Справа № 815/6444/15
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2015 року м. Одеса
10 год. 55 хв.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.,
при секретарі судового засідання - Лопатюк Ю.А.
за участю сторін:
представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)
представник відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Променергообладнання до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень №0001212201 від 31.07.2015 року, №0001222201 від 31.07.2015 року, №0001272201 від 20.08.2015 року, №0001282201 від 20.08.2015 року, № НОМЕР_1 від 20.08.2015 року, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось з адміністративним позовом ТОВ Променергообладнання до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001212201 від 31 липня 2015 року, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Променергообладнання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 171 124,00 гривень, у тому числі: за основним платежем - 136 899,00 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями - 34 225,00 гривень.
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001222201 від 31.07.2015 року, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Променергообладнання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 154 011,00 гривень, у тому числі: за основним платежем - 123 209,00 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями - 30 802,00 гривень.
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001272201 від 20.08.2015 року, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Променергообладнання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 659 225,00 гривень, у тому числі: за основним платежем - 439 483,00 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями - 219 742,00 гривень.
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001282201 від 20.08.2015 року, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Променергообладнання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 677 397,00 гривень, у тому числі: за основним платежем - 451 598,00 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями - 225 799,00 гривень.
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, №0001292201 від 20.08.2015 року, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно декларації №9074198877 від 20.04.2015року за березень 2015 року на 306 198 гривень.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що всі господарські правовідносини, що мав позивач з контрагентами дійсно були товарними операціями та підтверджуються первинними документами, податковими накладними, у звязку з чим ТОВ Променергообладнання правомірно віднесло до витрат від операційної діяльності розрахунки за цими договорами, та правомірно виникло право на віднесення на віднесення сум податку на додану вартість за цими операціями до податкового кредиту та відсутні будь-які підстави для висновку про порушення ТОВ Променергообладнання . Позивач вважає, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач фактично намагається покласти на позивача відповідальність за дії інших суб'єктів господарювання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення, обґрунтовуючи тим, що під час перевірки були встановлені недоліки в первинних документах, що унеможливлює встановити звязок між наданими контрагентами послугами для ТОВ Променергообладнання та її господарською діяльністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, а також докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України радника юстиції ОСОБА_3, від 20.05.2015 року, в рамках кримінального провадження №42014000000000259, призначено провести документальну позапланову перевірку ТОВ Променергообладнання (код ЄДРПОУ 36187486) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків до державного бюджету під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ Полісбудмонтаж (код ЄДРПОУ 39473760) з урахуванням матеріалів кримінального провадження (т. 2, а.с. 98-100).
Актом перевірки від 20.07.2015 року № 1198/15-03-22-0302/36187486 (т. 1, а.с. 15-32) встановлено, що ТОВ Променегрообладнання :
- порушило п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 123 209 грн.
- порушило п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження подтку на додану вартість у загальній сумі 136899 грн.
На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0001212201 від 31 липня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Променергообладнання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 171 124,00 гривень, у тому числі: за основним платежем - 136 899,00 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями - 34 225,00 гривень (т. 1 а.с. 14).
- №0001222201 від 31.07.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Променергообладнання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 154 011,00 гривень, у тому числі: за основним платежем - 123 209,00 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями - 30 802,00 гривень (т. 2, а.с. 126).
Постановою слідчого Гаврилюка Д.В. слідчого відділу УМВС України на Одеській залізниці від 18.05.2015 року, в рамках кримінального провадження №12014160790000086, призначено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ Променергообладнання (код ЄДРПОУ 36187486) за період з 01.01.2013 року по теперешній час, та перевірку фінансово-господарської діяльності вказаного підприємсттва з всіма контрагентами в період з 01.01.13 року по теперешній час.
Актом перевірки від 06.08.2015 року № 1264/15-03-22-01-0302/36187486 (т. 1, а.с. 119-153) встановлено, що ТОВ Променегрообладнання :
- порушило п.138.2. ст.138, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 439 483 грн.;
- порушило пп. а п. 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 451 598 грн.
- ст. 51, пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого відбулось неповідомлення за встановленою формою відомостей про доходи громадян за перевіряємий період.
На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0001272201 від 20.08.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Променергообладнання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 659 225,00 гривень, у тому числі: за основним платежем - 439 483,00 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями - 219 742,00 гривень.
- №0001282201 від 20.08.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Променергообладнання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 677 397,00 гривень, у тому числі: за основним платежем - 451 598,00 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями - 225 799,00 гривень.
- №0001292201 від 20.08.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно декларації №9074198877 від 20.04.2015року за березень 2015 року на 306 198 гривень.
З метою всебічного та об'єктивного розгляду справи судом детально досліджені усі господарські операції, що виникли між позивачем та його контрагентами, які відображені в актах перевірки.
22.12.2014 ТОВ Променергообладнання (замовник) уклало з ТОВ Полісбудмонтаж (виконавець) договір про надання послуг №58/2014 (т. 1, а.с. 34-37).
За вказаним договором сторони домовились, що акт виконаних робіт, рахунок-фактура є тими документами, що підтверджують прийняття робіт по договору, перелік наданих послуг (проведених робіт), закріплюють ціну договору, та є його істотними умовами.
На підтвердження реальності господарських операцій, які виникли між ТОВ Променергообладнання та ТОВ Полісбудмонтаж позивач надав копії: рахунків на оплату по замовленням, актів наданих послуг, податкових накладних, оборотно-сальдову відомість та інші документи (т. 1 а.с. 38-78).
30.01.2014 між ТОВ Променергообладнання в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ Промфлайторг-2014 в особі директора ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу №2/2014 (т. 1 а.с. 168-170).
Згідно вказаного договору позивач придбав генератор дизельний DJ165NT, за ціною 473 000 грн.
На підтвердження реальності господарських операцій, які виникли між ТОВ Променергообладнання та ТОВ Промфлайторг-2014 позивач надав копії: видаткової, податкової та товаро-транспортної накладних, а також оборотно-сальдову відомість (т. 1 а.с. 171-174).
28.11.2013 між ТОВ Променергообладнання в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ Хоумсейф в особі директора ОСОБА_6 укладено договір на надання послуг №32/2013 (т. 1 а.с. 175-177).
Згідно укладеного договору ТОВ Хоумсейф здійснило наступні роботи (надало послуги), що стосуються генератору C33D5: установку опції холодний пуск , перепрограмування панелі керування, запуск генератору, перевірку та зарядку акумуляторних батарей електростанції, тестування електростанції з використанням номінального навантаження.
На підтвердження реальності господарських операцій, які виникли між ТОВ Променергообладнання та ТОВ Хоумсейф позивач надав копії: акту надання послуг, податкової накладної, оборотно-сальдової відомості по рахунку, картки рахунку (т. 1 а.с. 178-181).
02.06.2014 між ТОВ Променергообладнання в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ Техтрейдкомпані в особі директора ОСОБА_7 укладено договір №30/2014 на надання послуг (т. 1, а.с. 182-184).
Відповідно до вказаного договору ТОВ Техтрейдкомпані зобов'язується виконати замовнику роботи, а ТОВ Променергообладнання зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Найменування робіт, що підлягають виконанню, назва робіт, обсяг виконання визначаються в акті виконаних робіт.
На підтвердження реальності господарських операцій, які виникли між ТОВ Променергообладнання та ТОВ Техтрейдкомпані позивач надав копії: актів надання послуг, податкових накладних, оборотно-сальдової відомості по рахунку, картки рахунку (т. 1 а.с. 186-200).
06.08.2014 між ТОВ Променергообладнання в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ Центрумбуд в особі директора ОСОБА_8 укладено договір №52/2014 на надання послуг (т. 1, а.с.201-203).
Згідно укладеного договору ТОВ Центрумбуд здійснило монтаж генераторних станцій C82D5A (сер.№Л4К756384, №Л4К756383) з додатковим налаштуванням.
На підтвердження реальності господарських операцій, які виникли між ТОВ Променергообладнання та ТОВ Центрумбуд позивач надав копії: акту надання послуг, податкової накладної, оборотно-сальдової відомості по рахунку, картки рахунку (т. 1 а.с. 204-207).
16.02.2015 між ТОВ Променергообладнання в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ Дашар в особі директора ОСОБА_9 укладено договір №09/2015 на надання послуг (т. 1, а.с.208-211).
Відповідно до договору №9/2015 від 16.02.2015р. ТОВ Дашар зобов'язується виконати замовнику роботи, а ТОВ Променергообладнання зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Найменування робіт, що підлягають виконанню, назва робіт, обсяг виконання визначаються в акті виконаних робіт.
На підтвердження реальності господарських операцій, які виникли між ТОВ Променергообладнання та ТОВ Дашар позивач надав копії: актів надання послуг, податкових накладних, оборотно-сальдової відомості по рахунку, картки рахунку (т. 1 а.с. 212-220).
27.03.2015 між ТОВ Променергообладнання в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ Поліком Сервіс в особі директора ОСОБА_10 укладено договір №16/2015 на надання послуг (т. 1, а.с.221-224).
Відповідно до договору №16/2015 від 16.02.2015р. ТОВ Поліком Сервіс зобов'язується виконати замовнику роботи, а ТОВ Променергообладнання зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Найменування робіт, що підлягають виконанню, назва робіт, обсяг виконання визначаються в акті виконаних робіт.
На підтвердження реальності господарських операцій, які виникли між ТОВ Променергообладнання та ТОВ Поліком сервіс позивач надав копії: рахунку, актів надання послуг, податкової накладної, оборотно-сальдової відомості по рахунку, картки рахунку та інші документи (т. 1 а.с. 225-250, т. 2 а.с. 1-34).
З огляду на те, що за договорами, укладеними позивачем з контрагентами, позивач отримав товар та послуги, суд дійшов висновку, що вказані господарські операції дійсно пов'язані з його господарською діяльністю.
Іншими словами, на думку суду, придбання товарів та послуг позивачем за вищезазначеними договорами, повністю узгоджується та відповідає тому виду діяльності, яким займається підприємство позивача.
Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України: Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) .
Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.138.4 цієї статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно з п.138.6 цієї статті собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
З сукупного аналізу вказаних норм законодавства суд дійшов висновку, що до складу валових можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), пов'язані з його господарською діяльністю.
З наданих позивачем первинних документів вбачається, що ТОВ Полісбудмонтаж , ТОВ Промфлайторг-2014 , ТОВ Хоумсейф , ТОВ Техтрейдкомпані , ТОВ Центрумбуд , ТОВ Дашар та ТОВ Поліком Сервіс постачали товари та послуги, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим суд приходить висновку, що господарські операції між ТОВ Бєлтранс та зазначеними контрагентами є реальними і сторони зазнали змін майнового стану.
Також, суд звертає увагу, що згідно з п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту отримання позивачем товарів та послуг від контрагентів у позивача виникло право на віднесення податку на додану вартість по операціях з цими контрагентами до складу свого податкового кредиту з податку на додану вартість.
При цьому факт виконання вказаними контрагентами позивача передбачених укладеними договорами послуг з постачання товару підтверджується наданими до суду первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи.
Щодо порушень з боку ТОВ Променегрообладнання , викладених в актах перевірки від 20.07.2015 та 06.08.2015 суд зазначає, що відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та при цьому мають містити визначені цим Законом обов'язкові реквізити (ст. 9 Закону №996-XIV).
Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.
При цьому жодним нормативно - правовим актом не затверджено форми бланку акту надання послуг, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні для первинних та зведених облікових документів - назва документа (форми), дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ст.180 Господарського кодексу господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь- якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Таким чином, складені акти виконаних робіт є невід'ємною частиною укладених між позивачем та його контрагентами договорів та мають розглядатись (тлумачитись) в сукупності зі змістом цих договорів.
З приводу зазначених податковим органом недоліки в первинних документах, а саме щодо відсутності місця їх складення, відсутності посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, відсутності інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції суд зазначає наступне.
Відносини представництва врегульовані главою 17 Цивільного кодексу України.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства - стаття 237 ЦК.
Згідно статті 246 ЦК, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, є Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №755-IV 15 травня 2003 року.
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно статті 17 Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи: зокрема прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.
Таким чином, представництво фізичною особою, як директором, юридичної особи не потребує додаткового видання довіреності на ім'я такої фізичної особи, за умови, що відомості про таку фізичну особу знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Крім цього, порушення правил заповнення первинних документів не спростовують фактичних обставин, за яких сторони дійсно зазнали змін майнового стану, що підтверджується наданими доказами.
Висновок відповідача, що в актах відсутня інформація про місцезнаходження майна, що унеможливлює встановити зв'язок вищевказаних послуг з господарською діяльністю ТОВ Променергообладнання , є хибним, оскільки жодних питань з боку відповідача щодо місця зберігання або знаходження майна та його фізична наявність і т.п. під час перевірки не встановлювались.
Стосовно посилання відповідача у акті перевірки №1264/15-03-22-01-0302/36187486 від 06.08.2015р. на те, що ТОВ Променергообладнання до перевірки не надано товарно- транспортні накладні слід зауважити наступне.
Пунктом 3.1. договору купівлі-продажу №2/2014 від 30 січня 2014 року визначено, що продавець поставляє товар на умовах склад продавця, розташованого за адресою: 04053 м.Київ, вул.Обсерваторна, 25. Тобто, продавець несе усі ризики та витрати, пов'язані із відвантаженням товару, а в покупця наявний обов'язок щодо прийняття товару.
Укладення договору перевезення не є (не було) було обов'язком позивача. Позивач не укладав договору перевезення, оскільки такий договір з перевізником ТОВ Респект- Ложистик було укладено самим продавцем, а позивач отримав вантаж (придбаний генератор DJ165NT) згідно товарно-транспортної накладної №Р033424 від 30.06.2014р. Доставка придбаного товару відбувалась транспортом перевізника: автомобілем МАН з держаним реєстраційним номером ВЕ4508ВК з д.р.н. причіпа/напівпричіпа ВЕ4508ВК. Відповідачу був наданий під час перевірки примірник товарно-транспортної накладної.
Укладення договору перевезення продавцем повністю відповідає свободі підприємницької діяльності, закріпленої ст.З ЦК України, ст.43 ГК України. .
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ч. 3 ст. 307 ГК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
За таких обставин, слід дійти до висновку, що посилання ДПІ у акті перевірки на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних є безпідставним саме через наявність товарно-транспортної накладної (т. 2, а.с. 37).
Таким чином, відповідачем не було проаналізовано всю діяльність позивача,а також не з'ясовувались питання чи був отриманий економічний результат від виконання укладених з контрагентами договорів та не вивчалось питання сплати податку з прибутку підприємств, з чого фактично складалась база для його оподаткування за спірний період.
Крім цього, суд звертає увагу на той факт, що перевірки проводилися на підставі Постанов від 20.05.2015 року та від 18.05.2015 року в рамках кримінальних провадженнь №42014000000000259 та №12014160790000086 відповідно до яких перевірялась діяльнійсть контрагентів позивача.
Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника права на віднесення до витрат, права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Тобто діюче податкове законодавство не передбачає відповідальності платника податків за правопорушення у сфері податкового законодавства контрагентів такого платника. Принцип індивідуальності податкової відповідальності є базовим принципом податкової системи України.
Таким чином, позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.
Також, така позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. В рішенні від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначено, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Проте це не може бути підставою для відмови заявнику у відшкодуванні податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
У справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
На підставі викладеного, суд встановив, що відповідач всупереч нормам Податкового кодексу України безпідставно прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України: Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Променергообладнання до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень № НОМЕР_2 від 31.07.2015 року, № НОМЕР_3 від 31.07.2015 року, № НОМЕР_4 від 20.08.2015 року, № НОМЕР_5 від 20.08.2015 року, № НОМЕР_1 від 20.08.2015 року - задовольнити повністю.
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державнї фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_2 від 31.07.2015 року - скасувати.
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державнї фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_3 від 31.07.2015 року - скасувати.
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державнї фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_4 від 20.08.2015 року - скасувати.
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державнї фіскальної служби в Одеській області № 60001282201 від 20.08.2015 року - скасувати.
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державнї фіскальної служби в Одеській області № НОМЕР_1 від 20.08.2015 року - скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Променергообладнання (код ЄДРПОУ 36187486) суму сплаченого судового збору в розмірі 28 919 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 33 копійки.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 16 грудня 2015 року.
Суддя Я.В. Балан
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2015 |
Оприлюднено | 06.01.2016 |
Номер документу | 54769673 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Балан Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні