Ухвала

від 24.12.2015 по справі 190/1170/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9807/15 Справа № 190/1170/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Калиновського А.Б., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря Гулієва М.І.о,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення орендної плати, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, зазначаючи, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 14,64 га, розташована в межах Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, 02 червня 2011 року між нею та відповідачем укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який за рішенням суду було розірвано та на користь позивача стягнуто орендну плату за 2012 і 2013 роки, проте, оскільки відповідач фактично користувалася вищевказаною земельною ділянкою протягом всього 2014 року але орендну плату не сплатила, заявник просить суд стягнути з відповідача на її користь орендну плату в сумі 4757,15 грн. та судові витрати по справі (а.с. 2-3).

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4757,15 грн. заборгованості по орендній платі, 243,60 грн. сплаченого судового збору, 1500 грн. витрат на правову допомогу (а.с. 75-78).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, неповне з'ясування судом обставин у справі, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення суду та відмову у задоволенні позовних вимог (а.с. 81-85).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯЛ № 926032 від 18 серпня 2011 року належить земельна ділянка площею 14,64 га, яка призначена для ведення сільськогосподарського виробництва. Спірна земельна ділянка розташована на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (а.с. 7).

02 червня 2011 року між сторонами було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, який зареєстровано 29 грудня 2011 року в П'ятихатському відділі Держкомзему, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 122455564000032 (а.с. 3-5).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 прийняла вказану земельну ділянку в оренду на десять років (а.с. 6).

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області №190/1428/14-ц від 30 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2014 року, вищевказаний договір земельної ділянки, укладений 02 червня 2011 року між ОСОБА_3 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 розірвано, зобов'язано ОСОБА_2 повернути позивачу вищевказану земельну ділянку та стягнуто з останньої на користь позивача 9514,00 грн. заборгованості по орендній платі за 2012-2103 роки (а.с. 9-12).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно до ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За правилами частин 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами 1,2 ст. 22 вказаного Закону передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Відповідно до умов п.9 договору орендар зобов'язувався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати орендну плату в розмірі 4757,15 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнта грошової оцінки землі згідно діючого законодавства. Орендна плата виплачується в грошовій формі, але за домовленістю сторін орендна плата може повністю або частково бути сплачена сільгосппродукцією за біржовими цінами згідно діючого законодавства,а також наданням орендодавцю послуг.

Згідно положень п.п.11, 12 договору від 02 червня 2011 року орендна плата вноситься позивачем з 01 вересня по 31 грудня кожного року, а передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав їм належну оцінку і з врахуванням наявності доказів порушення орендних зобов'язань відповідачем прийшов правильного висновку щодо обґрунтованості позову та його задоволення, ухваливши рішення, яке відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону.

При цьому, доводи апеляційної скарги про домовленість сторін здійснювати оренди у натуральній формі не відповідають фактичним обставинам, оскільки матеріали справи не містять письмових доказів того, що договір оренди землі стосовно форми орендної плати було змінено.

Враховуючи викладене безпідставним є посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те , що 29 липня 2015 року позивачу було відвантажено зерно в рахунок орендної плати, оскільки з відомості (а.с. 45) вбачається, що позивач відмовилась від здійснення розрахунку у натуральній формі.

Той факт, що за отримання зерна розписалась дочка позивача ОСОБА_4, не може бути підставою для визнання розрахунку по орендній платі за користування земельною ділянкою позивача, оскільки умови договору передбачають саме грошову форму розрахунку.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн., то факт надання правової допомоги позивачу та її оплата підтверджуються договором про надання юридичних послуг та довідкою про їх оплату (а.с. 13-14).

Згідно Закону України Про державний бюджет України на 2015 рік розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року становить 1218 грн., а з 01.09.2015 року 1378 грн. отже, якщо виходити з вимог п.п.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року граничний розмір витрат за одну годину надання правової допомоги є 487,20 грн. (з 01.09.2015 року - 551,20 грн.).

Таким чином, заявляючи вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн., та враховуючи, що адвокат ОСОБА_5 здійснювала виготовлення позовної заяви, її подання до суду, а також приймала участь у чотирьох судових засіданнях, які проводились у суді першої інстанції, позивач не вийшов за межі граничного розміру встановленого п.п.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: