги де стороною виступає юридична особа підлягають закриттю ,і даний спір повинен розглядатись за правилами господарського судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 197, п.1, п.1 ч.1 ст.205, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк"Київська Русь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий Перевал ІФ" про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий Перевал ІФ" - закрити .

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п"яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя: