Постанова

від 18.12.2015 по справі 815/6130/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6130/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18 грудня 2015 року           Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді          Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з отовариства з обмеженою відповідальністю «Севсервіс» до Одеської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо визначення митної вартості товарів, що були імпортовані за Специфікацією №1 від 15.04.2015 року до Контракту №20/02-UA від 15.04.2015 року, із застосуванням резервному методу визначення митної вартості товару та зобов'язати Одеську митницю ДФС, скасувати рішення про коригування митної вартості від 10.07.2015 року № 500060001/2015/610084/2 та винести письмове рішення, щодо визначення митної вартості товару, що був імпортований за Специфікацією №1 від 15.04.2015 року до Контракту № 20/02- UA від 15.04.2015 року, із застосуванням основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) №20/02- UA від 15.04.2015 року та Специфікації №1 від 15.04.2015 року № 20/02- UA від 15.04.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в червні 2015 р. на адресу TOB «Севсервіс» (далі - Позивач) надійшов товар жерсть біла, харчова марки MP (виготовлена за технологією електролітичного лудіння), нелакована, розрізана на листи розміром 0,18*815*712 мм, ступінь твердості Т61 - 26826 кг та розрізана на листи розміром 0,19*724*816 мм, ступінь твердості 165 - 79601 кг (виробник Tianjin Apple Tree Printing and Can Making CO., LTD; КНР). Вказаний товар був поставлений Позивачу за Контрактом № 20/02-UA від 15.04.2015 року, Специфікацією № 1 від 15.04.15 року до Контракту № 20/02-UA від 15.04.2015 року, умови поставки -CIF Одеса (Україна) відповідно до «Інкотермс-2010» за інвойсом № HZHY-001-1 від 14.05.2015 року та коносаментом № COSU6099786460 від 17.05.2015 року.

На вказаний товар позивачем була оформлена вантажна митна декларація (далі -ВМД) № 500060001/2015/012526 від 07.07.2015 року, а також надані Одеській митниці ДФС України (далі - Відповідач) передбачені законом документи (Контракт № 20/02-UA від 15.04.2015 року, Специфікація № 1 від 15.04.15 року до Контракту № 20/02-UA від 15.04.2015 року, інвойс № HZHY-001-1 від 14.05.2015 року, коносамент № COSU6099786460 від 17.05.2015 року, прайс-лист б/н від 02.04.2015 року, цінова експертиза № 9/146 від 07.07.2015 року, митна декларація країни відправлення № 020220150520521478 від 14.05.2015 та інші документи).

Також позивач зазначає, що Одеською митницею було відмовлено Позивачу в митному оформленні товарів за ВМД № 500060001/2015/012526 від 07.07.2015 року шляхом складання картки відмови в прийнятті митної декларації № 500060001/2015/00189 з причини «порушення вимог ч. 6 п. 2 ст. 54 МКУ від 13.03.2012 № 4495-VI. Прийнято рішення про коригування митної вартості 500060001/2015/610084/2 від 10.07.2015 р.».При цьому вказаний документ не містить обґрунтування сумнівів Відповідача щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості товарів, як не містить і даних про те, в чому полягають такі сумніви.

Також позивач зазначає, що відповідачем не були взяті до уваги прайс-лист фірми-постачальника Buddy Group Inc., б/н від 02.04.2015 p.; цінову експертизу № 9/146 від 07.07.2015 p., митну декларацію країни відправлення від 14.05.2015 № 020220150520521478, висновок ДП «Держзовнішінформ» щодо ціни товару, та був застосований резервний (шостий) метод визначення митної вартості товару, який відповідно до ст. 57 МК України застосовується останнім, у разі якщо неможливо застосувати жоден із інших п'яти методів, зазначених ч. 1 вказаної статті.

З метою недопущення затримки оформлення, беручи до уваги крайню зацікавленість позивача у випуску придбаного товару у вільний обіг з причини необхідності виконання своїх зобов'язань перед партнерами-покупцями зазначеної жерсті, позивач був вимушений для випуску товарів під гарантію оформити ВМД № 500060001/2015/012770 від 10.07.2015 року із зазначенням вартості товару, визначеної з урахуванням рішенням Відповідача про коригування митної вартості 500060001/2015/610084/2 від 10.07.2015 р. за резервним методом, та оплатило вищевказану суму різниці в митних платежах загалом 113185,38 гривень на депозитний рахунок відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що вказаними діями відповідач порушив права позивача, оскільки надані ним документи містять всі необхідні дані для підтвердження вартості товару за ціною Контракту, в зв'язку з чим під час визначення митної вартості товару повинен був застосовуватись саме визначений ст. 58 МКУ основний метод - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оскільки обмеження у застосуванні першого методу визначення митної вартості товару щодо позивача відсутні, визначений законом перелік обмежень застосування першого (основного) методу визначення митної вартості є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Такого обмеження у використанні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, як неподання додаткових документів, Митний кодекс України не передбачає. З урахуванням випуску спірного товару у вільний обіг та відстрочення платежів до 07.10.2015 р., Позивач вважає, що дії Відповідача щодо відмови у прийнятті митної вартості товару, зазначеної у вантажній митній декларації № 500060001/2015/012526 від 07.07.2015 року, повинні бути визнані протиправними та Одеська митниця повинна бути зобов'язана вчинити дії відносно визначення вартості товару за вказаною вантажною митною декларацією із застосуванням основного методу за ціною Контракту № 20/02- UA від 15.04.2015 року та Специфікації № 1 від 15.04.15 року до Контракту № 20/02-UA від 15.04.2015 року.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила адміністративний позов задовольнити. Не заперечувала проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

          Представник відповідача до судового засідання 18.12.2015 року не з'явився, надав до суду заяву про неможливість прибути в судове засідання представника Одеської митниці ДФС у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Надав письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття спірних рішень діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

          Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

          Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Митним кодексом України.

          Митна вартість товарів та методи її визначення врегульовані в розділі ІІІ Митного кодексу України.

          Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

          Згідно до ч. 5, 8 ст. 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

          Частинами 1, 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

          Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

          Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

          Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

          Згідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

          Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

          Частиною 9 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

          Судом встановлено, що 07.07.2015 року декларантом TOB «Севсервіс» було подано до митного контролю та митного оформлення митну декларацію (далі - МД) на товар «жерсть біла, харчова марки MP (виготовлена за технологією електролітичного лудіння), нелакована, розрізана на листи розміром 0,18*815*712 мм, ступінь твердості Т61 - 26826 кг та розрізана на листи розміром 0,19*724*816 мм, ступінь твердості 165 - 79601 кг (виробник Tianjin Apple Tree Printing and Can Making CO., LTD; КНР)», яка прийнята до митного контролю та митного оформлення та зареєстрована за номером 500060001/2015/12526 (а.с. 20-21).

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані контракт від 15.04.2015 № 20/02-UA; специфікація №1 до контракту, інвойс від 14.05.2015 року № HZHY-001-1; прас – лист від 02.04.2015 року BUUDY GROUP INC., копія морської накладної від 17.05.2015 року, лист ДП «Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ») від 07.07.2015 року №9/146; пакувальний лист виробника, міжнародна товарно-транспортна накладна, акти про переваження автотранспорта з контейнером, декларація виробника, санітарний сертифікат, експортна митна декларація, інші товаросупровідні документи (а.с. 72-103).

За результатами візуальної перевірки наданих разом з МД документів та співставлення даних, поданих декларантом для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих в МД від 07.07.2015 року №500060001/2015/12526 встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме - в наданому до митного оформлення інвойсі від 14.05.2015 року № HZHY-001-1 вартість товару відмінна від вартості вказаної копії митної декларації країни відправлення від 14.05.2015 року № 020220150520521478 при цьому номери інвойсу та коносаменту, зазначені в копії митної декларації країни відправлення ідентичні номерам інвойсу та коносаменту наданим до митного оформлення.

          На підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості декларанта електронним повідомленням було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається. (а.с. 109).

           10.07.2015 року відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення в якому зазначено, що враховуючи інформацію викладену в листі від 10.07.2015 року № б/н щодо неможливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, а саме в наданому до митного оформлення інвойсі від 14.05.2015 року № HZHY-001-1 ціна товару відмінна від ціни вказаної в копії митної декларації країни відправлення ідентичні номерам інвойсу та коносаменту наданим до митного оформлення. Відповідно до п. 3 ст. 58 застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 57 Кодексу. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ. Оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально митний орган має намір визначити митну вартість оцінюваних товарів з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом. Також відповідач запропонував надіслати свої заперечення, заяви з періоду застосування методів митної вартості у вигляді електронного повідомлення (а.с. 107).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією № 500060001/2015/12526 від 07.07.2015 року Одеською митницею ДФС відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та ПІК «Інспектор-2006» та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим по товару №1 (митна декларація від 01.07.2015 № 500060006/2015/004619), тому митну вартість визнано на рівні - 1,066 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом – 0,88 доларів США за кг нетто, у зв'язку з чим прийнято рішення про коригування митної вартості на товар від 10.07.2015 року № 500060001/2015/610084/2. (а.с. 22-23).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості, посадовою особою митного органу оформлено картку відмови у митному оформленні №500060001/2015/00189. (а.с. 24-25).

Додатково декларанту було роз'яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с. 25).

Згідно ч.4 ст.54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються, зокрема, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно ст.306 МКУ способом забезпечення сплати митних платежів є, зокрема, фінансові гарантії.

Відповідно до ч.1 ст.308 МКУ розмір фінансової гарантії визначається митним органом виходячи з суми митних платежів, що підлягає сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України або при вивезенні товарів за межі цієї території у митному режимі експорту.

Статтею 309 встановлено, що забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у формах: - надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа); - внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).

Згідно ст.310 МКУ фінансові гарантії надаються митним органам, зокрема, під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму. Фінансові гарантії надаються: - у вигляді документа; - у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок митного органу.

          В адміністративному позові позивач зазначив, що для випуску придбаного товару під гарантію ним було оформлено ВМД 500060001/2015/012770 від 10.07.2015 року із зазначенням вартості товару, визначеної з урахуванням рішення відповідача про коригування митної вартості за резервним методом, та оплатило суму різниці в митних платежах загалом 113185, 38 гривень на депозитний рахунок відповідача. На ці обставини також послався представник відповідача в письмових запереченнях.

Після цього для підтвердження заявленої митної вартості підприємством TOB

«Севсервіс» до Одеської митниці ДФС додаткових документів не надавалось.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.1, 1.2 контракту №20/02-UA продавець BUDDY GROUP INC. (продавець) продає, а ТОВ «Севсервіс» купує жесть харчову (товар). Товар поставляється партіями. Асортимент, кількість та характеристика товару в партії, строк відвантаження, ціна та умови оплати зазначаються у відвантажувальних специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту. Якість товару повинна відповідати стандартам країни виробника, а також відвантажувальним Специфікаціям, які є невід'ємною частиною даного контракту.

Як вбачається зі специфікації №1 до контракту №20/02- UA, продавець передає у власність покупцю, який зобов'язаний прийняти та оплатити товар жерсть біла, харчова марки MP (виготовлена за технологією електролітичного лудіння), нелакована, розрізана на листи розміром 0,18*815*712 мм, ступінь твердості Т61 - 26826 кг за ціною 0, 89 дол. США за 1 кг та розрізана на листи розміром 0,19*724*816 мм, ступінь твердості 165 - 79601 кг (виробник Tianjin Apple Tree Printing and Can Making CO., LTD; КНР) за ціною 0, 875 дол. США за 1 кг. (а.с. 31).

Згідно інвойсу № HZHY-001-1 від 14.05.2015 року та прайс - листа продавця BUDDY GROUP INC. ціна на товар вказана відповідно 0, 89 дол. США за 1кг (жерсть біла харчова, розмір 0,18*815*712 мм, не лакована) та 0,875 дол. США за 1 кг (жерсть біла харчова, розмір 0,19*724*816 мм, не лакована). (а.с. 32,33)

Як вбачається з експортної митної декларації (переклад з китайської мови), яка подана до оформлення виробником - торговою компанією «Ханчжоу Хуаи» (Китай), товар поставляється на умовах CIF Одеса, порт-експорта Синьган (Китай). Поставка товару відбувається згідно угоди № HZHY-001-1. Номенклатура товару: жерсть біла, нелакована, розмір – 0,19*724*816, кількість 79601 кг ,ціна за одиницю 0,860 дол. США за кг; жерсть біла, нелакована, розмір – 0,18*815*712, кількість 26826 кг, ціна за одиницю 0,875 дол. США за кг.

Отже, як вбачається з документів до яких у митного органу виникли зауваження, в них дійсно містяться розбіжності щодо вартості товару, а також зважаючи на те, що продавцем є BUDDY GROUP INC. (Панама), а товар відправлений та експортна декларація країни відправника оформлена виробником товару торговою компанією «Ханчжоу Хуаи» (Китай) при цьому номери інвойсів, зазначені в експортній декларації країни відправника та митній декларації позивача ідентичні при відмінній ціні товару, вказані обставини підтверджують правомірність дій митного органу щодо витребування додаткових документів, які під час митного оформлення не були надані.

Враховуючи вищевикладене суд вважає безпідставними посилання позивача в обґрунтування позовних вимог, що всі необхідні документи, визначені приписами Митного кодексу України, ТОВ «Севсервіс» були подані до митного органу, оскільки надані документи не містять в собі повної інформації.

          Таким чином, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України, суд вважає, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які зазначені позивачем у митній декларації від 07.07.2015 року №500060001/2015/12526 не може бути застосовано, оскільки, як встановлено судом, ТОВ «Севсервіс» не надано до Одеської митниці ДФС всіх необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

          Суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки відповідно до п.2 статті 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу.

          В рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610084/2 від 10.07.2015 року визначено, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних(аналогічних) товарів.

          Згідно до статей 62,63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчислення собівартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 ст. 59 Митного кодексу України, у разі якщо митну вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 Митного кодексу України митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, а саме резервним методом.

Крім цього в рішеннях зазначено, що на підставі аналізу цін бази даних ЄАІС ДМСУ та ПІК «Інспектор-2006» та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим по товару №1 (митна декларація від 01.07.2015 № 500060006/2015/004619), тому митну вартість визнано на рівні - 1,066 дол. США за кг нетто, ніж заявлено декларантом – 0,88 доларів США за кг нетто (а.с.22,23).

          Також суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст.59 МКУ).

При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у томи числі за такими, як фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) - у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару.

Відповідно до ст. 60 Митного кодексу України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно:1 ) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 5) - не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну).

Отже, частинами 1, 2 ст.64 МКУ, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.:58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Крім цього, згідно з п.4 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362, митна вартість, визначена згідно з положеннями ст.64 МКУ (резервного методу), повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів за методами митних вартостях, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні методів 1 - 5. (втратив чинність 11.09.2015 року)

Отже за таких підстав, суд вважає, що відповідач, послідовно розглянувши обмеження щодо застосування методів визначення митної вартості товарів, наведених у статтях 58-63 МКУ, а також за результатом консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, правомірно обрав резервний метод визначення митної вартості, про що свідчать відповідні записи у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

           Таким чином, рішення Одеської митниці ДФС про відмову ТОВ “Севсервіс” у митному оформленні (випуску) товарів, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 500060001/2015/00189 року; рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610084/2 від 10.07.2015 року; винесені Одеською митницею ДФС на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

          Доводи позивача щодо того, що вказана в копії митної декларації країни відправлення вартість товару була відмінна від вартості товару, вказаної в наданому для митного оформлення інвойсі, у зв'язку з тим, що цей товар був проданий продавцем за однією ціною та перепроданий посередником за більшою ціною, що за своєю суттю є заробітком посередника, суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин, а також з урахуванням того, що продавцем відповідно до контракту №20/02 – UA від 14.05.2015 року є саме BUDDY GROUP INC., та доказів того, що він здійснює поставку товару як посередник, комісіонер або на будь-яких інших умовах відмінних від умов зазначених в контракті №20/02 – UA від 14.05.2015 року також позивачем не надано.

          Також суд не приймає до уваги доводи позивача, що збіг номерів інвойсу, присвоєних продавцем і посередником є звичайною практикою з метою усунення можливої плутанини у оформлюваних документах, та пов'язаний з тим, що посередниками часто присвоюються своїм документам такі ж самі номери, які присвоєні інвойсам їх постачальниками з огляду на те, що позивачем не надано до суду документального підтвердження зазначених обставин.

          Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

          За таких обставин, з урахуванням встановлених фактів, суд дійшов до висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов ТОВ «Севсервіс» є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -          

П О С Т А Н О В И В :

          Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Севсервіс” до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС щодо визначення митної вартості товарів, що були імпортовані за Специфікацією №1 від 15.04.2015 року до Контракту №20/02-UA від 15.04.2015 року, із застосуванням резервному методу визначення митної вартості товару та зобов'язання Одеську митницю ДФС скасувати рішення про коригування митної вартості від 10.07.2015 року № 500060001/2015/610084/2 та винести письмове рішення, щодо визначення митної вартості товару, що був імпортований за Специфікацією №1 від 15.04.2015 року до Контракту № 20/02- UA від 15.04.2015 року, із застосуванням основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) №20/02- UA від 15.04.2015 року та Специфікації №1 від 15.04.2015 року № 20/02- UA від 15.04.2015 року в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

          Суддя                                                                                 О.А. Левчук