Постанова

від 23.12.2015 по справі 910/22073/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2015 р. Справа№ 910/22073/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

ОСОБА_1

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 23.12.2015 р.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ера АПП на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року

у справі 910/22073/15 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна компанія Енпаселектро

до товариства з обмеженою відповідальністю Ера АПП

про стягнення 1 231 146,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року по справі № 910/22073/15 позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна компанія Енпаселектро до товариства з обмеженою відповідальністю Ера АПП про стягнення 1 231 146,00 грн. - задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 06.10.2015 року, ТОВ Ера АПП звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року по справі № 910/22073/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ Науково-технічна компанія Енпаселектро відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2015 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ера АПП на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року у справі № 910/22073/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У письмових поясненнях на апеляційну скаргу ТОВ Науково-технічна компанія Енпаселектро вважає подану відповідачем апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року законним і обґрунтованим та просить суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судових засіданнях 09.12.2015 року та 23.12.2015 року представник ТОВ Науково-технічна компанія Енпаселектро надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів зазначених у письмових поясненнях. Представник позивача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, та просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 06.10.2015 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники ТОВ Ера АПП у судові засідання суду апеляційної інстанції ні 09.12.2015 року, ні 23.12.2015 року не з'явилися, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належними чином про що, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштових відправлень. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представника позивача, що з'явився в судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, участь представників ТОВ Ера АПП у судовому засіданні 23.12.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

До того ж судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, та у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду справи вже продовжувався.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

19 червня 2014 року між позивачем (виконавець за договором) та відповідачем (субпідрядник за договором) було укладено договір на виконання робіт №16-06/2014-П (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник - публічне акціонерне товариство Укргідроенерго , яке замовляє виконання робіт з реконструкції щитів власних потреб 0,4 кВ філії Дністровська ГЕС ПАТ Укргідроенерго .

Згідно з п. 1.2 договору генпідрядник - консорціум Науково-виробниче об'єднання Укргідроенергобуд , виконує роботи та передає їх результати замовнику на умовах, визначених договором підряду на виконання робіт з реконструкції щитів власних потреб 0,4 кВ філії Дністровська ГЕС ПАТ Укргідроенерго ІІ-черга, залишаючись відповідальним перед замовником за результати робіт, та виступає перед субпідрядниками як замовник зазначених робіт щодо виконання окремих видів і комплексів робіт, передбачених договорами субпідряду.

Відповідач доручає, а позивач забезпечує, відповідно до технічного завдання і умов договору, виконання робіт: Розробка робочої документації по реконструкції щитів власних потреб 0,4 кВ філії Дністровська ГЕС ПАТ Укргідроенерго . (п. 1.3 договору).

Позивач зобов'язується своїми силами та з використанням власних матеріально-технічних засобів виконувати роботи, що обумовлені в договорі та затверджені необхідною документацією. Позивач має право залучати до виконання договору третіх осіб. (п. 1.4 договору).

Склад, обсяги, об'єм, види, строки та ціну робіт сторони відповідно до п. 1.5 договору погодили оформити додатками №1, №2, №3 та №4 до договору.

Пунктом 1.9 договору передбачено, що відповідач зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах цього договору.

Ціна договору визначається кошторисом на роботи (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору. Ціна договору становить: без ПДВ - 1 025 955,00 грн., ПДВ - 20% - 205 191,00 грн. Разом з ПДВ - 1 231 146,00 грн. (п. 2.1 та п. 2.2 договору).

Згідно з п. 2.5 договору платежі за даним договором здійснюються відповідачем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 30 банківських днів з дати підписання сторонами актів здачі-приймання робіт і отримання коштів від генпідрядника.

Після завершення робіт позивач представляє відповідачу двосторонній акт здачі-приймання робіт з доданням до нього необхідної документації (копію - магнітному носії). (п. 4.1 договору).

Додатком №1 до Договору сторони підписали кошторис на проектні (вишукувальні) роботи по реконструкції щитів власних потреб 0,4 кВ Дніпровська ГЕС , який становить 1231146,00 грн. Додатком №2 до договору сторонами погоджено протокол узгодження договірної ціни на суму в розмірі 1 231 146,00 грн. Додатком №3 до договору узгоджено графік виконання робіт з розробки робочої документації проекту по заміні щитів власних потреб бл.№1, бл.№2, бл.№3 (1Н, 2Н, 3Н) на Дністровській ГЕС. Додатком №4 до договору сторонами підписано технічне завдання на розробку робочої документації по реконструкції щитів власних потреб 0,4кВ філії Дністровська ГЕС ПАТ Укргідроенерго .

ОСОБА_2 прийому-передачі робочої документації від 15.01.2015р. по договору сторони підтвердили передачу робочої документації згідно переліку.

Як зазначає позивач, на виконання п. 4.1 договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 1 231 146,00 грн., про що між сторонами було підписано акт здачі-приймання робіт від 31.01.2015 року за договором на зазначену суму. Виконані роботи прийняті відповідачем без зауважень.

Проте, відповідач у свою чергу свої зобов'язання по договору в частині оплати за виконану роботу належним чином не виконав, з позивачем не розрахувався. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 1 231 146,00 грн.

Так, у серпні 2015 року ТОВ Науково-технічна компанія Енпаселектро звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ТОВ Ера АПП заборгованості по оплаті вартості виконаних робіт на суму в розмірі 1 231 146,00 грн.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року по справі № 910/22073/15 позов ТОВ Науково-технічна компанія Енпаселектро до ТОВ Ера АПП про стягнення 1 231 146,00 грн. - задоволено в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вказаного позову, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. (ст. 838 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Крім того, у відповідності до ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Відповідно до п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, на виконання умов укладеного між сторонами договору №16-06/2014-П на виконання робіт від 19.06.2014 року, позивачем були виконані роботи на загальну суму 1 231 146,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 31.01.2015 року, який підписаний уповноваженими особами без зауважень та скріплений печатками.

Згідно з п. 2.5 договору платежі за даним договором здійснюються відповідачем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 30 банківських днів з дати підписання сторонами актів здачі-приймання робіт і отримання коштів від генпідрядника.

Таким чином судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок відповідача щодо оплати вартості робіт сплив (з урахуванням 30-ти банківських днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання робіт), а тому, з урахуванням вказаного, прострочення оплати вартості робіт за договором у відповідача перед позивачем виникло з 14.03.2015 року.

Доводи скаржника про те, що у позивача не настало право вимагати від відповідача оплати вартості робіт з огляду на неотримання коштів від замовника - публічного акціонерного товариства Укргідроенерго судова колегія вважає необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що у разі відсутності коштів для оплати відповідач був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати, а не приймати їх результати. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 5 оглядового листа Вищого Господарського суду № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року.

Натомість, як встановлено судом апеляційної, генпідрядником 22.04.2015 року та 28.05.2015 року платіжними дорученнями № 2060 та № 2204 відповідно, було перераховано відповідачу 3 816 812,58 грн. Тобто, генпідрядник розрахувався з відповідачем повністю за спірним договором. Зазначене також підтверджується й листом генпідрядника, що адресоване позивачу № 01/1-583 від 01.12.2015 року про надання інформації щодо підтвердження оплати консорціумом на користь ТОВ ЕРП АПП робіт з розробки робочої документації по реконструкції Щитів власних потреб 0,4 кВ філії Дністровська ГЕС ПАТ Укргідроенерго .

Оскільки, факт виконання підрядних робіт за договором підтверджується матеріалами справи, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, та відповідач суму заборгованості у розмірі 1 231 146,00 грн. не сплатив позивачу та вказана заборгованість відповідає матеріалам справи та підтверджується фактичними обставинами справи, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом було правомірно задоволено позов та стягнуто з відповідача 1 231 146,00 грн. боргу.

Заперечення скаржника щодо вартості виконаних позивачем робіт необґрунтовані та не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у відповідності до ст. 844 Цивільного кодексу України сторонами затверджено ціну у кошторисі, який є невід'ємною частиною договору, а також, у відповідності до п. 4.4 договору відповідач протягом 15 днів після підписання акту здачі-приймання не повідомив позивача письмово щодо наявності своїх заперечень стосовно робіт чи їх вартості.

Посилання скаржника на проведену ним експертизу щодо оцінки виконаних робіт якою визначено ціну у розмірі 386648,99 грн. та 77329,80 грн. 20% ПДВ, судова колегія не може взяти до уваги та відноситься критично, оскільки, відповідач ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції висновків вказаної експертизи не надав. Також, не було надано суду й доказів того, що про проведення вказаної експертизи було повідомлено субпідрядника та взагалі, що зазначена експертиза була проведена за участю уповноважених представників позивача, тобто - субпідрядника.

Крім того, судова колегія вважає помилковим посилання скаржника на те, що затверджений та підписаний сторонами кошторис у додатку № 1 до договору з урахуванням п. 2.6 договору є приблизним, оскільки як вбачається з матеріалів справи, договір на виконання робіт №16-06/2014-П від 19 червня 2014 року не містить про це вказівки та застереження, тобто на переконання колегії суддів вказаний кошторис є твердим, зміни до якого можуть бути внесені лише за погодженням сторін, про що і йдеться у п. 2.6 договору. Доказів того, що сторонами було погоджено зміну вартості робіт та ціну договору, скаржником не надано. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю Ера АПП на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Ера АПП слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ера АПП на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року у справі № 910/22073/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року у справі № 910/22073/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/22073/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді Р.В. Федорчук

ОСОБА_1

Дата підписання 28.12.2015 року