Ухвала

від 29.12.2015 по справі 908/6274/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/188/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.12.2015 Справа № 908/6274/15

Суддя Носівець В.В. розглянувши клопотання керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/6274/15:

за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Перемоги, 4)

до відповідача ОСОБА_1 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області (70667, Запорізька область, Куйбишевський район, с. Зразкове, вул. Леніна, 1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фермерське господарство «Іскра 17» , (70667, Запорізька область, Куйбишевський район, с. Зразкове, вул. Леніна, 23)

про визнання незаконним та скасування рішення сесії ОСОБА_1 сільської ради № 16 від 19.03.2015 р.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області від 25.12.2015 р. звернувся керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_1 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області про визнання незаконним та скасування рішення сесії ОСОБА_1 сільської ради № 16 від 19.03.2015 р.

Ухвалою суду від 29.12.2015 року порушено провадження у справі № 908/6274/15, присвоєно справі номер провадження 18/188/15, судове засідання призначене на 11 лютого 2016 р. В прохальній частині позову керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області також просить суд забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_1 сільській раді Куйбишевського району Запорізької області вчиняти дії щодо укладення з ФГ «Іскра 17» договору оренди земельної ділянки № 114 (кадастровий № 2322783000:06:002:0040) площею 5,8300 га, що розташована на території ОСОБА_1 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області.

Розглянувши позовні матеріали, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із подальшими змінами), заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» , достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник (прокурор) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у позовних матеріалах відсутні, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову.

Прокурором не наведено доводів та не надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на існуючу загрозу передачі землі в оренду не є достатньою підставою для застосування заходів, вказаних у клопотанні про забезпечення позову. При цьому прокурором не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання судового рішення і що такі заходи спроможні забезпечити фактичне виконання рішення суду.

Таким чином, відповідних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду прокурором не надано. А також не наведено конкретних заходів, які пропонуються вжити, і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття. Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову відмовляється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 сільській раді Куйбишевського району Запорізької області вчиняти дії щодо укладення з ФГ «Іскра 17» договору оренди земельної ділянки № 114 (кадастровий № 2322783000:06:002:0040) площею 5,8300 га - відхилити.

Ухвала про забезпечення позову у справі № 908/6274/15 від 29.12.2015 р. набрала законної сили 29.12.2015 р.

Суддя В.В. Носівець