Ухвала

від 02.12.2015 по справі п/811/1045/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" грудня 2015 р. справа №П/811/1045/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Туркіної Л.П.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Інгулокам'янське"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі №П/811/1045/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Інгулокам'янське"

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

В березні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за період з лютого по березень 2015 року у розмірі 6 673,72 грн. по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року позов задоволено, а саме: стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Інгулокам'янське" (код ЄДРПОУ - 30800189) на користь державного бюджету України в особі управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі (код ЄДРПОУ - 20650148) суму боргу в розмірі 6673 грн. 72 коп. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач, зокрема, зазначив, що судом першої інстанції не враховано положень п.6.3 Інструкції, відповідно якої у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники. Вказував, що КСП "Інгулокам'янське" було ліквідовано. Внаслідок його ліквідації все майно та борги цього підприємства було передано не лише відповідачу - СТОВ "Інгулокам'янське", а також іншим суб'єктам господарської діяльності: СФГ "Шевченко", СФГ "Вікторія", СФГ "Денис", СФГ "Дроботюк", СФГ "Пластун", СФГ "Інгул", СФГ "Аліса", які також є правонаступниками.

Також зазначив, що позивачем не підтверджено фактичні витрати здійснені УПФУ

Новгородківському районі Кіровоградської області на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-V).

Відповідно до пунктів 4, 7 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року N280, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи; організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на признання пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вищевказаних пільгових пенсій.

У відповідності до ч. 1 п.п 6.1 п. 6 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" №21-1 від 31.12.2003 р. (далі - Інструкція № 21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Інгулокам'янське" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позивачем було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позивачем були здійснені витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у 2015 році.

За приписами пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Саме з цими обставинами пов'язаний обов'язок щодо відшкодування витрат.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції № 21-1.

Відповідно до п.9.2. Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, в редакції на час розгляду справи апеляційним судом, за бажанням платника органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються ним за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників.

Звірення розрахунків оформляється складанням акта, про що робиться відмітка у книзі обліку актів звірення розрахунків платників, яка ведеться у відділі обліку надходження платежів, за формою згідно з додатком 2. Акт звірення складається у розрізі карток особових рахунків платників у довільній формі з використанням можливості програмного забезпечення.

При збігові сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Пенсійного фонду розрахунки на 1 січня вважаються звіреними. Якщо сальдо розрахунків на 1 січня за даними платника не збігається з даними відповідного органу Пенсійного фонду, то акт звірення є підставою для здійснення перевірки в порядку, встановленому законодавством.

На час розгляду справи відповідач заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком № 2, в сумі 6 673,72 грн. в добровільному порядку не погасив, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на неврахування судом положень п.6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України колегія суддів не приймає до уваги, оскільки доводи відповідача щодо наявності інших правонаступників ґрунтується на суперечливих доказах. Так, у матеріалах справи містяться довідки (а.с. 21, 34), в яких позивач стверджує, що він є правонаступником КСП "Інгулокам'янське"; довідки про стаж роботи видані працівникам відповідачем (а.с. 18, 20, 33, 39, 45, 46). Протоколи загальних зборів КСП "Інгулокам'янське" (а.с. 74-83) містять виправлення (а.с. 81) не засвідчені належним чином.

Разом з тим, на вимогу суду (а.с. 132) статут СТОВ "Інгулокам'янське" надано відповідачем не було.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Інгулокам'янське" залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі №П/811/1045/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна