номер провадження справи 3/137/15-13/195/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2015 Справа № 908/5055/15
За позовом: Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжтеплогазбуд» , с. Лежине Запорізького району Запорізької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Андрівська сільська рада Бердянського району Запорізької області, с. Андрівка Бердянського району Запорізької області
про визнання договору підряду на будівництво № 30 від 27.11.2009р недійсним
Суддя Серкіз В.Г.
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1/1305 від 31.07.2015р.
ОСОБА_2, довіреність № 1/1304 від 31.07.2015р.
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 07.08.2015р.
від третьої особи: не з'явився
Розглядається позовна заява Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжтеплогазбуд» за участю Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області (третя особа) про визнання договору підряду на будівництво № 30 від 27.11.2009р недійсним.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.09.2015р позовна заява прийнята до розгляду (суддя Соловйов В.М.), порушено провадження у справі № 908/5055/15 (провадження № 3/137/15), судове засідання призначено на 21.10.2015р.
Ухвалою суду від 21.10.2015р розгляд справи відкладено на 11.11.2015р.
Ухвалою суду від 11.11.2015р продовжено строк розгляду спору по справі № 908/5055/15 до 01.12.2015р та відкладено розгляд справи на 01.12.2015р.
Розпорядженням керівника апарату суду № П-723/15 від 02.12.2015р., відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47 та 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/5055/15, у зв'язку із перебуванням судді у справі ОСОБА_4 на лікарняному.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.12.2015р., справу № 908/5055/15 передано на розгляд судді Серкіз В.Г.
Ухвалою суду від 02.12.2015р. прийнято справу № 908/5055/15 до провадження суддею Серкіз В.Г. та призначено розгляд справи на 21.12.2015р.
До початку розгляду справи представниками позивача та відповідача заявлено клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
21.12.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві 1/1386 від 13.08.2015р. та просять суд визнати договір підряду на будівництво № 30 від 27.11.2009р недійсним. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 1, 2, 49, 54, 61, 64 ГПК України.
Представник відповідача, в судовому засіданні підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву від 20.10.2015р. та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про поважні причини неявки в судові засідання суд не повідомила. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області третьою особою не надано. Про дату, час та місце призначеного судових засідань третя особа була повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали господарського суду Запорізької області від 02.12.2015р. поштову адресу третьої особи.
Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника третьої особи, за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача , суд
В С Т А Н О В И В:
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009р. № 1001-р Про добудову підвідних газопроводів та рішення Запорізької обласної ради від 29.10.2009р. № 16 Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 15.01.2009р. № 4 Про обласний бюджет на 2009 рік зі змінами та доповненнями , яким передбачено фінансування робіт із завершення проектів газифікації сільських населених пунктів з високим ступенем готовності: газопостачання с. Андрівка Бердянського району Запорізької області, І та II черга будівництва в загальній сумі 3 468 049,00 грн., Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжтеплогазбуд" (підрядник) було оформлено договори підряду на будівництво № 30 від 27.11.2009р. та № 31 від 01.12.2009р.
Таким чином, між сторонами у справі виникли правовідносини з договору підряду, укладеного у спрощений спосіб, належне виконання якого позивачем підтверджується наявними актами готовності об'єкта до експлуатації, у подальшому існуючі договірні правовідносини були оформлені сторонами господарського зобов'язання шляхом укладання відповідних договорів у письмовій формі, що не суперечить положенням чинного законодавства.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що з метою завершення проектів газифікації населених пунктів та фінансування робіт з добудови підвідних газопроводів з високим ступенем готовності Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження № 1001-р від 26.08.2009р.
За рішенням ПАК Нафтобаз України від 27.10.2009р. № 198 предмет договору № 30 від 27.11.2009р. Газопостачання с. Андрівка Бердянського району Запорізької області. І черга будівництва за пропозицією УКБ Запорізької ОДА було включено до переліку підвідних газопроводів з високим рівнем будівельної готовності, що підтверджується листом № 11-4309/1.10-15 від 15.06.2015р.. листом № Ко-105/01-01 від 10.04.2013р. листом № 03996/08-22 від 02.07.2010р., листом № Ч-08/01 інф.зап від 26.05.2015р.
29.10.2009р. Запорізькою обласною радою було прийнято рішення № 16 від 29.10.2009р. Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 15.01.2009р. № 4 Про обласний бюджет на 2009 рік зі змінами та доповненнями , з додатку 7 до якого вбачається, що об'єкт будівництва за спірним договором № 30 є з високим ступенем готовності, та фінансування вказаного об'єкту з обласного бюджету передбачає його завершення, що нівелює твердження позивача про нібито введення його в оману та його необізнаність про готовність об'єкту будівництва (копія рішення з додатками надається).
Разом з тим, як свідчать матеріли справи, УКБ Запорізької ОДА 04.11.2009р. за вих. № 6/2083, звертався до Міністерства економіки України з Листом щодо застосування процедури закупівлі у одного учасника робіт з добудови об'єкту Газопостачання с. Андрівка Бердянського району Запорізької області. І черга будівництва .
26.11.2009р. позивач звернувся до відповідача із запорошенням № 6/136 на переговори щодо добудови об'єкту.
Тобто, як встановлено судом, між позивачем та відповідачем тривали договірні стосунки з підряду.
Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.
Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин. шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину. При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину. - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.
Натомість предмет договору експлуатується, про що свідчать лист № 41/10023 від 11.11.2014р., лист № 831 від 18.11.2014р.
Як свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача, підставами для визнання спірного договору недійсним є ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
За ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, законодавець поділяє недійсні правочини на 2 види: нікчемні та оспорювані.
Зокрема, за ч. 2 ст. 215 ЦК України, нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Отже п.2 ч.2 ст. 16 ЦК. законодавцем передбачено як спосіб судового захисту визнання саме оспорюваного правочину недійсним.
За ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За п. 3.11. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України ) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд мас враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним, Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мати наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.
Однак, як вбачається з обставин справи, договір № 30 не є фіктивним, направлений на реальне настання правових наслідків, що є встановленим в рішеннях господарського суду Запорізької області по справам № 5009/3042/12. 908/4126/14, 908/2745/15. Предмет договору є готовим до експлуатації в результаті виконання підрядником ТОВ Запоріжтеплогазбуд та таким, що експлуатується, тобто використовується за призначенням. В судових справах розглядаюсь питання щодо заборгованості по оплаті цих робіт, та судами зроблено висновок щодо порушення замовником УКБ Запорізької ОДА своїх договірних зобов'язань по оплаті. Будь якого умислу сторін направленого на фіктивність правочину позивачем не доведено.
Згідно ч. 2 ст. 35 ПІК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
11.09.2012р. було прийнято рішення господарського суду Запорізької області у справі № 5009/3042/12, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2012р.. Вказані судові акти залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013р.
28.11.2014р.було прийнято рішення господарського суду Запорізької області у справі
№ 908/4126/14, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015р.
07.07.2015р. було прийнято рішення господарського суду Запорізької області у справі №908/2745/15.
Як встановлено судом, вказані рішення набрали законної сили та є виконаними.
Зі змісту судових рішень у справах № 5009/3042/12, 908/4126/14, 908/2745/15 слідує, що судами не було встановлено невідповідності спірного договору діючому законодавству України, а в мотивувальних частинах рішень не було констатовано його нікчемність. На підставі спірного договору з замовника УКБ Запорізької ОДА було стягнуто суму заборгованості за виконані роботи.
Таким чином, позивач посилаючись на загальну невідповідність спірного договору ЦК України та нормам чинного законодавства користується неналежним способом захисту за змістом ст. 16 ЦК України. Визнання нікчемного правочину недійсним не є способом захисту прав або інтересів.
В силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
У вказаних справах суди дійшли висновку про виконання зобов'язань за спірним договором ТОВ Запоріжтеплогазбуд та існування правових підстав для оплати робіт з боку УКБ Запорізької ОДА у т.ч. і за договором підряду на будівництво № 30 від 27.11.2009р.
Тобто, як встановлено судами, в силу ст. 35 ГПК України, викладені вище обставини є встановленими рішеннями судів, що набрали законної сили та не підлягають доказуванню, що нівелює твердження УКБ Запорізької ОДА про те, що позивач довідався про побудову об'єкту Газопостачання с. Андрівка Бердянського району Запорізької області. І черга будівництва до письмового оформлення договору № 30 від 27.11.2009р., а також про те, що підрядні роботи з будівництва об'єкту виконані поза межами договору підряду на будівництво №30 від 27.11.2009р.
З викладеного вище, вбачається, що позовні вимоги заявлені позивачем не мають фактичних підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволені позову відмовити.
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 28.12.2015р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2015 |
Оприлюднено | 11.01.2016 |
Номер документу | 54781339 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Серкіз В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні