Постанова

від 14.12.2015 по справі 820/10691/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2015 р. № 820/10691/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління державного земельного агенства в Чугуївському районі Харківської області, Малинівської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, з позовом, в якому просить суд зобов'язати Управління державного земельного агентства в Чугуївському районі Харківської області та Малинівську селищну раду Чугуївського району Харківської області внести зміни в державний акт на право власності на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Шевченка, буд.38 по усуненню накладки між земельною ділянкою ОСОБА_1 площею 0,48 га та земельною ділянкою ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві власності належить приватизована земельна ділянка, розташована за адресою: Харківська обл. Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Інтернаціональна, буд.143. В 2015 році позивачу стало відомо, що відповідно до технічної та правовстановлюючої документації виданої Міськрайонним управлінням Держкомзему у м.Чугуєві і Чугуївському районі Харківської області на земельну ділянку позивача наклалась земельна ділянка ОСОБА_2, розташована за адресою Харківська обл., Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Шевченко, 38. Позасудові заходи врегулювання спору виявилися безрезультатними, за таких підстав позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач прибув у судове засідання, просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача - Управління державного земельного агенства в Чугуївському районі Харківської області, у судове засідання повноважного представника не направив. про дату. час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином. в порядку. передбаченому ст.33-35 КАС України (а.с.69). правом надати заперечення не скористався.

Представник відповідача - Малинівської селищної ради, у судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив суд без участі представника .

Третя особа - ОСОБА_2. у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином. в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України, надіслав на адресу суду заяву. в якій просив розглядати справу без його участі (а.с.74), правом надати заперечення або пояснення щодо обставин справи не скористався.

З огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу - ОСОБА_1, на підставі рішення виконкому Малинівської селищної Ради народних депутатів від 18.01.2000 р. №4/3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,48 гектарів в межах згідно плану, що розташована на території Малинівської селищної ради, селища малинівка, вул. Інтернаціональна, 143. Про що позивачу 11.04.2000 року Малинівською селищною радою народних депутатів видано відповідний державний акт на право власності на землю серії І-ХР №023559. (а.с.10).

При виконанні землевпорядних робіт землевпорядною організацією ФО-П ОСОБА_3, останньою виявлено перетин двох присадибних ділянок по вул. Інтернаціональна,143 та ділянкою по вул. Шевченко, 38. (а.с.22).

З метою роз'яснення та досудового вирішення спору, позивач звертався з заявами до голови Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, Управління Держземагенства у Чугуївському районі Харківської області, Головного управління Держземагенства у Харківській області.

Листом голова Малинівської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 22.06.2015 р. №11-82/02-38 повідомив, право власності ОСОБА_1 посадовими особами органу місцевого самоврядування не порушувалося, щодо спірного питання відносно використання двох сусідніх присадибних земельних ділянок - 19.06.2015 року, проведено засідання комісії з врегулювання земельних відносин при виконавчому комітеті селищної ради, протокол якого додається. (а.с.19).

Відповідно до протоколу засідання комісії з врегулювання земельних відносин №4 від 19.06.2015 р., власникам спірних земельних ділянок рекомендовано звернутися до землевпорядної організації з питань можливого усунення перетину земельних ділянок. (а.с.20-21).

Головним управління Дерземагенства у Харківській області листом від 16.06.2015 р. №31-20-14-14408/0/9-15 за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 стосовно проведення перевірки земельної ділянки згідно документів та повернення земельної ділянки вказав. що для вирішення вказаного питання необхідно звернутися до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області. (а.с.17-18).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Вирішуючи спір суд відзначає, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 р. №1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженою нею особою.

Згідно пункту 115 вказаного вище Порядку, державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Статтею 55 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 р. № 858-IV передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначаються місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Процедура встановлення меж земельних ділянок та оформлення технічної документації регулюється Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010 р.

Пунктом 2.8. Інструкції визначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі його наявності).

Статтею 22 Земельного кодексу України встановлено, що право власності або право постійного користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до п.2 Перехідних положень ЗУ "Про Державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру.

Згідно зі статті 23 Земельного кодексу України, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Таким чином, позивач на момент звернення до Управління Держземагенства у Чугуївському районі Харківської області вже мав сформовану земельну ділянку, право власності на яку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі державних актів на право власності на землю за №8123 від 11.04.2000 р.

Однак, після виконання проектно-вишукувальних робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), СПД-ФО ОСОБА_3 у встановленому ст.198 Земельного кодексу України виявив перетин двох сусідніх земельних ділянок.

Суд дослідивши державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №173971 за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та акту серії ЯК №173972 за цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства, виданих ОСОБА_2 встановив, що вказані документи на право власності на земельну ділянку по вул. Шевченко, 38, смт. Малинівка, Чугуївський р-н, Харківська обл. видані 22.03.2012 року та 20.03.2012 року, тобто вже після набуття права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку по вул. Інтернаціональна, 143, смт. Малинівка, Чугуївського району Харківської області.

Частинами1,2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення приймаються на пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків передбачених цим Законом. Відповідно до п. 21 ст. 43 цього Закону виключно на пленарних засіданнях районної ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Виходячи із положень ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, в тому числі, визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч.2 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Системно аналізуючи вищевказані положення законів України, суд дійшов висновку, що районна рада - є колегіальним органом, рішення якої приймаються її депутатами, і питання щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки відноситься саме до компетенції, у даному випадку, районної ради.

Суд зауважує, що оскільки позивачем право власності на земельну ділянку по вул. Інтернаціональній, 143, набуто раніше ніж ОСОБА_4, на спірну частину земельної ділянки, що знаходиться на перетині двох земельних діялнок, то Малинівською селищною радою неправомірно погоджено технічну документацію ОСОБА_2, що призвело до незаконної реєстрації її в органі Держгеокадастру (Держземагенства) та порушення права власності ОСОБА_1

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вище наведеного, суд доходить висновку про протиправність дій Малинівської селищної ради по затвердженню технічної документації по погодженню меж земельної ділянки наданих ОСОБА_5 від 03.11.2011 року та реєстрації та видачі Управлінням Держземагенства Чугуївського району Харківської області державного акту на земельну ділянку, розташованої за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н. смт. Малинівка, вул. Шевчкео. 38.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідачів прийняти рішення щодо внесення змін до держаного акту на право власності на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Шевченка, буд.38 , з урахуванням висновків суду у цій адміністративній справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особі зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, ще передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не надано до суду належних та допустимих доказів правомірності вчинення дій та прийнятих на їх основі рішень, тому приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та правомірними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного земельного агенства в Чугуївському районі Харківської області, Малинівської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Управління державного земельного агентства в Чугуївському районі Харківської області та Малинівську селищну раду Чугуївського району Харківської області внести зміни в державний акт на право власності на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Малинівка, вул. Шевченка, буд.38 по усуненню перетину між земельною ділянкою ОСОБА_1 площею 0,48 га та земельною ділянкою ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Панченко О.В.