Рішення

від 24.12.2015 по справі 431/3400/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Стахова Н.В.

Справа № 431/3400/15-ц

Провадження № 22ц/782/760/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Стахової Н.В.,

суддів: Авалян Н.М., Коротких О.Г.

за участю секретаря: Коротенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області

апеляційну скаргу Фермерського господарства Альтаир

на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фермерського господарства Альтаир про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати, витребування майна

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Фермерського господарства Альтаир (далі ФГ Альтаир ), після уточнення якого, в обґрунтування зазначають, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом є співвласниками земельної ділянки ріллю № 637 у розмірі 20,2004 га, кадастровий номер 4425186000:07:001:0212, яка належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 114706, виданого Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області 01 серпня 2006 року ОСОБА_4, яка померла 28 серпня 2012 року. Між ОСОБА_4 та ФГ Альтаир було укладено договір оренди землі строком на п'ятнадцять років, який зареєстровано 06 червня 2007 року в ДП Луганському регіональному центрі державного земельного кадастру .

Відповідно до п.2.2.4 договору оренди землі при переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи договір зберігає чинність для нового власника, при зміні орендаря договір оренди не зберігає чинність. Відповідно до умов договору орендна плата за користування землею відповідачем повинна виплачуватися до 20 грудня поточного року. Проте всупереч умовам договору, орендну плату за 2014 рік відповідач не сплатив. Посилаючись на зазначене, позивачі просили розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 6753 грн.32 коп., збитки від інфляції у сумі 2654 грн.06 коп., зобов'язати ФГ Альтаир повернути негайно земельну ділянку № 637, загальною площею 20,2004 га, що розташована на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області, кадастровий номер 4425186000:07:001:0212 в стані придатному для цільового використання.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року позов задоволено. Розірвано між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ФГ Альтаир договір оренди землі, зареєстрований 06 червня 2007 року у ДП Луганський регіональний центр державного земельного кадастру , стягнуто з ФГ Альтаир на користь позивачів заборгованість з орендної плати 6753 грн.32 коп. та 2654 грн.06 коп. в якості компенсації збитків від інфляції, зобов'язано ФГ Альтаир негайно передати ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельну ділянку № 637, загальною площею 20.2004 га, що розташована на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області, кадастровий номер 4425186000:07:001:0212 в стані придатному для цільового використання.

В апеляційній скарзі представник ФГ Альтаир , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, до апеляційної скарги додані нові докази, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, та які апелянт просить дослідити під час розгляду справи апеляційним судом.

Заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в задоволені позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_4 та ФГ Альтаир було укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка №637, загальною площею 20,2004 га, кадастровий номер 4425186000:07:001:0212, що розташована на території Хворостянівської сільської ради Старобільського району Луганської області і належить ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 114706 від 01 серпня 2006 року.

На виконання договору сторонами складений акт прийому-передачі земельної ділянки.

Строк дії вищевказаного Договору складає 15 років. Договір зареєстровано 06.06.2007 року у ДП Луганському регіональному центрі державного земельного кадастру .

Відповідно до п.п. 2.3.1 п.2 договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем щорічно до 20 числа останнього у звітному році місяця у натуральній формі в кількості 2000,0 (кг) зернових (озима, пшениця, ячмінь, овес, просо) на суму не менш 1021,96 грн. та 200 кг. соняшника. Орендна плата виплачується у виді грошової або натуральної формах, виходячи з можливостей Орендаря, а відробітковою - за домовленістю сторін.

Позивачі є спадкоємицями після померлої ОСОБА_4 та відповідно до свідоцтв про право на спадщину від 27.11.2013 року є співвласниками по ? частці земельної ділянки.

Згідно з п.п.2.2.4 п. 2 договору оренди земельної ділянки при переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи договір зберігає чинність для нового власника, при зміні орендаря договір оренди не зберігає чинності.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову про розірвання договору та стягнення заборгованості з орендної плати, витребування майна, суд першої інстанції дійшов висновку, що неотримання орендної плати позивачами в 2014 році є порушенням умов договору та підставою для його розірвання в силу ст. ст. 24,32 Закону України Про оренду землі , з виплатою суми боргу з урахуванням індексу інфляції відповідно до ст.. 625 ЦК України. Негайне повернення земельної ділянки позивачам з нормативної точки зору судом першої інстанції необґрунтовано.

Проте, такі висновки суду не відповідають обставинам справи.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Згідно з ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, отримувати продукцію і доходи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Обгрунтовуючи позов, позивачі зазначали, що неодноразово зверталися до відповідача з вимогою про здійснення повного розрахунку за договором оренди, проте позитивної відповіді не отримали.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що тривалий час позивачі намагаються розірвати договір оренди шляхом пред'явлення позову до ФГ Альтаир у листопаді 2014 року про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та в березні 2015 року про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості з орендної плати. Зазначені позови були залишені без розгляду за заявою позивача. Не зважаючи на те, що орендна плата була нарахована своєчасно, позивачі її не отримали і за орендною платою не зверталися.

На підтвердження цих доводів відповідачем надано копії відомості про нарахування орендної плати на землю пайщикам ФГ Альтаир за 2014 рік від 15 вересня 2014 року та платіжних доручень про сплату до бюджету податку на доходи з фізичних осіб, які досліджувалися судом першої інстанції, але суд не дав цим доказам ніякої правової оцінки.

Проте, з цих письмових доказів вбачається, що у вересні 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нарахована орендна плата у сумі 3388,51 грн. кожній, до бюджету відповідачем було сплачено податок на доходи з фізичних осіб на суму 219999,76 грн. (а.с.20-31).

Докази пред'явлення вимог позивачами до відповідача про отримання орендної плати в матеріалах справи відсутні.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи, позивачка ОСОБА_2 не заперечувала, що у 2014 році вона із сестрою не зверталися до ФГ Альтаир за отриманням орендної плати, оскільки бажають розірвати договір оренди землі.

За вказаних обставин, судова колегія вважає, що права позивачів не порушені, оскільки орендна плата нарахована відповідачем своєчасно і може бути отримана позивачами в будь який час.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено умови договору, тому у суду не було достатніх правових підстав для дострокового розірвання договору оренди, стягнення заборгвоаності з урахуванням індексу інфляції та витребування майна.

За таких обставин судом першої інстанції ухвалене помилкове рішення через невідповідність висновків обставинам справи, тому відповідно до п. 3 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову із зазначених вище підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до п.8, п.10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більш як за три роки. У позовах які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Поданий до Старобільського районного суду Луганської області позов, складається з кількох самостійних вимог. Таким чином, ціна позову становить 253380,10 грн. (3388,51х2х36+9407,38).

З урахуванням заявлених вимог майнового та немайнового характеру судовий збір з подання позовної заяви становить 2777,40 грн. (2533,80 грн.+243,60 грн.).

Таким чином, позивачці ОСОБА_2 потрібно було сплати судовий збір у сумі 1388,70 грн. (2777,40 грн./2 ), ОСОБА_3 - 1145,10 грн. (2777,40 грн./2 - 243,60 грн.).

Відповідно до Закону Про судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судовий збір за подання апеляційної скарги становить 2787,18 грн. (2777,40 грн.х110% - 267,96 грн.)

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 2782,29 грн. ( 2787,18 грн./2+1388,70грн.). З ОСОБА_3 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 2538,69 грн. (2787,18грн./2+1145,10грн.).

На користь ФГ Альтаир з кожного з позивачів підлягає стягненню судовий збір у сумі 133,98 грн.

Керуючись ст.ст., 80,88, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, 313, 314, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Альтаир задовольнити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 листопада 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фермерського господарства Альтаир про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати, витребування майна.

Стягнути в дохід держави судовий збір з ОСОБА_2 у розмірі 2782,29 грн., з ОСОБА_3 2538,69 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Фермерського господарства "Альтаир" у відшкодування витрат судового збору по 133,98 грн. з кожної.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: