Ухвала

від 20.01.2010 по справі 23/447

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

УХВАЛА

Справа № 23/447 20.01.2010 за заявою акціонерного товариства «Перший експедиційний загін підводних та

гідротехнічних робіт»

до відкритого акціонерного товариства «Київенергобуд» (код 32209097)

про визнання банкрутом

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

Представники сторін:

від заявника: не з'явився

від боржника, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 14.11.08 року; ліквідатор, арбітражний керуючий ОСОБА_2;

В судовому засіданні присутні: ОСОБА_3,паспорт серії НЕ №506366 виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 04.09.07;

ОСОБА_4, паспорт серії СО №835943 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 14.02.02;

ОСОБА_5, паспорт серії МЕ №431704 виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 01.10.04;

ОСОБА_6, паспорт серії МЕ №861707 виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01.02.08;

ОСОБА_7, паспорт серії СН №030064 виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 15.08.95 року, представник ОСОБА_7, ОСОБА_8, довіреність № 1498 від 04.12.09

Обставини справи:

Акціонерне товариство "Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт " звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Київенергобуд ", оскільки останнє неспроможне сплатити борг.

Ухвалою Арбітражного суду міста Києва від 01.09.2000 порушено провадження у справі за № 23/447 .

24.11.2000 Арбітражним судом міста Києва винесено ухвалу підготовчого засідання у справі № 23/447.

18.04.2006 господарським судом міста Києва винесено ухвалу попереднього засідання у справі № 23/447, якою затверджено реєстр вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства «Київенергобуд» .

Постановою господарського суду міста Києва від 25.02.2008 відкрите акціонерне товариство «Київенергобуд» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 05.08.2008 визнано кредиторами боржника: Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва на суму 11 822,19 грн.; дочірню компанію «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на суму 123 167,01 грн.; Київський міський центр зайнятості на суму 2 426,04 грн.; державну податкову інспекцію у Деснянському районі міста Києва на суму 1 893,22 грн.

08.08.2008 року з вимогами до боржника звернувся ОСОБА_3 та просив суд визнати його кредитором ВАТ „Київенергобуд» на суму 1 191 051,43 грн.

30.09.2008 року ОСОБА_3 подано заяву про уточнення своїх вимог в яких останній просив визнати його кредитором боржника на суму 2 202 809,99 грн.

03.08.2009 року ОСОБА_3 подано заяву про уточнення вимог до ВАТ „Київенергобуд» викладених в заявах від 08.08.2008 року та від 26.09.2008 року, в якій останній збільшив свої вимоги та просить суд визнати його поточним кредитором боржника на суму 2 331 259,39 грн. Також, ОСОБА_3 просить суд визнати його кредитором боржника по зобов'язанням, що утворились до 01.01.2001 року на суму 435 032,0 грн. Підтвердити його повноваження, що виникли в 2006 році на посаді голови комітету кредиторів ВАТ „Київенергобуд» .

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_3 посилається на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.02.2009 року, яким вирішено стягнути на користь боржника суму заборгованості за контрактами від 26.12.1998 року та від 01.11.2005 року 578 204 грн. та зобов'язано відповідача згідно контракту від 01.11.2005 року передати у власність ОСОБА_3 квартиру в м. Києві відповідно до норм житлового законодавства України та видані на підставі зазначеного рішення накази від 15.06.2009 року. З посиланням на той факт, що станом на день подання заяви квартира боржником ОСОБА_3 не надана, він просить суд визнати його кредитором боржника на суму грошової вартості такої квартири в розмір 1 588 069,50 грн. Розраховуючи вартість жила ОСОБА_3 посилається на дані Комунального підприємства „Київ-Житло-Інвест» Київської міської державної адміністрації станом на 01.12.2008 року.

Крім того, з посиланням на той факт, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.02.2009 року враховано заборгованість боржника перед ОСОБА_3 станом на 01.02.2009 року, останній збільшує свої вимоги до боржника за період лютий -липень 2009 року щодо невиплаченої заробітної плати із розрахунку 6 000 грн. на місяць. При цьому на зазначену заборгованість, грошову вартість квартири визначену ОСОБА_3 та заборгованість визначену судом заявник здійснює інфляційні нарахування та 3 % річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України за період лютий-липень 2009 року.

При цьому, в поданій заяві ОСОБА_3 просить визнати його кредитором боржника на суму 435 032,0 грн., вказуючи, що зазначене зобов'язання утворилось до 01.01.2001 року. ОСОБА_3 посилається на те, що після подання своєї заяви від 08.08.2009 року йому стало відомо, що ОСОБА_2 було приховано від господарського суду міста Києва при винесенні ним ухвали від 18.04.2006 року по даній справі та від ОСОБА_3 справжні суми, які належало сплатити йому відповідно до заяви від 06.01.2001 року про визнання конкурсним кредитором. Заявник вважає, що арбітражний керуючий ОСОБА_2 визнавши суму боргу вказану в заяві ОСОБА_3 від 06.01.2001 року в розмірі 212 882,15 грн. діяв в порушення Постанови від 17.01.2006 року Судової палати в господарських справах Верховного Суду України у справі № 11/690, тобто без врахування індексу інфляції та 3% річних. В зв'язку з чим заявник вважає, що на 04.08.2009 року заборгованість боржника перед ОСОБА_3, що виникла до 01.01.2001 року відповідно до його заяви від 06.01.2001 року про визнання кредитором з врахуванням відступленої суми в розмірі 212 882.15 грн. повинна складати 435 032,00 грн. (з урахуванням індексів інфляції та 3 % річних за період 2001- липень 2009 року). З урахуванням викладеного заявник вважає, що він після 20.02.2008 року (дати відступлення вимог в сумі 212 882.15 грн.) мусив брати участь у комітеті кредиторів боржника, як обраний в 2006 році голова комітету кредиторів з кількістю голосів пропорційно заборгованості боржника перед ним в розмірі 435 032, 0 грн. і відповідно всі рішення комітету кредиторів прийняті без його участі є незаконними.

16.09.2009 року ОСОБА_3 подав доповнення до заяви від 04.08.2009 року в якій збільшив свої вимоги на 12 000 грн., обґрунтовуючи несплату йому заробітної плати за серпень-вересень 2009 року і відповідно просить визнати його поточним кредитором боржника на суму 2 343 259,39 грн.

Ліквідатором боржника подано відзив на заявлені ОСОБА_3 кредиторські вимоги. Ліквідатором вимоги ОСОБА_3 не визнаються в повному обсязі.

Під час судового засідання представником боржника заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до закінчення розгляду Соснівським районним судом м. Черкаси справи № 2-473/09. Обґрунтовуючи своє клопотання, представник боржника посилається на той факт, що вимоги ОСОБА_3 ґрунтуються саме на зазначеному рішенні, яке станом на день судового засідання оскаржується боржником.

Дослідивши доводи клопотання представника боржника, суд не знайшов підстав для його задоволення станом на 20.01.2010 року. При цьому судом встановлено, що ліквідатором дійсно подано заяву про перегляд заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси по справі № 2-473/09. Згідно довідки суду розгляд заяви триває, однак жодних процесуальних документів суду щодо стану розгляду зазначеної справи матеріали справи № 23/447 не містять та сторонами не додано. Враховуючи той факт, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_3 обґрунтовує більшу частину своїх вимог, а також приймаючи до уваги той факт, що в своїй позовній заяві до боржника, поданої до Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_3 ставить питання щодо дійсності його трудових контрактів укладених з боржником, невиконанням яких він обґрунтовує свої вимоги в заявах про визнання кредиторських вимог поданих до господарського суду, а також питання визнання незаконним наказу про розірвання контракту, господарський суд вважає за доцільне відкласти розгляд кредиторських вимог ОСОБА_3, що виникли після 01.01.2001 року до наступного судового засідання та зобов'язати сторін надати суду докази щодо чинності рішення Соснівського районного суду м. Черкаси.

Підстав для відкладення розгляду справи № 23/447 в повному обсязі господарський суд не вбачає та вважає за можливе розглянути кредиторські вимоги ОСОБА_3 в частині визнання його кредитором боржника по зобов'язанням, що утворились (згідно заяви) до 01.01.2001 року на суму 435 032,0 грн. згідно його заяви про уточнення вимог від 03.08.2009 року.

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлюються Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Преамбула).

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Заявляючи свої вимоги в частині визнання його кредитором боржника на суму 435 032,0 грн. ОСОБА_3 вважає, що зазначені вимоги виникли до 01.01.2001 року.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, 01.09.2000 року Арбітражним судом міста Києва було порушено провадження по справі про банкрутство ВАТ Київенергобуд та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а ухвалою підготовчого засідання від 24.11.2000 року було зобов'язано заявника подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Київської міської Ради оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів. 07.12.2000 року в газеті Голос України № 226 (2473) було здійснено відповідну публікацію.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону станом на 21.12.2000 року) кредитори у місячний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають в арбітражний суд письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику. Боржник разом з розпорядником майна в результаті розгляду цих вимог визнає їх або заперечує, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і арбітражний суд. Визнані боржником грошові вимоги включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 керуючись зазначеною нормою закону звернувся з вимогами до боржника про, що подав відповідні заяви з кредиторськими вимогами в розмірі 80 917,83 грн. (дивіденди), 131 964,32 грн. (18 924,32 грн. -заробітна плата, 113040 грн. -вартість неотриманого житла) всього на суму 212 882,15 грн.

Зазначені вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів про що зазначено в ухвалі попереднього засідання від 18.04.2006 року.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_3 з моменту подання оголошення в офіційному друкованому органі та до прийняття господарським судом м. Києва ухвали попереднього засідання 18.04.2006 року заявлялись, ще будь-які додаткові вимоги до боржника.

В п. 10 ухвали попереднього засідання від 18.04.2006 року господарським судом міста Києва зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як убачається з поданої ОСОБА_3 заяви, обґрунтовуючи свої додаткові вимоги він посилається на той факт, що господарський суд приймаючи ухвалу попереднього засідання керувався лише вимогами викладеними в його заві від 06.01.2001 року та поясненнями ліквідатора, який в повному обсязі визнав заявлені ОСОБА_3 вимоги. При цьому ОСОБА_3 зазначає, що арбітражний керуючий вводячи суд і його в оману не повідомив, що йому до сплати станом на 18.04.2006 року належить більша сума ніж ним заявлялась в поданій заяві, що суперечило Постанові судової палати в господарських справах Верховного Суду України від 17.01.2006 року по справі № 11/690.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Матеріалами справи встановлено, що вимоги ОСОБА_3 розглядались судом під час проведення попереднього засідання саме згідно поданої ним заяви та доданих доказів, а не будь-яких пояснень боржника та розпорядника майна і відповідно були включені до реєстру вимог кредиторів саме в сумі визнаній судом.

Крім того, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить вичерпний перелік вимог кредиторів, які розпорядник майна зобов'язаний включити до реєстру вимог кредиторів незалежно від подачі такими кредиторами заяв з вимогами до боржника, зокрема відповідно до п. 6 зазначеного закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав, відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника (привілейовані кредитори).

Не заявлені кредиторами вимоги щодо нарахування на суму боргу 3 % річних та втрат від інфляції не відносяться законом до такої категорії.

При цьому, враховуючи посилання ОСОБА_3 на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 таких вимог до боржника не заявляв ні в заяві від 06.01 2001 року ні в подальшому, а розпорядник майна не зобов'язаний здійснювати будь-які нарахування поза межами заявлених кредиторами вимог та включати їх до реєстру, окрім визначених законом випадків. При цьому, суд також вважає, що звернення (не звернення) з вимогами до боржника та визначення розміру своїх кредиторських вимог є беззаперечним правом кредитора та не може порушуватись ні боржником, ні розпорядником майна. Розпорядник майна та суд не наділені правом визнавати та включати до реєстру, вимоги, що не заявлялись кредиторами в поданих суду заявах, навіть і в тих випадках, якщо аналіз фінансово-господарської діяльності боржника свідчить про інший розмір заборгованості боржника перед кредитором, тощо (окрім привілейованих кредиторів).

Крім того, господарський суд також вважає за необхідне зазначити, що до реєстру вимог кредиторів включаються лише конкурсні вимоги кредиторів, тобто саме ті, що виникли до порушення провадження по справі, інші вимоги є поточними та можуть бути заявлені лише в процедурі ліквідації. В даному випадку, як убачається з матеріалів справи ОСОБА_3 вважає, що його вимоги в розмірі 435 032 грн. в повному обсязі утворились до 01.01.2001 року, при цьому не визначає яка їх частина є конкурсними вимогами, при тому, що розрахунок заборгованості додається з період з 2001 року по липень 2009 року. Також заявником не обґрунтовано, яким чином його вимоги в розмірі 435 032 грн., що розраховані по липень 2009 року мали бути вирахувані та включені до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна та відповідно судом при його затвердження при прийнятті ухвали попереднього засідання 18.04. 2006 року.

Між іншим, матеріалами справи встановлено, що свої вимоги до боржника в розмірі 212 882,15 грн. ОСОБА_3 відступив ОСОБА_9 на підставі договору від 20.02.2008 року. Згідно матеріалів справи зазначений договір є чинним станом і відповідно станом на день розгляду заяви вимог до боржника в сумі 212 882, 15 грн., на які заявник здійснює відповідні нарахування у останнього не має.

Враховуючи викладені обставини господарський суд не вбачає жодних підстав для визнання ОСОБА_3 кредитором боржника на суму 435 032 грн. та не вважає зазначені вимоги такими, що утворились до 01.01.2001 року.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою господарського суду м. Києва від 13.05.2008 року здійснено заміна кредитора у справі № 23/447 ОСОБА_3 на ОСОБА_10 та затверджено рішення зборів кредиторів ВАТ Київенергобуд від 08.04.2008 року, оформленого протоколом від 08.04.2008 року в частині припинення повноважень окремих членів комітету кредиторів боржника, зокрема ОСОБА_3 та обрання комітету кредиторів ВАТ Київенергобуд в складі трьох осіб -ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ТОВ Промбудкомплект .

Зазначена ухвала набрала законної сили та є чинною. Таким чином ОСОБА_3 виключений зі складу комітету кредиторів і відповідно відсутні будь-які підстави для підтвердження його повноважень як голови комітету кредиторів ВАТ Київенергобуд станом на 20.01.2010 року.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо відмови ОСОБА_3 в визнанні його кредиторських вимог до боржника в цій частині.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , Цивільним кодексом України, ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_3 в визнанні його кредитором відкритого акціонерного товариства Київенергобуд на суму 435 032,00 грн.

Розгляд інших кредиторських вимог ОСОБА_3 відкласти до 16.02.2010 року до 15:00.

Суддя О.С. Копитова