Ухвала

від 24.12.2015 по справі 552/5316/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/5316/15-к Номер провадження 11-кп/786/983/15Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія: ухвали

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

24 грудня 2015 року м. Полтава

Суддя-доповідач колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2015 року відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_4 визнано невинуватим та виправдано у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочинів.

Цивільний позов прокурора залишений без задоволення.

На судове рішення прокурором подана апеляційна скарга.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам, статті 396 КПК України, приходжу до висновку про необхідність залишити їх без руху, виходячи з наступного.

Приписами ст.396 КПК України визначені вимоги до апеляційної скарги. Зокрема, передбачено, що в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу про дослідження доказів.

Суд апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони встановлені судом першої інстанції не повністю або з порушенням , та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно, якщо про дослідження таких доказів учасники судового розгляду заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Апеляційний розгляд згідно з ч. 1 ст. 405 КПК України здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції, з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З наведеного слідує, що апеляційний суд без проведення безпосереднього дослідження доказів під час апеляційного розгляду кримінального провадження позбавлений процесуальної можливості дати іншу оцінку доказам, ніж її дав суд першої інстанції.

У апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду та ухвалити новий вирок апеляційного суду, яким визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 212 КК України у виді штрафу у розмірі 25000 грн.; за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу у розмірі 510 грн. з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах усіх форм власності на 1 рік ; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 510 грн.; на підставі ст. 70 КК України КК України остаточно - у виді штрафу у розмірі 25000 грн. з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах усіх форм власності на 1 рік. Судові витрати в сумі 460, 80 грн. покласти на засудженого. Цивільний позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, прокурор вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що суд дійшов до помилкового висновку про виправдання обвинуваченого, не надавши належну оцінку показанням обвинуваченого, свідка ОСОБА_5 , актам податкових перевірок, вироку суду відносно ОСОБА_5 , висновкам судово-економічної експертизи та почеркознавчої експертизи та іншим обставинам, які прокурор вважає суттєвими.

Така апеляційна скарга не відповідає вимогам закону, оскільки прохаючи про ухвалення апеляційним судом нового рішення по кримінальному провадженню, апелянт не порушує питання про дослідження доказів, не наводить які саме докази, необхідно дослідити в апеляційній інстанції на підтвердження апеляційних вимог.

Враховуючи наведене, прокурору необхідно усунути недоліки апеляційної скарги, а саме вказати які саме докази, на його думку, на підтвердження апеляційних вимог, необхідно дослідити в апеляційній інстанції.

В зв`язку з цим апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків.

Крім того, слід зазначити, що апеляційні вимоги прокурора в частині призначення покарання ОСОБА_4 у виді штрафу лише у грошовому еквіваленті не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки санкції статей за якими прокурор прохає визнати винним та засудити обвинуваченого передбачають накладення штрафу, окрім грошової суми, - у розмірі кратному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян, що також є недоліком апеляційної скарги та підлягає усуненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.399 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2015 року відносно ОСОБА_4 залишити без руху та встановити 10-ти денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання ухвали.

Суддя-доповідач ОСОБА_2