Постанова

від 24.12.2015 по справі 814/3788/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

24 грудня 2015 року Справа № 814/3788/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс", вул. Громадянська, 119, оф. 109,Миколаїв,54002

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-а,Миколаїв,54029

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2012р. № 0000073340, від 27.02.2012р. № 0000062340, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень від 27.02.2012 р. №0000072340, від 27.02.2012 р. №0000062340.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства України без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме перевіряючими не був досліджений та врахований весь обсяг первинної бухгалтерської документації, наданий позивачем під час проведення перевірки. Крім того, визначаючи фіктивність правочинів, укладених ТОВ "Амальгама Люкс" із контрагентами, відповідач перевищив свої повноваження.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення, згідно яких вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного.

Податковою на виконання постанови слідчого з ОВС СВ МП ДПА у Миколаївській області та відповідно до наказу ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва проведено позапланову документальну виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Торгсервіс-Юг" за період з 01.01.10р. по 31.03.10р., про що було складено акт №446/23-400/32719869 від 10.02.12р. (а.с. 11-27 ).

В акті перевірки позивача від 10.02.12р. №446/23-400/32719869 "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Амальгама Люкс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Торгсервіс-Юг" (код за ЄДРПОУ 36700254) за період з 01.01.10р. по 31.03.10р." встановлені наступні порушення:

1) п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду всього у сумі 2821грн., у т.ч. за лютий 2010р. у сумі 628грн., за березень 2010р. у сумі 2193грн.

2) п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2. п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2010р. у сумі 3526грн.

На підставі зазначеного акта ДПІ прийняті: податкове повідомлення-рішення №0000062340 від 27.02.12р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 2821,00грн.; податкове повідомлення-рішення №0000072340 від 27.02.12р. про визначення (нарахування) суб'єкту господарювання податкового зобов'язання з податку на прибуток за 1кв. 2010р. в сумі 3526,00грн. й застосування штрафної санкції в сумі 881,50грн..

Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Торгсервіс-Юг", що ґрунтується на судженнях про те, що ТОВ "Торгсервіс-ЮГ" є фіктивним підприємством, яке створене з метою прикриття незаконної діяльності, і від імені якого господарські операції здійснювались на підставі фіктивних документів особами не уповноваженими проводити легітимну господарську діяльність. До того ж ТОВ "Торгсервіс-ЮГ" відсутній за місцем реєстрації, не має достатніх основних засобів для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності.

Так, підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Торгсервіс-ЮГ".

Суд критично оцінює позицію відповідача з огляду на наступне.

З акту перевірки вбачається, що підставою для проведення перевірки позивача стала постанова слідчого (п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Так, Згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.8 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки та порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п 86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю обвинувального вироку суду, який набрав законної сили або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами на час складання податковою оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно визначив зобов'язання ТОВ "Амальгама Люкс" та прийняв податкові повідомлення - рішеннями №0000072340 від 27.02.2012 року, №0000062340 від 27.02.2012 р.

В ході розгляду справи судом також було досліджено господарські операції позивача з ТОВ "Торгсервіс-Юг", які відповідач визнав нереальними, а правочини за цими господарськими операціями фіктивними.

Так, відповідно до положень статті 234 Цивільного Кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто, фактично, відповідач в акті перевірки визначив фіктивність укладених угод між позивачем та його контрагентами, і посилання на статтю 228 ЦК України щодо нікчемності правочинів є некоректним.

Проте, посилання на судові рішення, що набрали законної сили, щодо недійсності або фіктивності вчинених правочинів відсутні як в акті перевірки, так і не надані відповідачем під час судового розгляду справи.

Таким чином, предметом розгляду даного адміністративного позову не є питання щодо недійсності або нікчемності правочинів, суд з'ясовує, чи мали місце порушення позивачем податкового законодавства під час здійснення господарських операцій, та чи мали місце реальність господарських операцій позивач з його контрагентами. Саме висновки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Торгсервіс-ЮГ" й стали підставою для винесення податкових повідомлення-рішень.

Так, 09.02.2010 року між позивачем (замовник послуг) та ТОВ "Торгсервіс-Юг" (експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом.

За цим договором ТОВ "Торгсервіс-Юг" зобов'язувалося забезпечити доставку вантажів в пункт призначення (м. Миколаїв), а ТОВ "Амальгама-Люкс", як клієнт, зобов'язувалося сплачувати за послуги з перевезення встановлену плату (загальна сума 16925,00грн.(в тому числі ПДВ 2820,83грн.). На підтвердження господарських операцій позивачем надано видаткові, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем під час проведення перевірки та під час розгляду справи судом, було надано документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: договір поставки, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення тощо (копії зазначених документів містяться у матеріалах справи, арк .с .28-63).

Документи первинного бухгалтерського обліку, якими підтверджені господарські операції позивача з контрагентом, відповідають вимогам ст. 201.1 ПК України та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що не заперечується, а ні перевіряючими під час перевірки, а ні представником відповідача.

Специфіка зазначених операцій повністю відповідає господарській діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, суд зазначає, що статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто підприємство-позивач не може бути притягнуте до відповідальності за порушення, яке ним не було вчинене.

Статті 9, 10 Закону України "Про систему оподаткування" для платників податків не передбачають обов'язку та не надають права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше).

Не виконання або неналежне виконання податкових зобов'язань тягне відповідальність та наслідки лише для того платника податків, який безпосередньо допустив порушення податкового законодавства, а ніяк для його контрагентів по ланцюгу. Такої правової позиції притримується Виший адміністративний суд України та Європейський суд з захисту прав людини, що викладена у рішення від 22.01.2009 року по справі „Булвес" АД проти Болгарії.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, адміністративний позов належить задоволенню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000072340 від 27.02.2012 року про визначення ТОВ "Амальгама Люкс" податкового зобов'язаня з податку на прибуток в сумі 3526,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 881,50 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062340 від 27.02.2012 р. про визначення ТОВ "Амальгама Люкс" зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2821,00 грн.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" (код ЄДРПОУ 32719869) сплачений судовий збір за платіжним дорученням №738 від 14.03.2012 р. в сумі 170 грн., №739 від 14.03.2012 року в сумі 170,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич