Ухвала

від 02.12.2015 по справі 804/9320/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" грудня 2015 р. справа № 804/9320/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Туркіної Л.П., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю:

представника позивача Слюсаренко В.А.,

представника відповідача Словіковської М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 р. у справі № 804/9320/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торра плюс"

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У липні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача по проведенню на підставі наказу Дніпродзержинської ОДПІ від 16.05.2014 року №563 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Торра плюс" та наказу від 21.05.2014 року №590 "Про продовження терміну проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Торра Плюс" в період з 16.05.2014 року по 21.05.2014 року документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшої їх реалізації на ТОВ "Дом Маркет ПС", ТОВ "Бридж", ТОВ "ТД "Інтер-Трейд Україна", ФОП ОСОБА_3 за період лютий 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача по встановленню факту нереальності здійснення позивачем господарських операцій, їх виду, обсягу, якості та розрахунків по взаємовідносинам з ТОВ "Індендіко" за лютий 2014 року, чим завищено податковий кредит позивача з податку на додану вартість отриманих від ТОВ "Індендіко" товарів та послуг, які є недійсними, на загальну суму податку на додану вартість 339 881,63 гривні, який підлягає зменшенню за лютий 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача по встановленню факту нереальності здійснення позивачем господарських операцій, їх виду, обсягу, якості та розрахунків по взаємовідносинам з ТОВ "Бридж" за лютий 2014 року, чим завищено податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму податку на додану вартість 255 152,62

гривні, які підлягають зменшенню за лютий 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача по встановленню факту нереальності здійснення позивачем господарських операцій, їх виду, обсягу, якості та розрахунків по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 за лютий 2014 року, чим завищено податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму податку на додану вартість 121 172 гривні, які підлягають зменшенню за лютий 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо видалення з баз податкової звітності та автоматизованої інформаційної системи співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, без винесення податкового повідомлення-рішення, задекларованих позивачем згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків та додатку №5 до декларації, значень податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача з податку на додану вартість за лютий 2014 року;

- зобов'язати позивача відновити в базах податкової звітності та автоматизованій інформаційній системі співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів задекларовані позивачем згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків та додатків №5 до декларації, значення податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача з податку на додану вартість з 2014 року, у розрізі контрагентів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 р. позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за результатами якої складено Акт № 2501/88/04-03-22-03-09/38850335 від 27.05.2014 р. "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Торра плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшої їх реалізації на ТОВ "Дом Маркет ПС" (код ЄДРПОУ 37621027), ТОВ "Бридж" (код ЄДРПОУ 21921537), ТОВ "ТД "Інтер - Трейд Україна" (код ЄДРПОУ 37376746), ФОП ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за період лютий 2014 p.";

- визнано протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача в інформаційній базі даних "Інтегрована автоматизована інформаційна система "Податковий блок"", що було здійснено на підставі Акта перевірки № 2501/88/04-03-22-03-09/38850335 від 27.05.2014 р. за період лютий 2014 р.;

- зобов'язано відповідача відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість позивача в інформаційній базі даних "Інтегрована автоматизована інформаційна система "Податковий блок"", що були змінені на підставі акта перевірки № 2501/88/04-03-22-03-09/38850335 від 27.05.2014 р. за період лютий 2014 р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду в частині задоволених позовних вимог мотивована тим, що перевірка була проведена з порушенням процедури, визначеної ст. 79 ПК України; будь-які зміни до інформаційних баз даних є протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, відповідач зазначив, що в територіальних органах Міндоходів збереження зібраної податкової інформації та її опрацювання здійснюється за допомогою Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" (далі - ІС "Податковий блок"), яка введена в експлуатацію з 01.01.2013 року наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1197. Експлуатація ІС "Податковий блок" здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1198.

Інформація з ІС "Податковий блок" використовується територіальними органами Міндоходів в том) числі під час проведення перевірок та звірок. Контролюючі органи не змінюють/не коригують даних податкової звітності платників податків. Такі дані містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Поряд з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.

Відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є коригуванням податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. При цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків.

Отже, дані дії податкового органу, по суті, є лише збиранням податкової інформації, що фіксується в акті перевірки.

Дії податкового органу щодо здійснення внесення до електронних баз результатів акту перевірки (звірки) у цій системі співставлення суми податкового кредиту та податкових зобов'язань здійснені згідно вимог Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України від 18 квітня 2008 року №266 (далі - Методичні рекомендації"). Тому, здійснене податковим органом внесення до електронних баз результатів акту перевірки (звірки) не порушило будь-які права позивача та не призвело до настання для нього негативних наслідків. Порушення прав позивача, в розумінні КАС України, мало виникнути у зв'язку з прийняттям відповідачем податкових повідомлень-рішень про нарахування сум податку на додану вартість за вказаний період.

Наявна в електронній базі інформація сама по собі не впливає на права та інтереси позивача, не створює для нього додаткових обов'язків, не визначає правову поведінку позивача, отже, прав та інтересів позивача не порушує.

Зобов'язання відновити в діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язання та податкового кредиту інформацію, внесену на підставі актів. є прямим втручанням та перешкоджанням законно діяльності органу ДФС в сфері податкового контролю.

Відповідно до змісту статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України, інформація в базі даних АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" формується та використовується податковим органом для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, тобто є виключно службовою інформацією податкового органу, і відповідно не може бути виключена лише за одним припущення, що наявність такої інформації може мати для позивача негативні наслідки у вигляді погіршення його ділової репутації, чи відмова його контрагентів від подальших господарських відносин.

Щодо порушення порядку проведення перевірки відповідач зазначив, що, директора ТОВ "Торра плюс" повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Повідомлення від 16.05.2014 №249 та копію наказу від 16.05.2014 №563 Дніпродзержинської ОДПІ направлено поштою з повідомленням про вручення 16.05.2014 року. Перевірка проводилась з 16.05.2014 по 21.05.2014., згідно наказу від 21.05.2014 року №590 Дніпродзержинської ОДПІ "про продовження терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Торра плюс" термін перевірки продовжено з 22.05.2014 по 23.05.2014 року.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

В судовому засіданні представник позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 16.05.2014 року по 23.05.2014 року Дніпродзержинською об'єднаною відповідачем у відповідності до п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України на підставі наказів Дніпродзержинської ОДПІ від 16.05.2014 року №563 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Торра плюс" та від 21.05.2014 року №590 "Про продовження терміну проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Торра Плюс", було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Торра плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшої їх реалізації на ТОВ "Дом Маркет ПС" (податковий номер 37621027), ТОВ "Бридж" (податковий номер 21921537), ТОВ "ТД "Інтер-Трейд Україна" (податковий номер 37376746), ФОП ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) за період - лютий 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.05.2014 року № 2501/88/04-03-22-03-09/38850335, відповідно до якого відповідачем встановлено, зокрема, порушення:

- п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість в сумі 339 881,63 грн. за період лютий 2014 року;

- п.180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань показників з податку на додану вартість на 376 324,62 грн. за лютий 2014 року (т.1 а.с. 17-76).

Зазначені висновки відповідач обґрунтував тим, що господарські операції позивач з контрагентами не мали реального характеру, не спричинили реальне настання правових наслідків.

Податкових повідомлень-рішень на підставі вказаного акту перевірки відповідачем не приймалось.

Судом також встановлено, що за результатами перевірки на підставі акта від 27.05.2014 року № 2501/88/04-03-22-03-09/38850335 до ІС "Податковий блок" була внесена інформація щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності позивача за лютий 2014 року, що підтверджується Детальною інформацією по платнику ПДВ щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА (т.4 а.с. 151-152).

За висновком суду першої інстанції, дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача в інформаційній базі даних "Інтегрована автоматизована інформаційна система "Податковий блок", що було здійснено на підставі Акта перевірки №2501/88/04-03-22-03-09/38850335 від 27.05.2014р. за лютий 2014 р. є протиправними оскільки:

- позивачу не було вручено наказ про проведення перевірки та перевірка була розпочата в день прийняття цього наказу, що є порушення встановленого порядку;

- будь-які зміни до інформаційних баз даних є протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку;

- невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем в деклараціях з податку на додану вартість, показникам в централізованій базі даних податкової звітності безпосередньо впливає на його права та інтереси, оскільки негативно позначається на стані ділової репутації, що в свою чергу призводить до зменшення прибутку від здійснення господарських операцій, зменшення клієнтської бази, втрату професійної довіри, відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з ним з огляду на призначення та проведення перевірок з цих підстав останніх тощо.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, на підставі наступного.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способами здійснення такого контролю є:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів;

- перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (ст.62 ПК України).

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових невиїзних перевірок унормовані ст.79 ПК України.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Зі замісту наведеної статті вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може бути проведена лише у разі попереднього повідомлення про проведення цієї перевірки шляхом вручення копі наказу про проведення цієї перевірки або надіслання копії наказу рекомендованим листом про вручення.

Судом встановлено, що наказ Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.05.2014 р. № 563 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Торра плюс" в період з 16.05.2014 р. по 21.05.2014 р. (т. 4 а.с. 167) та повідомлення про проведення перевірки (т.4 а.с.168) були направлені на адресу позивача 16.05.2014 p., що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти (т.4 а.с.166). В рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 16.05.2014 року (т.4 а.с.165), копія якого є в матеріалах справи, відсутні відомості про вручення кореспонденції представнику ТОВ "Торра плюс", відсутні також і відмітки установи поштового зв'язку пошти про причини невручення кореспонденції.

Відповідно до матеріалів справи, позивач про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки дізнався лише після отримання копії акта перевірки від 27.05.2014 року № 2501/88/04-03-22-03-09/38850335, та був позбавлений права бути присутнім при проведенні перевірки та надавати додаткові документи, що стосуються здійснення господарської діяльності за період, що перевірявся.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначену документальну позапланову невиїзну перевірку було проведено позивачем з порушення встановленого ст.79 ПК України порядку, тобто відповідачем не було дотримано вимог цієї статті щодо попереднього повідомлення платника податку про проведення перевірки.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами п.72.1 ст.72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

- від платників податків та податкових агентів, зокрема, інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

- від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема, інформація: про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності; про експортні та імпортні операції платників податків;

- від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

- від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

- за результатами податкового контролю;

- інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

У п. 74.1 ст. 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пп.14.1.171 п.14.1. ст.14 ПК України, ч.1 ст.16 Закону України "Про інформацію").

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Дана норма містить презумпцію відсутності документів за умови їх ненадання платником податків контролюючому органу і використовується як підстава для невизнання під час проведення перевірок достовірності наданої платником податків інформації.

Відповідно до п.66.1 ст.66 ПК України, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є:

- інформація органів державної реєстрації (п.п.66.1.1);

- інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків (п.п.66.1.2);

- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків (п.п.66.1.3);

- інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків (п.п.66.1.4);

- рішення суду, що набрало законної сили (п.п.66.1.5);

- дані перевірок платників податків (п.п.66.1.2).

Дана норма містить перелік організаційних підстав, для внесення змін до облікових даних платників податків, але крім організаційних підстав, для вчинення дій щодо внесення змін до облікових даних платників податків необхідні верифікаційні підстави, тобто підстави, які усувають сумніви у достовірності наведеної інформації. Особливо це стосується даних перевірок платників податків (пп.66.1.6), оскільки в інших випадках достовірність інформації забезпечується самим джерелом інформації.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Зі змісту наведених норм випливає, що акти, які складаються за результатами перевірок, обов'язково містять інформацію про виявлені порушення. У разі, якщо виявлені порушення стосуються даних, відображених у податковій звітності платника податків і які є предметом автоматизованого обліку у відповідних інформаційних системах, який у свою чергу здійснюється в рамках інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, за результатами перевірки мають бути внесені відповідні зміни до облікових даних. Це обумовлено необхідністю забезпечення вимог до достовірності інформації, на підставі якої органи доходів і зборів здійснюють свою діяльність.

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскільки законом платнику податків надано право подати заперечення на акт перевірки, до моменту розгляду цього заперечення і прийняття відповідного рішення не можна зробити висновок про достовірність інформації, викладеної в акті. Відтак, до моменту прийняття рішення керівником контролюючого органу стосовно поданого заперечення, зміни до інформаційних систем та баз даних на підставі заперечуваного акту вноситись не можуть.

Відповідно до ст.58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Оскільки законом передбачено можливість оскарження податкового повідомлення-рішення, а також дій чи бездіяльності посадових осіб контролюючого органу, то висновок про достовірність інформації, викладеної в акті перевірки, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення, не є можливим зробити за умови реалізації права платника податків на таке оскарження та до отримання відповідного рішення суду за результатами такого оскарження.

Цей висновок підтверджується положеннями ст.60 ПК України, якою визнано можливість відкликання податкового повідомлення-рішення. Відповідно до цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п.60.1.4. п.60.1);

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п.60.1.5 п.60.1).

- у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п.60.4.)

- у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (п.60.5).

З наведених положень ПК України вбачається, що:

- підстави для внесення змін до інформаційних систем чи баз даних, що стосуються податкової звітності платника податків у зв'язку із проведенням перевірок виникають тільки після винесення на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення з урахуванням наслідків реалізації права платника податків на заперечення акту та оскарження податкового повідомлення-рішення, а також оскарження дій чи бездіяльності посадових осіб контролюючого органу;

- якщо платник податків оскаржив у встановленому порядку дії чи бездіяльність посадових осіб контролюючого органу або податкове повідомлення-рішення до суду, то зміни до податкової звітності платника податків у відповідній інформаційній системі можуть бути внесені лише після отримання відповідного рішення суду та набрання ним законної сили.

Судом першої інстанції встановлено та відповідачем не заперечується, що на підставі акту перевірки №2501/88/04-03-22-03-09/38850335 від 27.05.2014 р. відповідачем до ІС "Податковий блок" були внесені відомості про заниження позивачем податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість в сумі 339 881,63 грн. та завищення податкових зобов'язань показників з податку на додану вартість на 376 324,62 грн. за лютий 2014 року.

З урахуванням того, що вказані показники податкових зобов'язань були відображені відповідачем без попереднього прийняття податкових повідомлень-рішень, тобто за неузгодженими податковими зобов'язаннями позивача, колегія суддів погоджується, з висновком суду першої інстанції, що такі дії відповідача є неправомірними, а задекларовані позивачем в податковій декларації показники податкової звітності підлягають поновленню.

Крім того, суд наголошує на тому, що в податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді корегування/вилучення в електронних базах даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку визначеному ст.54 ПК України та його узгодження.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв не у порядку, встановленому податковим законодавством, та не довів суду правомірність своїх дій, тому погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 р. у справі № 804/9320/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун