Рішення

від 24.12.2015 по справі 909/493/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 р. Справа № 909/493/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати вуд експорт", вул. Незалежності,83, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: DSH-HOLZHANDEL 35315 Homberg Marburger St.55

про стягнення 2728,00грн. євро, що становить згідно офіційного курсу НБУ 70409,68грн

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1, (довіреність б/н від 01.10.15) - представник;

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати вуд експорт", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області, з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - DSH-HOLZHANDEL (Германія) заборгованість в сумі 2728,00грн. євро, що становить згідно офіційного курсу НБУ 70409,68грн. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.15р., прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №909/493/15, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 10.11.15р. При цьому, судом взято до уваги приписи ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право", у відповідності до яких, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених ст. 77 цього Закону. В порядку ст. 77 ГПК України, ухвалою суду від 10.11.2015року розгляд справи відкладено на 24.12.2015року .

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 №2/10 від 10.10.14р., і як наслідок виникла заборгованість в сумі 2728,00грн. євро, що становить згідно офіційного курсу НБУ 70409,68грн. В підтвердження факту поставки відповідачу товару позивачем подано суду рахунок-фактуру ВМД №206050001/2014/007565 від 20.10.14р. та ВМД 206050001/2014/008507 від 02.12.2014р.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (ухвала про порушення провадження у справі від 12.05.15р., перекладена німецькою мовою та нотаріально засвідчена, направлялась відповідачу, господарським судом Івано-Франківської області, відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р. (Гаага).

В свою чергу, згідно частини 3 пункту 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Від учасників судового процесу не надійшло жодних заяв, клопотань, зокрема, про неможливість взяти участь в судовому засіданні або надати суду докази з причин, що від них не залежать.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

10 жовтня 2014року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпати вуд експорт" та DSH-HOLZHANDEL 35315 Homberg Marburger St.55 було укладено договір купівлі - продажу № 2/10 від 10.10.2014року. Відповідно до п.1.1 договору продавець ТзОВ "Карпати вуд експорт" зобов'язалось поставити покупцю DSH-HOLZHANDEL дрова паливні колоті, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар.

ТзОВ "Карпати вуд експорт" свої зобов'язання виконало, поставивши відповідачу товар на суму 2728,00євро, що підтверджується ВМД № 206050001/2014 від 007565 від 30.10.2014року та ВМД № 20605001/2014/008507 від 02.12.2014року. Відповідач свої зобов'язання в частині оплати послуг не виконав.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документально не спростовувались.

Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (п. 1 ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право ).

Відповідно до ст. 43 Закону України Про міжнародне приватне право сторони договору згідно зі статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

ОСОБА_2 купівлі - продажу № 2/10 від 10.10.2014року ( п.10.2) сторони визначили, що усі спори, розбіжності, вимоги, які виникнуть із даного договору або у зв'язку із ним, підлягають передачі на розгляд і вирішення до господарського суду Івано-Франківської області, при цьому застосовується матеріальне та процесуальне право України.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом вище, взаємні права та обов'язки між сторонами виникли на підставі ОСОБА_2 купівлі - продажу № 2/10 від 10.10.2014року.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів підвідомчі господарським судам. Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо (ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, даний спір підсудний господарському суду Івано-Франківської області. області.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).

У ОСОБА_2 купівлі- продажу № 2/10 від 10.10.2014року ( п.1.1) сторони визначили умови поставки: FCA. Відповідно до Інкотермс". Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

У відповідності до Інкотермс". Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (А.4) серед обов'язків продавця, серед іншого, визначено, що продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб перевізника, вказаного покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли не розвантажений з транспортного засобу продавця товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а".

Відтак, у відповідності до наведених положень та умов контракту поставка товару вважається здійсненою в момент передачі товару перевізнику, тобто оформлення CMR-накладної.

Вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника (ч. 1 ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів). Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником (ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів).

Представником позивача долучено до матеріалів справи ВМД № 206050001/2014 від 007565 від 30.10.2014року та ВМД № 20605001/2014/008507 від 02.12.2014року, що підтверджують факт поставки товару. Представником відповідача не спростовано факту поставки товару.

Згідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Аналогічний строк виконання договірних зобов'язань зазначив позивач у претензії від 28.02.2014 року.

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності з контрактом № 2/10 (Б.1 Інкотермс.Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ). Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4 (Б.4).

У відповідності до умов договору порядок оплати отриманого товару наступний: 100% передоплати кожної партії товару з моменту надання замовлення, при цьому відвантаження здійснюється після зарахування коштів на рахунок продавця.

Проте, позивач поставив відповідачу товар ( дрова паливні колоті), який відповідач не оплатив..

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розмінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України, і положення ч. 2 ст. 530 ЦК України до відповідних правовідносин не застосовуються.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи докази здійснення оплати у вказані терміни відсутні, відповідно з настанням строків виконання зобов'язання і його невиконанням покупець вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи встановлені вище фактичні обставини справи, нормативні та договірні положення, умови поставки, узгоджені сторонами контракту, суд приходить до висновку про виконання позивачем договірних зобов'язань по здійсненню поставки товару, відсутність доказів спростування позовних вимог іншою стороною, а відтак і про обґрунтованість заявленої до стягнення суми за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України за змістом пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті) й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті. Однак, якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону). Як вбачається з квитанції №501.8.1/48745 від 30.03.2015року, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 1827,00 грн., що відповідає вимогам Закону України Про судовий збір станом на дату подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 530, 610, 612, 692, 712 Цивільний кодекс України, ст. 34, 43, ст. 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати вуд експорт", вул. Незалежності,83, м. Івано-Франківськ до DSH-HOLZHANDEL 35315 Homberg Marburger St.55 про стягнення 2728,00грн. євро, що становить згідно офіційного курсу НБУ 70409,68грн. задовольнити.

Стягнути з DSH-HOLZHANDEL 35315 Homberg Marburger St.55 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати вуд експорт", (вул. Незалежності,83, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 38162840) 70409,68грн. (сімдесят тисяч чотириста дев'ять грн. 68 копійок) заборгованості та 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.12.15

Суддя Шкіндер П.А.