Постанова

від 28.12.2015 по справі 813/6228/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2015 року справа № 813/6228/15

10год. 59хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Щур В.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» (далі - ТзОВ Гефелє Україна ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002612210 від 16.11.2015р. в частині 187225грн. щодо завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про протиправність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, курсової різниці в розмірі 187225грн. Позивач зазначає, що 18.11.2014р. загальними зборами ТзОВ Гефелє Україна прийнято рішення про збільшення статутного капіталу позивача на 500 000 євро, у зв'язку з чим внесено відповідні зміни до статуту ТзОВ Гефелє Україна . У зв'язку зі зміною курсу між датою реєстрації статутного капіталу і датою фактичного надходження коштів від засновників, виникла від'ємна курсова різниця в розмірі 187225грн., яку позивач відніс до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Позивач обґрунтовує правомірність віднесення вказаної курсової різниці до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, посиланням на індивідуальну податкову консультацію від 19.12.2014р. №182/10/13-01-22-07-12.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивач протиправно відніс до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, курсову різницю в розмірі 187225грн. Відповідач зазначає, що внески учасників до статутного капіталу підприємства оцінюються і фіксуються в установчих документах в українських гривнях за курсом Національного банку України на дату підписання статуту і надалі не підлягають перерахуванню, у зв'язку із змінами курсу іноземної валюти. Відповідач вказує, що курсові різниці, які виникають і, які пов'язані з заборгованістю в іноземній валюті засновників-нерезидентів, не можна вважати доходами або витратами підприємства, оскільки вони не призводять до збільшення (зменшення) економічних вигод за звітний період. З огляду на наведене, відповідач вважає, що від'ємне значення курсових різниць не може бути віднесене підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених в письмовому запереченні. Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ Гефелє Україна зареєстроване як юридична особа 17.11.2008р. Жовківською РДА у Львівській області, код ЄДРПОУ 36190394. Місцезнаходження позивача: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Садова, 57/1; фактичне місцезнаходження: Львівська область, Жовківський район, смт.Куликів, вул.Шевченка, 73. Позивача взято на податковий облік з 18.11.2008р. за №7247, перебуває на обліку в ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, ст.81, п.82.1. ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), направлень від 28.09.2015р. №340/13-23-22-01, №341/13-23-22-01, №339/13-23-22-01, №343/13-23-22-01, №342/13-23-22-01 проведена планова виїзна перевірка ТзОВ Гефелє Україна (код ЄДРПОУ 36190394) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт перевірки від 30.10.2015р. №320/13-23-23-0/36190394 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8, п.п.138.10.2, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.141.2 ст.141, п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 743505грн. за 2014рік та заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 88 024грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивач направив відповідачу заперечення на вказаний Акт від 05.11.2015р. №153. Вказані заперечення позивача залишені без задоволення, а висновки Акта - без змін.

На підставі Акта перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 16.11.2015р. №0002612210, яким збільшив позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств за 2014рік у розмірі 474951грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 16.11.2015р. №0002612210 в частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 187 225грн. позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування в цій частині вказаного податкового повідомлення-рішення.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

В протоколі №5 загальних зборів ТзОВ Гефелє Україна від 18.11.2014р. задекларовано бажанням учасників позивача для покращення фінансово-господарської діяльності ТзОВ Гефелє Україна збільшити статутний капітал на 500 000 євро (еквівалент у гривнях - 9 783 666,50грн. за курсом 19,567333 грн/1євро) за рахунок додаткового внеску грошовими коштами на розрахунковий рахунок позивача.

На підставі вказаного рішення загальних зборів ТзОВ Гефелє Україна про збільшення статутного капіталу посадовими особами позивача проведена державна реєстрація змін до установчих документів ТзОВ Гефелє Україна 28.11.2014р. та зареєстровано нову редакцію статуту за №13981050012001574 від 28.11.2014р., що підтверджується копією статуту з записом про державну реєстрацію.

09.12.2014р. на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти для поповнення статутного капіталу ТзОВ Гефелє Україна в сумі 500 000 євро, що на дату отримання коштів в гривневому еквіваленті становило 9 596 441,50грн. (по курсу 19,192883грн/1євро), що підтверджується платіжним дорученням від 09.12.2014р. (а.с.70).

Суд встановив, що у зв'язку зі зміною курсу між датою реєстрації статутного капіталу і датою фактичного надходження коштів від засновників, виникла від'ємна курсова різниця в розмірі 187225грн.

Вказану курсову різницю позивач відніс до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств (код рядка 06.4 декларації з податок на прибуток).

Оцінюючи правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств, від'ємної курсової різниці в розмірі 187225грн. суд бере до уваги таке.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 вказаної статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПК України;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 вказаної статті та у статті 139 ПК України.

Відповідно до п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 ПК України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) враховується у складі витрат платника податку.

Пунктом 6 ст.6 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №21 Вплив змін валютних курсів , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000р. №193 (далі - Положення) курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Заборгованість засновників по внесках в статутний фонд є монетарною статтею і, відповідно, підлягає перерахунку при зміні курсу валют.

Згідно з п.8 вказаного Положення визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Відповідно до ст.52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом .

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Для правильного відображення курсових різниць, що виникли у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу, позивач 21.11.2014р. звернувся до ГУ ДФС у Львівській області за допомогою щодо практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справленням яких покладено на такий контролюючий орган.

ГУ ДФС у Львівській області у відповідь на звернення позивача надало податкову консультацію від 19.12.2014р. №182/10/13-01-22-07-12, з якої вбачається, що не внесена до статутного фонду іноземна валюта як монетарна стаття балансу підлягає перерахунку, тому позитивне або від'ємне значення курсових різниць розраховується між офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання такої заборгованості, та офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату звітного балансу або на дату погашення такої заборгованості в залежності від події, що сталася раніше.

Суд встановив, що надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача (09.12.2014р.) відбулося швидше, ніж настала дата звітного балансу (31.12.2015р.). Тому, у спірному випадку курсова різниця розрахована позивачем на дату фактичного надходження коштів від засновників.

Відповідно до п.53.1 ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач правомірно відповідно до роз'яснень, наданих йому в індивідуальній податковій консультації від 19.12.2014р. №182/10/13-01-22-07-12, відніс до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, курсову різницю в розмірі 187225грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області №0002612210 від 16.11.2015р. в частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 187 225грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України (в редакції станом 01.09.2015р.), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наведене, на користь позивача слід стягнути з Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області сплачений судовий збір у розмірі 2808,39грн. відповідно до платіжного доручення від 19.11.2015р. №12055.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області №0002612210 від 16.11.2015р. в частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 187 225 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гефелє Україна» (код ЄДРПОУ 36190394) судовий збір в сумі 2808 (дві тисячі вісімсот вісім) грн. 39 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений та підписаний 29.12.2015р.

Суддя А.Г. Гулик