Рішення

від 18.12.2015 по справі 469/1105/15-ц

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.12.2015 Справа №469/1105/15-ц 2/469/463/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2015 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді - Тавлуя В.В.

при секретарі - Ткач Т.В.

за участі представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Березанської селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 04.09.2015 року звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому з урахуванням доповнень, викладених у заяві від 25.09.2015 року (а.с.31-33), зазначив, що 23.02.2013 року померла його мати ОСОБА_3. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з двох земельних ділянок загальним розміром 8,48 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Березанської селищної ради Миколаївської області, наданих на підставі розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 06.01.2005 року №15.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру загальна площа ділянок змінилась з 8,48 га на 8,4795 га в зв'язку з округленням:

Ділянка 1 - площею 8,3512 га, кадастровий номер: 4820955000:15:000:0235;

Ділянка 2 - площею 0,1280 га, кадастровий номер : 4820955000:20:000:0227.

За життя ОСОБА_3 було складено заповіт від 07.03.2008 року, яким вона заповіла усе своє майно йому.

Він у передбачений законом строк звернувся до Першої Вознесенської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу №73/2013.

Разом з тим, внаслідок відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно нотаріусом було відмовлено йому у оформленні спадкових прав та рекомендовано звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 8,4795 га, яка складається з

Ділянки 1 - площею 8,3512 га, кадастровий номер: 4820955000:15:000:0235;

Ділянки 2 - площею 0,1280 га, кадастровий номер : 4820955000:20:000:0227,

розташовану в межах Березанської селищної ради Миколаївської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії МК №094015 від 09.08.2007 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 23 лютого 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, на задоволенні позову наполягала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву від 15.10.2015 року (а.с.48), у якій просив розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги визнає.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно оглянутого в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії І-ФП № 176213 від 28.02.2013 року (а.с.10) внаслідок смерті ОСОБА_3 23.02.2013 року відкрилася спадщина.

Як вбачається з копії заповіту від 07.03.2008 року (а.с.24), посвідченого секретарем Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та зареєстрованого в реєстрі за №166, ОСОБА_3 усе своє майно, належне їй на день смерті, заповіла позивачеві ОСОБА_2

Згідно Свідоцтва про народження серії І-ФП №206273, виданого повторно відділом ДРАЦС РС Березанського РУЮ у Миколаївській області 13.08.2014 року (а.с.13), батьками позивача є ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

З довідки, виданої виконкомом Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 22.12.2014 року (а.с.12), вбачається, що ОСОБА_3 на момент смерті 23.02.2013 року проживала на території Новогригорівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області за адресою: с.Новогригорівка Вознесенського району Миколаївської області, вул.Садова, 48, а зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. В будинку проживала одна.

Статтею 1236 ЦК України передбачено право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом.

Таким чином, відповідно до ст.1235 ЦК України позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 за заповітом, та враховуючи, що інші особи, які згідно ст.1241 ЦК України мають право на обов'язкову частку у спадщині відсутні, він має право на спадщину, зазначену в заповіті, в повному обсязі.

Як вбачається з копії спадкової справи №73/2013, отриманої від Першої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області на запит суду від 11.11.2015 року (а.с.65-75), 11.03.2013 року позивач звернувся до Першої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 на підставі якої 21.03.2013 року заведено спадкову справу №73/2013 та зареєстровано у Спадковому реєстрі за №54285193.

З досліджених судом копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №094015, виданого Березанською райдержадміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 358 (а.с.23), Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4801049212014 від 26.09.2014 року та № НВ-4801049262014 від 26.09.2014 року (а.с.15-20), повідомлень Держземагенства у Березанському районі Миколаївської області від 26.09.2014 року (а.с.21-22), Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.11.2014 року (а.с.39-40) вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії МК №094015 від 09.08.2007 року належали земельні ділянки: Ділянка 1 - площею 0,1280 га, кадастровий номер: 4820955000:20:000:0227; Ділянка 2 - площею 8,3512 га, кадастровий номер: 4820955000:15:000:0235, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Березанської селищної ради Миколаївської області, і які входять до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3

Разом з тим, позивачем втрачено оригінал правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності спадкодавця на належну йому земельну ділянку, що підтверджується оголошенням в друкованому засобі масової інформації (а.с.49).

Як вбачається з письмового роз'яснення завідувача Першої Вознесенської державної нотаріальної контори від 19.09.2013 року (а.с.14), позивачеві нотаріусом запропоновано для вирішення питання оформлення спадкових прав звернутися до суду у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельні ділянки.

Оцінивши відповідність встановлених обставин справи нормам закону, який підлягає застосуванню до цих обставин, суд дійшов до висновку, що позивачеві належить право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, в тому числі, на належні померлій земельні ділянки: Ділянку 1 - площею 0,1280 га, кадастровий номер: 4820955000:20:000:0227; Ділянку 2 - площею 8,3512 га, кадастровий номер: 4820955000:15:000:0235, і які входять до складу спадщини, оскільки доведено, що позивач має право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 за заповітом, і реалізував дане право шляхом прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

В зв'язку з цим, за відсутності у суду відомостей про наявність інших спадкоємців ОСОБА_3, з огляду на положення ч.5 ст.1268 ЦК України, якою встановлено, що прийнята спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, є всі підстави вважати позивача власником всього спадкового майна ОСОБА_3

Разом з тим, як випливає з дослідженого судом письмового роз'яснення завідувача Першої Вознесенської державної нотаріальної контори від 19.09.2013 року (а.с.14), позивачеві, по суті, відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно.

В зв'язку з цим, суд визнає, що майнові права позивача порушуються, оскільки він не може розпорядитися належним йому майном, і визнає обґрунтованим та правомірним його звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів виходячи з положень ст.392 ЦК України, якою передбачено, що власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, за встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є законними та обґрунтованими, і підтвердженими дослідженими в судовому засіданні доказами, в зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.16, 328, 392, 1216 - 1218, 1220 - 1223, 1236-1235, 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212 - 215, 174 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Березанської селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 8,4795 га, яка складається з

Ділянки 1 - площею 8,3512 га, кадастровий номер: 4820955000:15:000:0235;

Ділянки 2 - площею 0,1280 га, кадастровий номер : 4820955000:20:000:0227,

розташовану в межах Березанської селищної ради Миколаївської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №094015 від 09.08.2007 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 23 лютого 2013 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: