Ухвала

від 23.12.2015 по справі 420/672/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Тарасов Д.С.

Доповідач - Борисов Є.А.

Справа № 420/672/15-ц

Провадження № 22ц/782/717/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганскої області в складі:

головуючого- Борисова Є.А.

суддів: Оробцової Р.І., Єрмакова Ю.В.,

за участю секретаря Ткаченко Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 12 жовтня 2015 року за позовом Кредитної спілки „Мілове-Кредит до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки Мілове-Кредит , ОСОБА_3 про припинення договору поруки

ВСТАНОВИЛА:

Кредитна спілка Мілове-кредит звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в якому ставить питання про солідарне стягнення з останніх на свою користь суми кредиту - 10669,05 грн., процентів за користування кредитом - 4545,38 грн., а також судового збору у розмірі 243,60 грн. В обгрунтування вимог посилаються на те, що 06 січня 2014 року між КС Мілове-Кредит та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір кредиту №5 (Т)Н, згідно якого ОСОБА_3 було надано грошові кошти в сумі 11000 грн. терміном на 12 місяців, тобто до 06 січня 2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 54% річних. Однак ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором кредиту не виконав, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 31.03.2015року становила 15214,43 грн., з яких: 10669,05 грн. - сума основного боргу; 4545,38 грн. - відсотки за користування кредитом. Відповідач ОСОБА_2 виступив поручителем перед кредитною спілкою за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за зазначеним кредитним договором, уклавши з позивачем договір поруки №5 (Т) Н від 06.01.2014 року.

Кредитною спілкою неодноразово направлялись відповідачам письмові повідомлення, щодо необхідності вжиття заходів для повернення боргу, проте до останнього часу сума боргу в добровільному порядку не повернута, у зв'язку з чим кредитна спілка вимушена звернутися до суду з зазначеним позовом.

ОСОБА_2 звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області із зустрічним позовом до Кредитної спілки Мілове-Кредит , ОСОБА_3 про розірвання договору поруки №5 (Т)Н від 06 січня 2014 року, який укладено між КС Мілове-Кредит та ОСОБА_2, згідно з яким він, ОСОБА_2, як поручитель зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору №5 (Т)Н від 06 січня 2014 року. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначив, що 06 січня 2014 року між КС Мілове-Кредит та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір кредиту №5 (Т)Н. Кредитні кошти були видані ОСОБА_3 позикодавцем без його, ОСОБА_2, попередньої згоди на поручительство та після фактичного отримання позичальником ОСОБА_3 кредитних коштів. Пропозиція щодо підписання договору поруки надійшла йому вже після того, як ОСОБА_3 отримав кредитні кошти і він як юридично необізнана особа, вважав, що в нього немає іншого вибору окрім того, що підписати договір поруки, оскільки позичальник на момент підписання договору вже отримав кредитні кошти. Оскільки на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 06.01.2014 року №5 (Т)Н КС Мілове-Кредит були укладені договори поруки з фізичними особами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 він вважав, що його майнова відповідальність перед фінансовою установою становитиме 2750 грн. і він, виходячи з власного фінансового становища, зможе виконати зобов'язання поручителя. Проте з червня 2014 року обставини істотно змінились. У нього істотно погіршився стан здоров'я, з 19.06.2014 року він перебуває на обліку в Новопсковській ЦРЛ з діагнозом - цукровий діабет, постійно знаходиться на лікуванні та витрачає щомісячно значні кошти на придбання ліків. Його захворювання зумовлено причинами, які він не міг передбачити та усунути. На теперішній час він не має фінансової можливості самостійно в повному обсязі нести відповідальність за договором поруки, тому враховуючи вищенаведене, вважає, що укладений договір поруки повинен бути розірваний.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 12 жовтня 2015 року позовні вимоги Кредитної спілки Мілове-кредит до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені у повному обсязі і суд стягнув з відповідачів в солідарному порядку на користь Кредитної спілки Мілове-кредит заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 15214,43грн., а також судові витрати у вигляді судового збору.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до Кредитної спілки Мілове-Кредит , ОСОБА_3 про розірвання договору поруки зазначеним рішенням суду першої інстанції були також задоволені, а саме було розірвано договір поруки № 5 (Т)Н від 06 січня 2014 року, укладений між Кредитною спілкою Мілове-Кредит та ОСОБА_2

З даним рішенням не згоден ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просить його змінити, скасувавши в частині стягнення з нього особисто на користь Кредитної спілки Мілове-Кредит заборгованості за кредитним договором в сумі 15214,43грн. а також судових витрат в сумі 121,80грн. В цій частині у задоволенні позовних вимог кредитної спілки про стягнення з нього як з поручителя суми заборгованості за кредитним договором просить відмовити. Посилається апелянт при цьому на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права. В іншій частині рішення суду ОСОБА_2 просить залишити без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції учасники процесу не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на підставі кредитного договору № 5(Т)Н від 06.01.2014 року отримав від Кредитної спілки Мілове-Кредит кошти в загальній сумі 11000 грн. і зобов'язалася повернути кредит у строк до 06.01.2015року, а також сплачувати за користування кредитом проценти у розмірі 54 % річних від суми кредиту. ОСОБА_2 виступив поручителем перед кредитною спілкою за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за зазначеним кредитним договором, уклавши з Кредитною спілкою Мілове-Кредит договір поруки №5(Т)Н від 06.01.2014 року.

В порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 своєчасно не здійснював погашення кредиту та процентів і станом на 31.03.2015 року допустив заборгованість у загальній сумі 15214грн. 43коп.

Поручитель ОСОБА_2 в добровільному порядку також не вживав заходів щодо погашення заборгованості, не зважаючи на письмові звернення як до боржника так і до поручителя про необхідність повернення кредитних коштів.

Зазначені обставини в повній мірі підтверджуються матеріалами справи (а. с. 6-9, 11-15).

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції на підставі ст.ст. 525, 526, 527, 536, 553, 554, 1054 ЦК України дійшов вірного висновку стосовно обґрунтованості вимог Кредитної спілки Мілове-Кредит та необхідності стягнення зі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку наявної заборгованості за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що Кредитною спілкою не були заявлені вимоги про стягнення заборгованості до інших поручителів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які також уклали договори поруки і відповідають перед Кредитною спілкою за виконання боржником ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором № 5(Т)Н не можуть бути взяті до уваги з огляду на наступне.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково.

В даному випадку поручителі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали окремі договори поруки на виконання одного й того самого зобов'язання, а відтак Кредитна спілка Мілове-Кредит , скориставшись наданим їй правом, на свій розсуд звернулася з позовом про стягнення заборгованості за кредитом лише до боржника ОСОБА_3 та одного з ОСОБА_7 При цьому обов'язкового залучення до участі у справі у якості співвідповідачів інших поручителів в такому випадку діючим законодавством не передбачено.

Доводи апелянта стосовно того, що в даному випадку є підстави вважати договір кредиту №5 (Т)Н, недійсним з тих підстав, що в порушення вимог п.1.3. цього договору кредитні кошти були фактично надані ОСОБА_3 до моменту оформлення Кредитною спілкою необхідного забезпечення виконання зобов'язання по своєчасному поверненню кредитних коштів шляхом укладання договорів поруки з трьома фізичними особами, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки діюче законодавство не передбачає такої підстави недійсності правочинів, як несвоєчасне оформлення заходів забезпечення виконання правочинів, які укладаються, тобто питання дійсності правочинів жодним чином не ставиться в залежність від того, чи оформлені кредитором на момент виникнення основного зобов'язання заходи по забезпеченню його виконання.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 12 жовтня 2015 року -залишити без змін.

Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий

Судді: