Рішення

від 22.12.2015 по справі 905/3439/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.2015 Справа № 905/3439/15 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за позовом Комунального виробничого підприємства "Краматорський водоканал" доОб'єднання співвласників житла та допоміжних приміщень "Арго" простягнення 37371,73 грн. Представники сторін: від позивача : не з'явився; від відповідача : ОСОБА_1-представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Комунального виробничого підприємства "Краматорський водоканал" до Об'єднання співвласників житла та допоміжних приміщень "Арго" про стягнення основного боргу у розмірі 23138,85грн.; 3% річних у розмірі 1017,99грн.; втрат від інфляції 13214,89грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав умови договору №20 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення від 06.11.2012 в частині своєчасної та повної оплати послуг з централізованого водопостачання, наданих споживачу.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору №20 про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення від 06.11.2012; акту звіряння№20; актів рахунків №№ 20-12 від 21.12.2012 на суму 1285,6грн.; 20-1 від 24.01.2013 на суму 1317,58грн.; 20-2 від 22.02.2013 на суму 1004,18грн.; 20-3 від 22.03.2013 на суму 953,00грн.; 20-4 від 22.04.2013 на суму 1016,96грн.; 20-5 від 23.05.2013 на суму 1349,56грн.; 20-6 від 25.06.2013 на суму 1381,54грн.; 20-7 від 23.07.2013 на суму 1624,58грн.; 20-8 від 22.08.2013 на суму 1522,25грн.; 20-9 від 26.09.2013 на суму 1381,54грн.; 20-10 від 24.10.2013 на суму 1643,77грн.; 20-11 від 21.11.2013 на суму 1426,31грн.; 20-12 від 25.12.2013 на суму 1464,68грн.; 20-1 від 23.01.2014 на суму 1234,43грн.; 20-2 від 21.02.2014 на суму 1221,64грн.; 20-3 від 24.03.2014 на суму 1189,66грн.; 20-4 від 23.04.2014 на суму 1304,78грн.; 20-5 від 26.05.2014 на суму 1272,80грн.; 20-6 від 27.06.2014 на суму 1937,99грн.; 20-7 від 31.07.2014 на суму 2513,63грн.; 20-8 від 27.08.2014 на суму 799,50грн.; 20-9 від 24.09.2014 на суму1975,32грн.; 20-10 від 24.10.2014 на суму 1717,55грн.

Ухвалою суду від 11.12.2015 за вказаним позовом порушено провадження та призначено справу до розгляду на 22.12.2015.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Документи, витребувані ухвалою від 11.12.2015, до суду не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач у судовому засідання визнав суму основного боргу у розмірі 23138,85грн. Проти суми 3% річних у розмірі 1017,99грн. та інфляційних втрат у розмірі 13214,89грн. заперечив у повному обсягу з тих підстав, що Донецька область входить в район проведення антитерористичної операції,а на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України.

Також відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про відстрочення виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог у зв'язку зі складним фінансовим становищем Об'єднання співвласників житла та допоміжних приміщень "Арго" та тим, що основними споживачами послуг є мешканці будинків.

Представник відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2012 між Комунальним виробничим підприємством "Краматорський водоканал" (позивач, виробник) та Об'єднанням співвласників житла та допоміжних приміщень "Арго" (відповідач, споживач) підписаний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №20, відповідно до умов якого виробник взяв на себе забов'язання надавати споживачу послуги централізованого водопостачання в порядках та обсягах, визначеними умовами договору.

Відповідно до п. 1.1 договору виробник подає по своїх водогінних мережах питну воду в межах узгоджених розрахункових обсягів та відповідно до своїх технічних можливостей на об'єкти водоспоживання споживача (відповідача), розташовані за адресами в місті Краматорську по вулиці Дніпропетровська,9, а споживач приймає узгоджений обсяг питної води, використовує її і здійснює оплату послуг відповідно до діючих тарифів та умов цього договору та законодавства України.

Згідно п.1.2 договору виробник приймає господарсько-побутові та промислові стічні води споживача з забрудненням в межах допустимих концентрацій забруднюючи речовин, що надходять у комунальні каналізаційні мережі в межах узгоджених обсягів і узгодженого помісячного графіка, з урахуванням додаткових обсягів стічних вод, що неорганізовано потрапляють в періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення з об'єктів водовідведення споживача, розташованих за адресою: вул. Дніпропетровська,9, а споживач скидає стічні води і оплачує виробнику послуги з централізованого водовідведення згідно з діючими тарифами і умовами цього договору та відповідно до діючого законодавства України.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили обсяг та порядок подачі питної води, в загальні кількості на 4149 куб. м.

Відповідно до п.2.7. договору кількість води, використаної споживачем, визначається за показниками повірених і опломбованих засобів обліку води, які внесені до Державного реєструзасобів вимірювальної техніки.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили обсяг та порядок надання послуг водовідведення, в загальній кількості на 4149 куб. м.

Пунктами 5.2, 5.2.2. договору встановлені тарифи на момент укладання договору на послуги водопостачання: по промисловій групі споживачів-населенню 3,09 грн. за 1 куб. м. На загальну суму нараховується ПДВ. Пунктами 5.3, 5.3.2 договору встановлені тарифи на момент укладення договору на послуги водовідведення: по промисловій групі споживачів-населенню 2,24 грн. за 1 куб. м. На загальну суму нараховується ПДВ.

В пункті 5.8 договору сторони узгодили розмір та порядок оплати послуг водопостачання, а саме: відповідач здійснює поточні платежі за надані послуги позивачем за договором на поточний рахунок позивача у сумі, рівній вартості місячного об'єму водопостачання та водовідведення згідно з виставленим позивачем рахунком. Акт-розрахунок відповідачу надається в термін двох днів з моменту його виписки або відповідач отримує його в бухгалтерії позивача самостійно. Пунктом 5.6 договору визначений номер рахунку позивача, на який здійснюється оплата послуг відповідачем за договором та банк в якому відбувається ця оплата - розрахунковий рахунок № 26005962482186 в ПАТ «ПУМБ» МФО 334831. У рядку «призначення платежу» вказувати «за послуги водопостачання та водовідведення за договором № 20» .

Відповідно до п.5.9 договору остаточний розрахунок за розрахунковий період відповідач проводить на підставі наданого позивачем рахунку з урахуванням поточних оплат в термін 7 днів з моменту вручення акту-розрахунку. Пунктом 5.9 договору встановлено, що розрахунок за розрахунковий період відповідач здійснює в семиденний строк з дня отримання відповідного акту-розрахунку.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 174, 179 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до cт. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем за надані відповідачу послуги, які підтверджені актами, оформлені сторонами і з урахуванням постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №92 від 27.01.2011р. "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" виставлені відповідачу для оплати акти-рахунки, які підписані уповноваженими особами: №№ 20-12 від 21.12.2012 на суму 1285,6грн.; 20-1 від 24.01.2013 на суму 1317,58грн.; 20-2 від 22.02.2013 на суму 1004,18грн.; 20-3 від 22.03.2013 на суму 953,00грн.; 20-4 від 22.04.2013 на суму 1016,96грн.; 20-5 від 23.05.2013 на суму 1349,56грн.; 20-6 від 25.06.2013 на суму 1381,54грн.; 20-7 від 23.07.2013 на суму 1624,58грн.; 20-8 від 22.08.2013 на суму 1522,25грн.; 20-9 від 26.09.2013 на суму 1381,54грн.; 20-10 від 24.10.2013 на суму 1643,77грн.; 20-11 від 21.11.2013 на суму 1426,31грн.; 20-12 від 25.12.2013 на суму 1464,68грн.; 20-1 від 23.01.2014 на суму 1234,43грн.; 20-2 від 21.02.2014 на суму 1221,64грн.; 20-3 від 24.03.2014 на суму 1189,66грн.; 20-4 від 23.04.2014 на суму 1304,78грн.; 20-5 від 26.05.2014 на суму 1272,80грн.; 20-6 від 27.06.2014 на суму 1937,99грн.; 20-7 від 31.07.2014 на суму 2513,63грн.; 20-8 від 27.08.2014 на суму 799,50грн.; 20-9 від 24.09.2014 на суму1975,32грн.; 20-10 від 24.10.2014 на суму 1717,55грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначає позивач, в порушення умов договору отримані послуги сплатив частково в розмірі 9400,00грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з централізованого водопостачання питної води та водовідведення складає 23138,85 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом надіслана претензія про стягнення заборгованості у розмірі 39197,37грн., про що свідчить квитанція "Укрпошти", яка наявна в матеріалах справи.

Проте відповідачем остання залишена без відповіді та задоволення.

З урахуванням того, що відповідачем у судовому засіданні визнано суму основного боргу у розмірі у 23138,85грн. та з доведеністю позивачем факту заборгованості Об'єднання співвласників житла та допоміжних приміщень "Арго", суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсягу.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 1017,99грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 13214,89грн.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що у разі прострочення виконання або невиконання споживачем грошових забов'язань, сума боргу нараховується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідач у судовому засідання заперечив проти нарахування 3% річних та інфляційних втрат мотивуючи це тим, що позивач не має право нараховувати штрафні санкції відповідно до ст.ст.2,8 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Зі змісту норм вказаного Закону вбачається,що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Пеня скасовується за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електро- і теплоенергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство), нараховану громадянам України, які проживають у населених пунктах, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.07.20014р. «Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві» За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, суд зазначає, що 3% річних та інфляційні втрати не є різновидом штрафних санкцій і підлягають нарахуванню на основний борг. Окрім того, судом відзначається, що положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" до спірних відносин не застосовуються у зввЂ�язку з іншим субвЂ�єктним складом.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та визнано його арифметично невірним, проте розрахунок суду є більшим, тому суд не виходячи за межі позовних вимог, приходить до висновку про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 1017,99грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 1017,99грн.

Відповідач у судовому засідання заявив клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

Згідно приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності виключних обставин необхідних для відстрочки виконання рішення. Окрім того, судом враховано, що заборгованість відповідача перед позивачем обліковується з 2012 року, позивачем не нараховані штрафні санкції; згідно з розрахунку заборгованості, відповідач майже за три роки здійснив тільки разові перерахування коштів. За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників житла та допоміжних приміщень "Арго" (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Дніпропетровська, 9; код ЄДРПОУ 37747534 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального виробничого підприємства "Краматорський водоканал" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Південна, буд.6; код ЄДРПОУ 05524251) основний борг у розмірі 23138(двадцять три тисячі сто тридцять вісім)грн. 85коп., 3% річних у розмірі 1017 (одна тисяча сімнадцять)грн. 99 коп., інфляційні втрати у розмірі 13214 (тринадцять тисяч двісті чотирнадцять)грн. 89 коп., судовий збір у розмірі 1218(одна тисяча двісті вісімнадцять) 00коп.

3. Після набранням рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 28.12.2015

Суддя Д.М. Огороднік