Рішення

від 07.12.2011 по справі 2-4606/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

07.12.2011 Єдиний унікальний номер 2-4606/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 18 серпня 2011 року звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Позивач у своєму позові посилався на те, що з відповідачем знаходиться у зареєстрованому шлюбі з 25 липня 2003 року. Від сумісного шлюбу дітей не мають. Між ними втрачені взаємні почуття. З 2008 року шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, живуть окремо. Сім'я розпалася та поновлена бути не може. Примирення неможливе. Позивач просив шлюб розірвати.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнала.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши добуті та представлені докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 25 липня 2003 року, який було зареєстровано у відділі реєстрації актів громадянського стану Бабушкінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 478.

Від сумісного шлюбу дітей не мають.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.

У відповідності з вищезазначеною нормою та зважаючи на те, що подружжя не має дітей та не заперечує проти розірвання шлюбу, а, отже не має жодних перешкод для звернення сторін до державного органу реєстрації актів цивільного стану з заявою про розірвання шлюбу.

На підставі ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивач не довів суду обставин, які свідчили б про остаточне припинення шлюбних відносин з відповідачем та неможливість подальшого сумісного проживання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що подальше сумісне життя та збереження сім'ї є можливим, тому в задоволені позову необхідно відмовити. Дані висновки суду засновані на матеріалах справи та поясненнях сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 206, 209, 212, 214, 215, 218 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя Н.В. Залімська