Рішення

від 30.12.2015 по справі 906/205/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" грудня 2015 р. Справа № 906/205/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №3659 від 01.10.2015;

ОСОБА_2 дов. №3658 від 01.10.2015

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал ОСОБА_3" (м. Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ОСОБА_4" (м. Житомир)

про стягнення 585132,43 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал ОСОБА_3" звернулось до господарським судом Житомирської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ОСОБА_4" про стягнення 585132,43 грн , в тому числі 423232,43 грн основного боргу, пені за несвоєчасну плату вартості комплексу транспортно - експедиційних послуг у розмірі 54171,07 грн, 59354,80 грн інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 5 950,79 грн та 42 332,34 грн штрафу, посилаючись на укладений 07.05.2014 між сторонами договір № 711/14 про надання транспортно - експедиційних послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів з урахуванням положень протоколу розбіжностей (т.1 а.с.49-60).

Заявою від 16.04.2015 №1547 позивачем збільшено розмір позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 656588,49 грн, з яких: 423323,43 грн основного боргу, 51477,01 грн пені, 131636,21 грн втрат від інфляції, 7819,50 грн 3% річних, 42332,34 грн штрафу (т.5, а.с.3-6).

Враховуючи, передбачені ст.22 ГПК України права позивача, суд прийняв зазначену вище заяву до розгляду. Розгляд справи здійснюється в межах заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 28.04.2015 призначено у справі №906/205/15 судову економічну експертизу (підвид - експертиза бухгалтерського та податкового обліку), проведення якої доручити експертній установі - Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, Набережна Леніна, 17, офіс 361).

16.09.2015 до господарського суду від директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №09/4206/4207/4518 від 09.09.2015 про забезпечення виконання попередньої оплати експертизи ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_4", погодження строку проведення експертизи та клопотання експерта №09/4206/4207/4506 від 09.09.2015 про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи

Ухвалою від 22.10.2015 погоджено строк проведення експертизи по справі №906/205/15 на 45 днів до 06.12.2015 та зупинено провадження у справі.

19.11.2015 до суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та кошти відповідача, що знаходяться на розрахункових рахунках у межах суми 656588, 49 грн, у зв'язку з тим, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про рішення засновників (учасників) щодо припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Групп", зокрема з 29.10.2015 відповідач по даній справі перебуває у стані припинення.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2015 заяву про забезпечення позову повернуто без розгляду у зв'язку з несплатою заявником судового збору, що передбачено ст.4 Закону України "Про Судовий збір" в сумі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

01.12.2015 до суду повторно надійшла заява про забезпечення позову з доказами сплати судового збору.

Дану заяву прийнято до розгляду 03.12.2015, згідно ухвали та призначено судове засідання після повернення матеріалів справи, направлено запит до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз про термінове повернення матеріалів справи.

18.12.2015 до суду від експертної установи, згідно листа від 09.12.2015 №4206/07-15 повернуто матеріали справи №906/205/15 у зв'язку з відсутністю оплати за експертизу ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_4", з додатками документів, що були направлені судом на клопотання експерта ТОВ "Глобал ОСОБА_3" на 359 аркушах.

21.12.2015 суд поновив провадження у даній справі та призначив судове засідання.

23.12.2015 до суду від позивача надійшла заява про винесення окремої ухвали, у зв'язку з тим, що 28.04.2015 було призначено по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертній установі Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Ухвалою суду від 22.10.2015 за клопотанням експерта погоджено строк проведення експертизи на 45 днів до 06.12.2015. Як зазначає позивач порушуються строки розгляду справи а тому з метою забезпечення виконання приписів ч.1 ст. 69 ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, даним клопотанням просить суд відреагувати на порушення строків повернення судової справи шляхом винесення окремої ухвали у порядку встановленому ст. 90 ГПК України.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі в межах заяви про збільшення позовних вимог. Також, підтримали вимоги заяв про забезпечення позову та винесення окремої ухвали.

Відповідач вимоги ухвали суду від 21.12.2015 не виконав, в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.200-201 т. 5).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги строк вирішення спору та те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Щодо заяви про винесення окремої ухвали, господарський суд відмовляє в її задоволенні, оскільки не вбачає достатніх підстав для її винесення.

Ухвалою господарського суду від 30.12.2015 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал ОСОБА_3" (експедитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ОСОБА_4" (клієнт/відповідач) укладено договір № 711/14 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів. Також, укладено протокол розбіжностей до договору (а.с. 49-60).

Відповідно п. 1.1 договору, експедитор зобов'язався за відповідну плату та за рахунок клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.

Згідно з розділом 3 договору на позивача було покладено ряд обов'язків щодо надання транспортно-експедиторських послуг, зокрема:

- організація перевезення вантажу морським, залізничним та автомобільним транспортом, в тому числі забезпечення організації перевалки, короткочасного зберігання, оформлення документів та інших операцій, необхідних для виконання Договору та заявок Клієнта;

- укладення від свого імені договорів з портами, перевізниками, суднохідними компаніями, їх агентами та іншими організаціями на перевезення, перевалку, короткочасне збереження вантажів та інші необхідні послуги;

- узгодження з перевізниками, портами, залізничними станціями планів, маршрутів перевезень та термінів подачі транспорту для перевезення;

- забезпечення контролю за перевалкою вантажу з оформленням відповідних документів;

- представлення інтересів в місцях перевалки, митних та інших контролюючих органах та інше.

Відповідно п. 4.1 - 4.2. Вартість послуг (ставка) погоджується сторонами в заявці. Ціна договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати експедитору та витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання цього договору. Розмір плати експедитору без ПДВ розраховується, як різниця між сумою без ПДВ, що перерахована клієнтом за комплекс транспортно-експедиторських послуг, та вартістю без ПДВ послуг третіх осіб, залучених експедитором до виконання умов договору. Розмір плати експедитора з ПДВ розраховується додаванням суми ПДВ до суми плати експедитору без ПДВ.

Згідно п. 4.3 договору, оплата робіт та послуг здійснюється клієнтом протягом З (трьох) банківських днів з часу пред'явлення рахунку на умовах передплати, якщо в заявці або інших додатках до договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків.

Рахунки, що пред'являються експедитором за цим договором, можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв'язком, за допомогою поштових служб, або вручаються особисто представнику клієнта

Остаточні розрахунки Сторонами здійснюються з врахуванням фактичних витрат Експедитора. У разі якщо витрати Експедитора перевищили узгоджену Сторонами суму, Клієнт компенсує понесені Експедитором додаткові витрати, що підтверджені документально (п. 4.4 договору).

Відповідно п. 4.5 договору, розрахунки за договором здійснюються відповідно до чинного законодавства України у національній валюті України - гривні в безготівковій формі шляхом переказу відповідних грошових коштів на рахунок експедитора. У випадку, коли вартість послуг встановлена в іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день оформлення рахунку, з врахуванням ПДВ.

На виконання даного договору, позивачем було надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги згідно заявок про надання транспортно-експедиторських послуг № 8 від 23.07.2014, № 9 від 23.07.2014, № 11 від 28.07.2014, № 12 від 07.08.2014, № 14 від 18.08.2014, № 15 від 18.08.2014 та виставлені рахунки на загальну суму 1158553,05 грн, що підтверджується матеріалами справи та висновком № 901/902 експертно-економічного дослідження від 06.03.2015 (а.с.7-16 т.2), який в свою чергу не спростований відповідачем.

Однак, зобов'язання щодо оплати наданих послуг відповідачем не було виконано, в результаті чого на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість складала 423323,43 грн, що також підтверджується матеріалами справи, висновком № 901/902 експертно-економічного дослідження від 06.03.2015 та гарантійним листом відповідача № 286 від 13.10.2014 (а.с. 6 т.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем не змінилася та становить 423323,43 грн (а.с. 202 т.5).

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач вчиняв дії, які за своїм змістом спрямовані на визнання боргу, оскільки здійснив часткове погашення заборгованості згідно договору № 711/14 від 07.05.2014 (а.с.178-202 т.4), надавав позивачу гарантійні листи щодо обов'язкової оплати боргу (а.с. 4-6 т.2) тощо.

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 423323,43 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

За порушення умов договору, позивачем нараховано пеню в сумі 51477,01 грн та штраф в сумі 42332,34 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.5.11 договору, клієнт несе відповідальність за несвоєчасну оплату експедитору вартості комплексу транспортно-експедиторських послуг у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, за весь термін тривання порушення. Якщо термін прострочення перевищує 30 календарних днів, клієнт додатково сплачує штраф у розмірі 20% від вартості наданих послуг.

Положеннями чинного законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 131636,21 грн та 3% річних в сумі 7819,50 грн.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, штрафу, 3% річних, господарський суд вважає їх арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих сум інфляційних втрат, то суд не погоджується з наведеними позивачем розрахунками.

Відповідно п. 3.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються о к р е м о за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відтак, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат. Інфляційні втрати, які підлягають стягненню становлять:

- по рахунку № 166369 від 01.08.2014 на суму боргу 14580,97 грн: за вересень 2014 в сумі 422,85 грн, за жовтень 2014 в сумі 3493,94 грн, за листопад 2014 в сумі 277,04 грн, за грудень 2014 в сумі 437,43 грн, за січень 2015 в сумі 452,01 грн, за лютий 2015 в сумі 772,79 грн, за березень 2015 в сумі 1574,74 грн;

- по рахунку № 170368 від 01.08.2014 на суму боргу 3431,53 грн: за вересень 2014 в сумі 99,51 грн, за жовтень 2014 в сумі 82,36 грн, за листопад 2014 в сумі 65,20 грн, за грудень 2014 в сумі 102,95 грн, за січень 2015 в сумі 106,38 грн, за лютий 2015 в сумі 181,87 грн, за березень 2015 в сумі 370,61 грн;

- по рахунку № 166167 від 30.07.2014 на суму боргу 32121,77 грн: за вересень 2014 в сумі 931,53 грн, за жовтень 2014 в сумі 770,92 грн, за листопад 2014 в сумі 610,31 грн, за грудень 2014 в сумі 963,65 грн, за січень 2015 в сумі 995,77 грн, за лютий 2015 в сумі 1702,45 грн, за березень 2015 в сумі 3469,15 грн;

- по рахунку № 166343 від 31.07.2014 на суму боргу 1134,21 грн: за вересень 2014 в сумі 32,89 грн, за жовтень 2014 в сумі 27,22 грн, за листопад 2014 в сумі 21,55 грн, за грудень 2014 в сумі 34,03 грн, за січень 2015 в сумі 35,16 грн, за лютий 2015 в сумі 30,11 грн, за березень 2015 в сумі 122,49 грн;

- по рахунку № 166433 від 04.08.2014 на суму боргу 29478,13 грн: за вересень 2014 в сумі 854,87 грн, за жовтень 2014 в сумі 707,48 грн, за листопад 2014 в сумі 560,08 грн, за грудень 2014 в сумі 884,34 грн, за січень 2015 в сумі 913,82 грн, за лютий 2015 в сумі 1562,34 грн, за березень 2015 в сумі 3183,64 грн;

- по рахунку № 166574 від 05.08.2014 на суму боргу 55722,84 грн: за вересень 2014 в сумі 1615,96 грн, за жовтень 2014 в сумі 1337,35 грн, за листопад 2014 в сумі 1059,73 грн, за грудень 2014 в сумі 1671,69 грн, за січень 2015 в сумі 1727,41 грн, за лютий 2015 в сумі 2953,31 грн, за березень 2015 в сумі 6018,07 грн;

- по рахунку № 167051 від 13.08.2014 на суму боргу 39016,75 грн: за вересень 2014 в сумі 1131,49 грн, за жовтень 2014 в сумі 936,40 грн, за листопад 2014 в сумі 741,32 грн, за грудень 2014 в сумі 1170,50 грн, за січень 2015 в сумі 1209,52 грн, за лютий 2015 в сумі 2067,89 грн, за березень 2015 в сумі 4213,81 грн;

- по рахунку № 167052 від 13.08.2014 на суму боргу 10887,09 грн: за вересень 2014 в сумі 315,73 грн, за жовтень 2014 в сумі 261,29 грн, за листопад 2014 в сумі 206,85 грн, за грудень 2014 в сумі 326,61 грн, за січень 2015 в сумі 337,50 грн, за лютий 2015 в сумі 577,02 грн, за березень 2015 в сумі 1175,81 грн;

- по рахунку № 167066 від 14.08.2014 на суму боргу 18432,00 грн: за вересень 2014 в сумі 534,53 грн, за жовтень 2014 в сумі 442,37 грн, за листопад 2014 в сумі 350,21 грн, за грудень 2014 в сумі 552,96 грн, за січень 2015 в сумі 571,39 грн, за лютий 2015 в сумі 976,90 грн, за березень 2015 в сумі 1990,66 грн;

- по рахунку № 168224 від 02.09.2014 на суму боргу 78519,57 грн: за жовтень 2014 в сумі 1884,47 грн, за листопад 2014 в сумі 1491,87 грн, за грудень 2014 в сумі 2355,59 грн, за січень 2015 в сумі 2434,17 грн, за лютий 2015 в сумі 4161,54 грн, за березень 2015 в сумі 8480,11 грн;

- по рахунку № 168229 від 02.09.2014 на суму боргу 30739,50 грн: за жовтень 2014 в сумі 737,75 грн, за листопад 2014 в сумі 584,05 грн, за грудень 2014 в сумі 922,19 грн, за січень 2015 в сумі 952,92 грн, за лютий 2015 в сумі 1629,19 грн, за березень 2015 в сумі 3319,87 грн;

- по рахунку № 168226 від 02.09.2014 на суму боргу 78519,57 грн: за жовтень 2014 в сумі 1884,47 грн, за листопад 2014 в сумі 1491,87 грн, за грудень 2014 в сумі 2355,59 грн, за січень 2015 в сумі 2434,17 грн, за лютий 2015 в сумі 4161,54 грн, за березень 2015 в сумі 8480,11 грн;

- по рахунку № 168227 від 02.09.2014 на суму боргу 30739,50 грн: за жовтень 2014 в сумі 737,75 грн, за листопад 2014 в сумі 584,05 грн, за грудень 2014 в сумі 922,19 грн, за січень 2015 в сумі 952,92 грн, за лютий 2015 в сумі 1629,19 грн, за березень 2015 в сумі 3319,87 грн.

Отже, загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню становить 118119,18 грн. Враховуючи викладене в частині стягнення 13517,03 грн інфляційних втрат слід відмовити, як необґрунтовані.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 423323,43 грн основного боргу, 51 477,01 грн пені, 42 332,34 грн штрафу, 7 819,50 грн 3% річних та 118 119,18 грн інфляційних втрат. В решті позову відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ОСОБА_4" (юридична адреса: 10009, м. Житомир, вул. Селецька, 33, кім.7; фактична адреса: 10014, м. Житомир, вул. Ватутіна, 184, кім.302; код ЄДРПОУ 38190679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал ОСОБА_3" (65005, м. Одеса, вул. Середня, 83-А, код ЄДРПОУ 36554180):

- 423 323,43 грн основного боргу,

- 51 477,01 грн пені,

- 42 332,34 грн штрафу,

- 7 819,50 грн 3% річних,

- 118 119,18 грн інфляційних втрат,

- 12 861,43 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.12.15

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1- у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)