Ухвала

від 09.12.2015 по справі 911/4398/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"09" грудня 2015 р. Справа № 911/4398/14

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я., розглянувши скаргу ОСОБА_1 селищної ради Києво-Святошинського району Київської області на дії ВДВС Києво-Святошинського РУЮ у Київській області у справі

За позовом Приватного підприємства «Славіна» , Київська обл., м. Біла Церква

до ОСОБА_1 сільської ради, Київська обл., с. Петрівське

про стягнення 65 765 грн. 80 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 23.11.2014 року);

відповідача - ОСОБА_3 (дов. № б/н від 02.11.2015 року)

відділ ДВС - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 26.11.2014 р. позов Приватного підприємства «Славіна» до ОСОБА_1 сільської ради задоволено частково.

На виконання вищезазначеного рішення господарським судом Київської області було видано наказ № 911/4398/14 від 16.12.2014 року.

04.11.2015 року до загального відділу суду надійшла скарга ОСОБА_1 сільської ради на дії державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області .

Стягувач проти задоволення скарги усно заперечив.

Представник ВДВС в засідання суду не з'явився, заперечень на подану скаргу не подав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Скарга мотивована тим, що 25.09.2015 року постановою державного виконавця Шкрід С.О. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 сільській раді. Скаржник вважає, що такі дії державного виконавця вчинені з порушенням вимог ЗУ Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 3 ст. 57 ЗУ Про виконавче провадження зауважено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Вказана норма кореспондується з положеннями п. 4.1.9. Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р. Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень де зазначено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Проте відповідно до п. 1. Постанови від 25.09.2015 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, що на думку скаржника суперечить вимогам чинного законодавства.

Також скаржником до загального відділу господарського суду Київської області було подано пояснення, згідно яких ОСОБА_1 сільська рада виконала рішення суду, оскільки згідно наданого останньою листа № 04/22-02 від 22.01.2015 року стягувач звернувся до ПАТ Автокразбанк з заявою про пред'явлення кредиторських вимог, на підставі якої організація була включена до Реєстру акцептованих вимог кредиторів з урахуванням суми перерахованого платежу згідно платіжного доручення № 2 від 14.08.2014 року в розмірі 58 756 грн. 07 коп.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч.7 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 3 ЗУ Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою КМУ від 03.08.2011 № 845, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Ураховуючи викладене, державні виконавці не мають законних підстав проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами в справах, де боржниками є державні органи. Стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів казначейства, такий висновок, зокрема, викладений у постанові Верховного суду України у справі № 3- 316гс15 від 08.07.2015р.

В матеріалах справи відсутні докази звернення державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області до Управління державного казначейства у Києво-Святошинському районі головного управління державного казначейства України у Київській області щодо вчинення дій спрямованих на виконання рішення у даній справі.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу ОСОБА_1 сільської ради задовольнити повністю.

2. Визнати дії державного виконавця відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 незаконними.

3. Скасувати Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відсудження від 25.09.2015 року ВП № 45883771 винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області.

4. Копію ухвали направити стягувану, боржнику та ВДВС.

Суддя Л.Я. Мальована