Ухвала

від 22.12.2015 по справі 815/5419/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5419/15

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,

за участю секретаря - Іленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибницька ферма "Акватоп" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення сум,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимоги до ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та ГУ ДКС України в Одеській області про зобов'язання податкового органу подати до Головного управління державної казначейської служби України у Одеської області висновок на бюджетне відшкодування позивачу суми ПДВ, за жовтень 2014 року, у розмірі 775712 грн., та про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача вказаних сум.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року - задоволено позов.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, відповідачами подано апеляційні скарги, з яких вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

Вимоги апеляційних скарг обґрунтовано тим, що судом першої інстанції дано невірну оцінку встановленим обставинам у справі, так як внаслідок проведеної перевірки податковим органом встановлено відсутність підстав для бюджетного відшкодування позивачу сум ПДВ за вказаний період, а тому ним правомірно не подано відповідний висновок до казначейства. Крім того апелянтами вказано про те, що фактично судом двічі стягнуто з Державного бюджету України вищевказані суми, шляхом зобов'язання подати відповідний висновок та шляхом безпосереднього стягнення суми, що є неприпустимим.

Позивачем вказано про те, що проведеною податковим органом документальною позаплановою виїзною перевіркою щодо правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ, підтверджено правильність визначення підприємством сум ПДВ, що підлягає поверненню з державного бюджету, проте податковим органом не подано до державного казначейства відповідного висновку щодо повернення коштів, чим порушено право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2014 позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок до декларації за жовтень 2014 року, в якому заявлено до бюджетного відшкодування суму, у розмірі 1140388 грн., довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (до уточнюючого розрахунку), розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у зазначеному розмірі (до уточнюючого розрахунку).

У період з 12.01.2015 року по 26.01.2015 року податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності нарахування позивачем вищевказаного бюджетного відшкодування з ПДВ, про що складено акт №606/15-53-15-514/34995070 від 26.01.2015 року, яким, з урахуванням встановлених порушень, фактично підтверджено право підприємства на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, за жовтень 2014 року, у розмірі 775712 грн.

Разом з тим, на порушення діючого порядку відшкодування ПДВ, податковим органом не подано відповідного висновку до органу Державного казначейства, чим порушено майнові права та інтереси підприємства.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.200.7 та 200.10 ст.200 Податкового Кодексу України - платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.11 ПК України - за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з п.200.12, 200.13 ст.200 ПК України - контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Судовою колегією встановлено, що після подання підприємством до податкового органу заяви про бюджетне відшкодування ПДВ, за жовтень 2014 року, у розмірі 1140388 грн., останнім проведено відповідну перевірку та підтверджено право підприємства на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, за жовтень 2014 року, у розмірі 775712 грн., проте на порушення вищевказаних вимог податкового законодавства - ним не подано, у 5-ти денний термін після закінчення перевірки, відповідний висновок до органу Державного казначейства.

Під час судового розгляду справи податковим органом вказано про те, що в подальшому, а саме 20.04.2015 року, ним проведено другу позапланову перевірку, якою встановлено інші порушення податкового законодавства, що й унеможливило подання відповідного висновку про бюджетне відшкодування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинними нормами законодавства чітко встановлено порядок бюджетного відшкодування ПДВ, а саме подання відповідної заяви платником податків, перевірка контролюючим органом (при наявності законних підстав) та обов'язкове подання, протягом 5 днів після закінчення перевірки, відповідного висновку до органу Державного казначейства, у разі підтвердження сум.

Враховуючи, що первинну перевірку закінчено податковим органом 26.01.2015 року, то останнім днем подання висновку є 02.02.2015 року (понеділок), проте ним не вчинено вказаних дій, що й призвело до суттєвого порушення майнових прав підприємства.

При цьому судова колегія не приймає до уваги посилання податкового органу на проведення ним другої перевірки, у квітні 2015 року, як на підставу для невиконання своїх обов'язків, оскільки перебіг вищевказаних строків бюджетного відшкодування не підлягає продовженню чи зупиненню.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною відповідної бездіяльності ДПІ, оскільки зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії можливе лише після визнання його дій чи бездіяльності протиправними.

Апелянтами зроблено посилання щодо неможливості стягнення відповідних коштів з Державного бюджету, з чим не погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Відповідно до абз.1 ст.1 Першого протоколу до "Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод" - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з п.23 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", який затверджено постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року - стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.

Відповідно до п.1, 2 та 4 ч.2 ст.17 КАС України - до повноважень суду, у разі задоволення адміністративного позову, належить зокрема прийняття постанови про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання його вчинити певні дії та про стягнення з нього коштів.

Крім того суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Вирішуючи питання щодо конкретного механізму відновлення порушеного права позивача, колегія суддів виходить з того, що звертаючись з позовом до суду особа повинна отримати ефективний захист свого порушеного права, як це й передбачено Кодексом адміністративного судочинства України, за для уникнення подальших судових спорів та питань, які виникають під час виконання рішення суду.

Європейським Судом з прав людини, у п.40 свого рішення від 09.01.2007 року по справі "Інтерсплав проти України" (справа щодо відшкодування ПДВ) вказано про те, що фактично постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. На думку Суду, заявник перебував і продовжує перебувати під надмірним для нього тягарем, що є порушенням ст.1 Першого протоколу до "Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод".

Колегія суддів також звертає увагу на те, що "Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" прямо передбачено можливість ухвалення судом рішень про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а тому визначення судом саме цього способу захисту порушеного права не суперечить чинному законодавству України та відповідає характеру порушеного права у даній справі.

Посилання ГУ ДКС України в Одеській області на те, що судом фактично двічі стягнуто з Державного бюджету України вищевказані суми, шляхом зобов'язання подати відповідний висновок та шляхом безпосереднього стягнення суми - є безпідставними та надуманими, оскільки податковий орган зобов'язаний подати відповідний висновок за для забезпечення порядку, визначеного Податковим кодексом, а після виконання цього судового рішення, в частині стягнення коштів, орган Державного казначейства не зобов'язано повторно перераховувати кошти, оскільки це суперечить визначеній платником податків сумі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на момент подання апеляційної скарги відповідачами) - за подання суб'єктом владних повноважень апеляційної скарги на постанову суду, у справах майнового та немайнового характеру, встановлено судовий збір, у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з ч.3 ст.6 цього ж Закону - за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2015 року та від 09.12.2015 року - апелянтам відстрочено сплату судового збору за подання апеляційних скарг - до розгляду справи по суті.

Розмір судового збору для кожного з апелянтів (з урахування подання позовної заяви 31.08.2015 року) складає 80,39 грн. (для позовних вимог немайнового характеру) та 5359,20 грн. (для позовних вимог майнового характеру), оскільки обидвами апелянтами постанову суду першої інстанції оскаржено в повному обсязі.

Оскільки справу вирішено не на користь апелянтів, то відстрочений судовий збір, у загальному розмірі 5439,59 грн., підлягає стягненню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526) відстрочений судовий збір за подання апеляційних скарг, у розмірі 5439,59 гривень з кожного, на реквізити: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001 ; код ЄДРПОУ отримувача - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача - 828011; № рахунку отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - Судовий збір, за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 38016923.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2015 року.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Вступна та резолютивна частини)

22 грудня 2015 року м.Одеса Справа №815/5419/15

Категорія: 8.3.4 Головуючий І інстанції: Потоцька Н.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,

за участю секретаря - Іленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибницька ферма "Акватоп" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення сум,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526) відстрочений судовий збір за подання апеляційних скарг, у розмірі 5439,59 гривень з кожного, на реквізити: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001 ; код ЄДРПОУ отримувача - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача - 828011; № рахунку отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - Судовий збір, за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 38016923.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло