Ухвала

від 28.12.2015 по справі 220/43/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/1167/2015(м)

220/43/15-ц

Головуючий в першій інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Принцевська В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Принцевській В.П.,

суддів Сорока Г.П., Гаврилової Г.Л.

при секретарі Гаркуша О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2015 року позиваx звернулась до суду з позовними вимогами до відповідача про розірвання договору оренди землі, укладеного 11.11.2008 р. між ОСОБА_4 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3

В обґрунтування позову посилається на те, що 11 листопада 2008 року між її матірю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_4 передала в оренду відповідачу строком на 15 років земельну ділянку кадастровий номер 1421281400:01:001:0292, яка належала їй на праві власності. Договір був зареєстрований у Великоновосілківському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 20.11.2008 року вчинено запис № 04-08-149-700026.

Після смерті ОСОБА_4 19.10.2011 року відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом до неї перейшло право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1421281400:01:001:0292 та, відповідно, обовязки орендодавця у договорі оренди.

Вважає, що відповідачем порушуються умови п.п. 9, 11, 28 договору оренди землі. Так, п. 9 договору зазначено, що орендна плата вноситься орендарем в натуральній формі зерновою продукцією. Проте, відповідач, в порушення умов договору вносить орендну плату грошима і на всі її вимоги стосовно виконання умов договору не звертає уваги. Крім того, відповідач в порушення п. 11 договору оренди, яким передбачено, що орендна плата вноситься в строк до 01 листопада поточного року, систематично порушує строк виплати. Також вважає, що відповідачем з 2011 року порушується п. 28 договору оренди, а саме дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів. При цьому позивач посилається на те, що відповідач, в порушення Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, не виготовив агротехнічний паспорт, і, не маючи інформації про стан земельної ділянки, навмання використовував добрива. Тому просить розірвати договір оренди землі та стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору та витрати, повязані з правовою допомогою.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. З даним рішенням не погодилася позивач та оскаржила його в апеляційному порядку. Вона посилається на те, що суд першої інстанції неповно з ясував обставини справи та ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального і матеріального законів. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Позивачка та її представник до суду не з явилася, повідомлені про час і місце судового засідання судовою повісткою, про що свідчить розписка 12.12.2015 року представника позивачки ОСОБА_5 в повідомленні про вручення поштового відправлення - судової повістки. На підставі вимог ст. 76 ч.5 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідач та два його представника в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представників, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно доч.1ст. 11ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідност. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довеститі обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 11 листопада 2008 року між ОСОБА_4 та відповідачем укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_4 передала в оренду відповідачу строком на 15 років земельну ділянку кадастровий номер 1421281400:01:001:0292, яка належала їй на праві власності. Договір був зареєстрований у Великоновосілківському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 20.11.2008 року вчинено запис № 04-08-149-700026.

З листа Відділу Держземагентства у Великоновосілківському районі Донецької області № 175 від 23.03.2015 р. вбачається, що станом на 01.01.2013 р. згідно наявної інформації, що зберігається у відділі, зміни до договору оренди землі між ОСОБА_4 та відповідачем не вносились.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 24.07.2012 р. державним нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, померлої 19.10.2011 р., в тому числі земельної ділянки кадастровий номер 1421281400:01:001:0292, є ОСОБА_2

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі та п. 38 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором чи законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору ст. 652 ЦК.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Звертаючись з позовними вимогами про розірвання договору оренди землі, позивач посилається на порушення відповідачем п. 9, п. 11, п. 28 договору.

Так, п. 9 договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у натуральній формі зерновою продукцією. Орендна плата не повинна бути меншою, ніж 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як підставу розірвання договору оренди землі позивачем зазначено невиконання орендарем п. 9 договору в частині форми орендної плати, яка виплачується відповідачем у грошовій замість натуральної.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Відповідно до ст. 22 цього Закону орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі.

За правилами ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 34 договору оренди землі передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 30 Закону України Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну договору або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змін.

Як вбачається з заяви ОСОБА_4 від 08.09.2009 р., поданої на імя відповідача, вона просила виплачувати їй орендну плату не продукцією, а грошима (а.с. 51). Таким чином, сторони договору дійшли взаємної згоди з приводу умов договору в частині форми орендної плати.

Після смерті ОСОБА_4 позивач протягом 2011-2014 р.р. продовжувала отримувати орендну плату у грошовій формі, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 20.10.2011 р., 16.10.2012 р., 29.10.2013 р., 15.12.2014 р.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що отримання позивачем орендної плати в грошовій формі підтверджує, що позивач погодився з зазначеною формою орендної плати. Будь-яких доказів щодо наявності у позивача претензій з приводу форми виплати орендної плати суду не надано. Твердження позивача про те, що вона зверталась до відповідача в усній формі з вимогою виплачувати орендну плату зерновою продукцією, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься у строк до 1 листопада поточного року.

Посилаючись на систематичне невиконання відповідачем умов договору, в тому числі систематичну затримку виплати орендної плати, представник позивача зазначив, що орендну плату за 2014 рік позивач отримала 15.12.2014 р., що підтверджується відповідним видатковим касовим ордером. Крім того, орендну плату за 2013 рік позивач також отримала з затримкою, а не 29.10.2013 р., як зазначено у видатковому касовому ордері. При цьому пояснила, що при заповненні нею відомостей про отримання грошей дата в ордері зазначена не була і проставлена відповідачем пізніше. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначені твердження представника позивача є необґрунтованими. Суду не надано будь-яких доказів, які б підтверджували позицію позивача в цій частині та які б спростовували відомості, зазначені у видатковому касовому ордері про отримання позивачем 29.10.2013 року орендної плати за 2013 рік.

У п. 28 договору оренди землі визначено право орендодавця вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування і збереження родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Даних про те, що в позасудовому порядку орендарем висувались вимоги по невиконанню орендарем будь-яких пунктів, спрямованих на дотримання екологічної безпеки землекористування, що втілені у договорі, не надано.

Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку, щодо безпідставності посилання позивача на те, що відповідачем на орендованій земельній ділянці за відсутності інформації про стан ділянки, навмання використовувались добрива, а тому не було дотримано екологічної безпеки землекористування.

Що стосується агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, процедура виготовлення, видачі та застосування якого передбачена Порядком ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11.10.2011 р. № 536, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2011 р. за № 1517/20255, то відповідно до п. 1.6. Порядку відомості агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки використовуються в процесі регулювання земельних відносин при: передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки. Разом з тим, твердження позивача про те, що обовязок по замовленню агрохімічного паспорта, покладається на землекористувача, а тому відповідачем порушено умови договору, зокрема п. 28, є безпідставними і не відповідають положенням зазначеного Порядку.

Апеляційний суд перевірив доводи позивача в його апеляційній скарзі та дійшов висновку, що вони є безпідставними.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді