Ухвала

від 04.04.2017 по справі 813/6228/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 року К/800/26594/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Приходько І.В. Цвіркун Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року

у справі № 813/6228/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефелє Україна"

до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефелє Україна" (далі - позивач, ТОВ "Гефелє Україна") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 16 листопада 2015 року № 0002612210.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області), посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Гефелє Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 30 жовтня 2015 року №320/13-23-23-0/36190394.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 , п. 44.1 , п. 44.3 ст. 44 , п. 138.1 , п. 138.2 , п.138.4, п.138.8, пп.138.10.2, пп.138.10.4 п.138.10 ст. 138 , пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 , п. 141.2 ст. 141 , пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 743505,00 грн. за 2014 рік та заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 88 024,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом 16 листопада 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002612210, яким позивачу збільшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств за 2014 рік на 474951,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 187 225,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу в оскаржуваній частині, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 вказаної статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПК України ; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 вказаної статті та у статті 139 ПК України .

Підпунктом 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 ПК України встановлено, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) враховується у складі витрат платника податку.

У відповідності із п. 6 ст.6 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №21 Вплив змін валютних курсів , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. №193 курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Заборгованість засновників по внесках в статутний фонд є монетарною статтею і, відповідно, підлягає перерахунку при зміні курсу валют.

Згідно з п.8 вказаного Положення визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Відповідно до ст.52 Податкового кодексу України , за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом .

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в протоколі №5 загальних зборів ТОВ Гефелє Україна від 18 листопада 2014 року задекларовано збільшення статутного капіталу ТОВ Гефелє Україна на 500 000,00 євро (еквівалент у гривнях 9 783 666,50 грн. за курсом 19,567333 грн./1євро) за рахунок додаткового внеску грошовими коштами на розрахунковий рахунок позивача.

На підставі вказаного рішення загальних зборів ТОВ Гефелє Україна про збільшення статутного капіталу посадовими особами позивача проведена державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ Гефелє Україна та зареєстровано нову редакцію статуту за №13981050012001574 від 28 листопада 2014 року, що підтверджується копією статуту з записом про державну реєстрацію.

09 грудня 2014 року на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти для поповнення статутного капіталу ТОВ Гефелє Україна в сумі 500 000,00 євро, що на дату отримання коштів в гривневому еквіваленті становило 9 596 441, 50 грн. Зазначена обставина підтверджується відповідним платіжним дорученням.

У зв'язку зі зміною курсу, між датою реєстрації статутного капіталу і датою фактичного надходження коштів від засновників, виникла від'ємна курсова різниця в розмірі 187225,00 грн.

Вказану курсову різницю позивач відніс до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств (код рядка 06.4 декларації з податок на прибуток).

Як встановлено судами, для правильного відображення курсових різниць, що виникли у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу, позивач 21 листопада 2014 року звернувся до ГУ ДФС у Львівській області за допомогою щодо практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справленням яких покладено на такий контролюючий орган.

ГУ ДФС у Львівській області у відповідь на звернення ТОВ Гефелє Україна надало податкову консультацію від 19 грудня 2014 року №182/10/13-01-22-07-12, з якої вбачається, що не внесена до статутного фонду іноземна валюта як монетарна стаття балансу підлягає перерахунку, тому позитивне або від'ємне значення курсових різниць розраховується між офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання такої заборгованості, та офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату звітного балансу або на дату погашення такої заборгованості в залежності від події, що сталася раніше.

Надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача (09 грудня 2014 року) відбулося швидше, ніж настала дата звітного балансу (31 грудня 2015 року). Тому, у спірному випадку курсова різниця розрахована позивачем на дату фактичного надходження коштів від засновників.

Пунктом 53.1 статті 53 ПК України визначено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відхилити.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді І.В. Приходько

Ю.І. Цвіркун