Постанова

від 03.04.2007 по справі 6/254-06 (14/158)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/254-06 (14/158)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 квітня 2007 р.                                                                                   № 6/254-06 (14/158)  

                         Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченка О.С. –головуючого

Яценко О.В. (доповідач у справі)

Катеринчук Л.Й.

розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", м. Дніпропетровськ

на постанову

у справі

Дніпропетровського апеляційного господарського суду 19.10.2006 р.№6/254-06(14/158) господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

до

проВідкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоградтовариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", м. Дніпропетровськстягнення 96289,53грн.

в судовому засіданні взяли участь представники сторінвід  ВАТ "Павлоградвугілля", м. Павлоград

Шереметя Т.І. дов.б/н від 28.12.2006р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2006р. (суддя Коваленко О.О.) у справі № 6/254-06(14/158) стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", м. Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград 96289грн.13коп. основного боргу, 962,90грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2006р. у справі № 6/254-06(14/158) товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", подало апеляційну скаргу в якій просило її скасувати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2006р. у справі №6/254-06(14/158) (судді: Герасименко І.М.; Прудніков В.В.; Ясир Л.О.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", м. Дніпропетровськ залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2006р. у справі № 6/254-06(14/158) залишено без змін.

          Не погоджуючись з вищезазначеною постановою товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2006р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

          Судова колегія, заслухавши доповідь судді  Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

          Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.01.2001р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару №20е.м./65, у відповідності з п. 1.1 якого позивач поставив відповідачеві товар у кількості 4 600, 00 тон, загальною вартістю 1 257 784 грн. 04 коп., за який відповідач в порушення п. 4.2 умов вищезазначеного договору розрахувався частково. 31.12.2004 р. на підставі протоколу №32 шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на суму 444 650 грн. 73 коп. та 30.08.2005 р. на підставі протоколу №55 шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на суму 709 442 грн. 97 коп. та попередньою заборгованістю позивача перед відповідачем у сумі 7 401 грн. 21 коп. і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у відповідності з умовами вищеназваного договору у сумі 96 289 грн. 13 коп.

          Суди зазначили, що відповідач в порушення п. 4.2 вищеназваного договору на протязі 7 банківських днів від дня отримання рахунків на оплату отриманого товару розрахувався частково, позивач 28.03.2005р. повторно направив відповідачеві рахунки на оплату, які відповідач отримав, але не оплатив у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь на підставі п. 4.2 договору купівлі-продажу товару №20 е.м./65 від 03.01.2001 р., додатковими угодами пролонгованого сторонами до 31.12.2003 р., 96  289грн. 13 коп. основного боргу.

          Відповідач позов визнав частково, на суму 23 566 грн. 18 коп., а стосовно заборгованості в сумі 72 722 грн. 95 коп. пояснив, що 17.03.2006р. в односторонньому порядку провів взаємозалік з позивачем зустрічних однорідних вимог шляхом направлення позивачу акту заліку, в порядку ст..601 ЦК України та ст..203 Господарського кодексу України.

          Як встановлено судами попередніх інстанцій, в обґрунтування своїх доводів відповідач посилався на договір уступки права вимоги від 31.03.2003р. № 31.03.03/Х, укладеного між ТОВ “Агромаш” (кредитор) та ТОВ “Енерго-Міг”, відповідно до умов якого товариство отримало право вимоги по зобов'язанню, яке виникло із договору № 01-148/д від 25.06.2000р. Загальна сума переданої вимоги складає 72 722 грн. 95 коп. (а.с.91).

Суди правомірно врахували, що при цьому, ТОВ “Агромаш” набуло права на стягнення вказаної суми на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2003р. по справі № 6/32, відповідно до якого з ДВАТ шахта “Тернівська” на користь ТОВ “Агромаш” стягнуто 72 722 грн. боргу, 1093 грн. 83 коп. річних та судові витрати по справі. З січня 2004 року ДВАТ шахта “Тернівська” була реорганізована та приєднана до ВАТ “Павлоградвугілля”, яке є правонаступником по зобов'язанням шахти.

Таким чином, договір уступки права вимоги було укладено 31.03.2003р., тобто після винесення рішення суду по справі № 6/32, що відбулось 25.02.2003р.

Положеннями ст..197 ЦК УРСР (чинного на момент укладення договору уступки права вимоги) передбачено, що уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.

До набувача вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання.

Відповідно до цієї норми цивільного законодавства уступати можна право, що ґрунтується на цивільно-правовому матеріальному зобов'язанні.

Після прийняття рішення судом, яке набрало законної сили, зі спору, предметом якого є стягнення заборгованості за договором, припиняються цивільно-правові відносини та виникають нові правовідносини, що ґрунтуються на державному примусі та регулюються виключно нормами господарського процесуального та виконавчо-процесуального законодавства.

Таким чином, припиняються зобов'язання за договором в частині, що була предметом судового спору, та одночасно виникають зобов'язання боржника з виконання судового рішення та право стягувача на звернення до органів державної виконавчої служби.

Отже, ТОВ “Агромаш” на час укладення договору уступки вимоги вже здійснив право вимоги щодо здійснення розрахунків по договору № 01-148/Д від 25.07.2000р. шляхом пред'явлення позову. У справі набув процесуального статусу сторони, а після видачі наказу на виконання судового рішення –статус стягувача.

Таким чином, суди попередньої інстанції у повному обсязі з'ясували матеріали справи та вірно застосували чинне законодавство.

          За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2006р. не вбачається.

          Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

             ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", м. Дніпропетровськ на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду 19.10.2006 р. у справі № 6/254-06(14/158) залишити без задоволення.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду 19.10.2006 р. у справі № 6/254-06(14/158)  залишити без змін.

Головуючий                                                   О.С. Удовиченко

Судді                                                                О.В. Яценко

                                                                                   Л.Й. Катеринчук