Постанова

від 22.03.2012 по справі 15439/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 березня 2012 р. № 2-а- 15439/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі -Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача- не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Приватне підприємство "Імпресс" до Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство ІМПРЕСС звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011р. № НОМЕР_1.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 44091,41 грн. , в тому числі за основним платежем - 44089,41 грн. та 2,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач з зазначеним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважаючи його незаконним та необґрунтованим.

При цьому він зазначає, що вважає хибними висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП Редан . Оскільки оскаржуване рішення прийнято саме з урахуванням висновків щодо нікчемності правочинів, укладених з зазначеною юридичною особою, воно, на думку позивача, ґрунтується на невірному встановленні всіх обставин справи, прийнято необґрунтовано та незаконно.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із доводів, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача з належним чином оформленими повноваженнями, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув без повідомлення причин, клопотань про відкладення розгляду справи або її розгляд за своєї відсутності не надав.

Враховуючи, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не прибув до суду та був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розгляд та вирішення справи на підставі наявних в ній доказів, які є достатніми для ухвалення рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що в серпні 2011 року фахівцями ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП Редан (код ЄДРПОУ 30259193) за період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р.

За наслідками перевірки складено акт від 10.08.2011р. № 1342/18-011, згідно висновків якого встановлено порушення ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг від ПП Редан у січні-лютому 2011 року, а також порушення п. 198.6, ст. 198 та п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 264536,46 грн., в тому числі ПДВ 44089,41 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011р., згідно якого позивачу нараховано (збільшено) грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 44091,41 грн., в тому числі за основним платежем - 44089,41 грн. та 2,00 грн. за штрафними санкціями.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, відповідач виходив з того, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 24.03.2011р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку контрагента позивача - ПП Редан з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ з 01.12.2010р. по 28.02.2011р., за результатами якої складено акт № 289/18-011.

Згідно висновків зазначеного акту встановлені порушення ПП "Редан" пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІУ зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань в сумі 7 530 602 грн., в тому числі: за грудень 2010 року у сумі 1 838 072 грн.; за січень 2011 року у сумі 392 141 грн.; за лютий 2011 року у сумі 5 300 389 грн.; порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7, п.10.1 ст.10, п. 1.3. ст. 1, п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІУ зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у сумі 7 514 338 грн., в тому числі: за грудень 2010 року у сумі 183 4967 грн.; за січень 2011 року у сумі 390 057 грн.; за лютий 2011 року у сумі 5 289 314 грн.; порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Редан» , як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» .

Такі висновки податковим органом зроблено в зв'язку з встановленою ним неможливістю фактичного здійснення ПП Редан господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відповідачем також встановлено, що згідно наданих податкових декларацій за грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року позивач включив до складу податкового кредиту суму 44089,91 грн. (за січень 2011 року - 11268,49 грн., лютий 2011 року - 32820,92 грн.) в зв'язку з взаємовідносинами з ПП Редан .

При цьому відповідачем враховано, що позивач не надав до перевірки господарський договір, що був укладений між ним та його контрагентом ПП Редан .

Беручи до уваги, що податковим органом встановлено неможливість здійснення господарської діяльності ПП Редан , відповідачем зроблено висновок про те, що угоди, укладені між ним та позивачем, є нікчемними та такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.

В зв'язку з наведеним, на думку відповідача, позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту витрат, понесених в зв'язку з господарськими відносинами перевіреного періоду з ПП Редан .

Проте суд з такими висновками не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП Редан укладено договір про надання послуг від 10.01.2011р. № 1001/5, а також договір від 10.01.2011р. № 1001/2 про транспортно-експедиційне обслуговування.

Згідно договору про надання послуг від 10.01.2011р. № 1001/5 (а.с. 56) ПП Редан (за договором - виконавець) зобов'язувався виконати на користь позивача (за договором - замовник) розвантажувальні та навантажувальні роботи, необхідні замовнику.

На підтвердження виконання договору позивачем до суду надано копію акту №1 приймання-здачі робіт від 31.01.2011р. (а.с. 61), акту №1 приймання-здачі робіт від 28.02.2011р.(а.с. 59).

Відповідно до договору від 10.01.2011р. № 1001/2 про транспортно-експедиційне обслуговування (а.с. 40) ПП Редан (за договором - експедитор) зобов'язався, крім іншого, надавати позивачу (за договором - клієнт) консультаційні та інформаційні послуги з транспортного законодавства, тарифам, умовам перевезення вантажів, виступати представником позивача в правовідносинах з залізницею та іншими перевізниками, укладати від імені позивача договори з перевізниками, оформити та надати позивачу необхідну супровідну документацію на вантаж, що перевозиться, організовувати страхування майнових ризиків позивача, що пов'язані з перевезенням вантажів. В свою чергу позивач зобов'язався, крім іншого, сплачувати 100 % суми транспортних тарифів, витрат на запорні прилади, сертифікацію, інші послуги, що пов'язані з відправленням вантажу. Відповідно до п., п. 3.1., 3.2 договору вартість послуг експедитора погоджується сторонами, розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора.

На підтвердження виконання договору позивачем до суду надано копію акту № ОУ - 0000005 від 28.02.2011р. (а.с. 44). Оплата за отриманий товар була здійснена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується відповідними виписками установи банку.

В зв'язку з укладеними договорами виписані податкові накладні від 28.02.2011р. № 28024 на суму 63925,51 грн., в тому числі ПДВ 10654,25 грн., від 28.02.2011р. № 2802 на суму 133000,00 грн., в тому числі ПДВ 22166,67 грн., від 31.01.2011р. № 31014 на суму 3800,00 грн., в тому числі ПДВ 633,33 грн., від 31.01.2011р. № 31011 на суму 63811,01 грн., в тому числі ПДВ 10635,17 грн.

Наявність зазначених податкових накладних та їх належне документальне оформлення відповідачем у справі не заперечується.

При цьому, згідно акту перевірки позивача від 10.08.2011р. № 1342/18-011відповідач вказує, що зазначені в поданих позивачем накладних роботи виконані в повному обсязі, що засвідчують надані позивачем до перевірки надано акти здачі-приймання робіт від 28.02.2011р. №1 на суму 63925,50 грн. (в тому числі ПДВ 10654,25 грн.), від 28.02.2011р. № ОУ -0000005 на суму 133000,00 грн. (в тому числі ПДВ 22166,67 грн.), від 31.01.2011р. № ОУ 0000004 на суму 3800,00 грн., (в тому числі ПДВ 633,33 грн.), від 31.01.2011р. №1 на суму 63811,01 грн. (в тому числі ПДВ 10635,17 грн.) (а.с. 8).

За таких обставин відповідачем фактичне виконання робіт за спірними угодами не заперечується.

Вирішуючи справу, суд враховує, що згідно рішення Господарського суду Харківської області від 06.09.2011р. по справі № 5023/6466/11 відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсним договору про надання послуг № 1001/5 від 10.01.2011р., укладеного з ПП Редан .

За наслідками розгляду справи господарським судом встановлено, що вказаний договір є дійсним, оскільки відповідає вимогам цивільного законодавства, спрямований на настання реальних наслідків, що полягають в отриманні доходів від здійснення господарської діяльності.

Також суд враховує, що згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. у справі № 2а- 8934/11/2070, залишеною без змін згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012р., задоволено позовні вимоги ПП Редан до ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова, визнано неправомірними дії ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової перевірки Приватного підприємства "Редан" (м. Харків, вул. Каштанова, 33, код ЄДРПОУ 30259193) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року на підставі якої складений акт № 289/18-011 від 24.03.2011 року.

Згідно вимог ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В зв'язку з викладеним суд враховує зазначене судове рішення, оскільки згідно нього визнано неправомірними дії відповідача щодо проведення перевірки ПП Редан , згідно якої зроблено висновки про неможливість ведення господарської діяльності ПП Редан , оформлені актом № 289/18-011 від 24.03.2011 р. На підставі зазначених висновків, в свою чергу, зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених у перевіреному періоді між позивачем та ПП Редан .

Таким чином, в зв'язку з визнанням судовим рішенням неправомірними дій ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова по проведенню документальної позапланової перевірки Приватного підприємства "Редан", відповідно, неправомірними суд вважає висновки, зроблені за результатами такої перевірки.

Таким чином суд вважає, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи, оскільки в них не міститься доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні господарських угод взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість послуг, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Відповідно до підп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Такими чином, позивачем в даній справі додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від контрагентів належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства ІМПРЕСС до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова від 19.08.2011р. № НОМЕР_1.

Стягнути з державного бюджету на користь Приватного підприємства ІМПРЕСС (61068, м. Харків, в-д Фесенківський,2, кв. 81, код ЄДРПОУ 32675151, номери розрахункового рахунку для перерахування судових витрат не надані) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28,23 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 26 березня 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова