Рішення

від 05.01.2016 по справі 922/5944/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2016 р.Справа № 922/5944/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС", 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243;

дотовариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна", 61046, м. Харків, вул. Автогенна, 10, код ЄДРПОУ 33234187;

про стягнення 108 299,37 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Ігнатова (довіреність №ГО-14/256 від 15.12.2014 р.);

відповідача -ОСОБА_2 (довіреність №2/15 від 02.01.2015 р.)

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна" (відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача вартість транспортного засобу (напівпричепу) GOFA д/н НОМЕР_1 у пошкодженому стані в розмірі 108 229,37 грн. (з врахуванням уточнення позовних вимог (вх. № 46578 від 19.11.2015р. та вх.№49970 від 14.12.2015р.), прийнятих до розгляду 19.11.2015р. та 15.12.2015р.)

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, відповідно до п. 12.8.2.2., укладеного між сторонами у справі договору добровільного страхування наземного транспорту №А 0241556, згідно додатку № 1 до якого застрахованим транспортним засобом є напівпричепGOFA д/н НОМЕР_1, який було знищено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір страхового відшкодування розраховується таким чином, що від розміру матеріального збитку віднімається в тому числі вартість застрахованого транспортного засобу у пошкодженому стані, однак рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2013 р. по справі № 910/7391/13 було стягнуто з позивача на користь відповідача страхове відшкодування у розмірі 693 000,00 грн., яке було сплачено позивачем повністю і до якого включено зазначену вартість ЗТЗ у пошкодженому стані, що дає підстави вважати, що відповідач отримав незаконну вигоду, оскільки всупереч передбачених сторонами умов договору, незважаючи на досудові вимоги, необхідної суми не повернув. В якості правового обґрунтування позивач посилається на приписи ст.ст. 1, 16 ЗУ Про страхування , ст.ст. 526, 628, 629, 979 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Суд перейшов до розгляду справи по суті у судовому засіданні 19.11.2015 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.11.2015 проти позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на позов, наданих до суду за вх. № 46529 від 19.11.2015 р., в яких зокрема зазначив, що рішенням господарського суду м. Києва від 30.05.2013 р., яке в подальшому було підтримано другою та третьою судовою інстанцією, було зазначено, що згідно п. 12.8.1.2 договору при повному знищенні транспортного засобу страхове відшкодування розраховується як дійсна вартість транспортного засобу і яким було стягнуто з позивача на користь відповідача страхове відшкодування у розмірі 693 000,00 грн., проте позивач в ході розгляду зазначеної справи із заявою про передачу йому ЗТЗ після відшкодування збитків до суду не звертався, а також те, що позивач в листі (вх. №28/14 від 01.08.2014 р.) до відповідача не зазначав, що останній зобов'язаний сплатити на користь позивача вартість транспортного засобу (напівпричепа) GOFA д/н НОМЕР_1 у пошкодженому стані або передати його у власність позивача. Також, відповідач зазначив, що на його думку у відповідача відсутні правові підстави для сплати вартості транспортного засобу (напівпричепа) GOFA д/н НОМЕР_1 у пошкодженому стані позивачу.

07.12.2015 р. відповідач звернувся до суду із запереченнями на заяву про уточнення позовних вимог (вх. №48651 від 07.12.2015 р.), які озвучив повноважний представник відповідача у судовому засіданні 08.12.2015 р., зокрема зазначивши, що з позовними вимогами позивача відповідач не згодний в повному обсязі, оскільки рішенням господарського суду м. Києва від 30.05.2013 р. по справі № 910/7391/13 було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування і в цьому рішенні суд не зазначив, що в суму страхового відшкодування входить розмір дійсної вартості ЗТС у пошкодженому стані на дату настання страхового випадку і тому відповідних правових підстав для стягнення на користь позивача вартості ЗТС у пошкодженому стані немає. Також відповідач зазначив, що позивач своїми вимогами, які зазначені в заяві про уточнення позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача вартість транспортного засобу (напівпричепа) GOFA д/н НОМЕР_1 у пошкодженому стані привласнює функції суду та оскаржує обставини, які були встановлені в суді по справі № 910/7391/13. Разом з тим відповідач зазначив, що діюче законодавство, умови договору добровільного страхування наземного транспортного ВВ/21 №А0241556 від 21.10.2011 р. не передбачають стягнення із страхувальника на користь страховика вартість транспортного засобу у пошкодженому стані, оцінка ЗТЗ на дату настання страхового випадку (01.03.2012 р.) не проводилась і, що відповідач звертався до суб'єкта судово-експертної діяльності ОСОБА_3 для визначення дійсної вартості транспортного засобу (напівпричепа) GOFA д/н НОМЕР_1 у пошкодженому стані, яка відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження склала 108 299,37 грн.

07.12.2015 р. позивач надав суду пояснення по справі (вх. № 48855 від 07.12.2015 р.), які озвучив повноважний представник позивача в судовому засіданні 08.12.2015 р., в яких зокрема зазначив, що, по-перше, в листі від 25.07.2014 р. позивач не зазначав відповідачу про відсутність претензій до останнього за договором страхування або ж виконання сторонами умов договору в повному обсязі, по-друге, відповідач хибно вважає, що у позивача відсутні правові підстави для сплати ним вартості транспортного засобу (напівпричепа) GOFA д/н НОМЕР_1 у пошкодженому стані, оскільки це випливає зі спірного договору страхування (п. п. 12.8.2.2 договору), оскільки відповідач не поверне надлишок отриманого страхового відшкодування, є підстави вважати, що відповідач отримав незаконну вигоду, по-третє, думка відповідача про те, що позивач в ході судового розгляду справи № 910/7391/13 не звертався з питання про передачу пошкодженого ТЗ, оскільки в судах всіх інстанцій позивач звертав увагу суду на порядок розрахунку страхового відшкодування, але у зв'язку з тим, що можливості визначити вартість пошкодженого транспортного засобу не було, в судах це питання і не вирішувалось, по-четверте, в розрахунках щодо виплати страхового відшкодування відповідач посилається на п. 12.8.1.2, ігноруючи п. 12.8.2.2 договору.

В судовому засіданні 08.12.2015 р. з метою надання можливості позивачу ознайомитись з матеріалами справи в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва на 15 хв.

В судовому засіданні 08.12.2015 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 15.12.2015 р. о 11:00 год.

11.12.2015 р. відповідач надав суду пояснення по справі (вх. № 49616 від 11.12.2015 р.), які озвучив повноважний представник відповідача в судовому засіданні 15.12.2015 р., в яких зокрема зазначив, що позивач, коли отримав лист (вих. № 18/14 від 22.07.2014 р.) від відповідача, зобов'язаний був перевірити матеріали страхової справи та зазначити претензії до відповідача, якщо вони були, проте він зазначив тільки, що він виконав свої зобов'язання по договору в повному обсязі. Щодо тверджень позивача про отримання ним незаконної вигоди, зазначив, що страхова виплата у розмірі 693 000,00 грн. не перевищує розмір прямого збитку.

30.12.2015 р. позивач надав суду додаткові пояснення по справі (вх. № 51653 від 30.12.2015 р.), які повноважний представник позивача підтримав у судовому засіданні 05.01.2015 р., в яких зокрема зазначив, що у справі № 910/7391/13 предметом позову було стягнення з позивача на користь відповідача страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, тоді як у даній справі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів, зокрема повернення вартості залишків транспортного засобу після ДТП (передбачено розрахунками п. 12.8.2.2 договору). Також позивач зазначив, що у справі № 910/7391/13 він виступав в якості відповідача і тому не позбавлений можливості після виплати страхового відшкодування звернутися до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів. Разом з тим, позивач звертав увагу суду на те, що судового рішення, яке набуло законної сили та відповідно до якого позивачу було відмовлено у виплаті вартості транспортного засобу GOFA д/н НОМЕР_1 у пошкодженому стані немає.

30.12.2015 р. відповідач надав суду заперечення (вх. № 51643 від 30.12.2015 р.), які повноважний представник підтримав у судовому засіданні 05.01.2015 р., в яких зокрема заперечив проти тверджень позивача щодо отримання незаконної вигоди, а також зазначив про те, що у випадку прийняття рішення про задоволення позову у даній справі, суд тим самим визнає факт отримання відповідачем незаконної вигоди на підставі рішення суду, у зв'язку з чим дії суддів, які розглядали справу №910/7391/13, підпадають під кримінальну відповідальність; 108299,37грн. це вартість ЗТЗ станом на 16.09.2014р., а не на дату ДТП, в цих датах різниться курс Євро, у зв'язку з чим, виходячи із різниці курсу , станом на 01.03.2012р. вартість ЗТЗ становить 64776,53грн., при цьому оцінка на дату настання страхового випадку (01.03.2012р.) не проводилась, і її зробити неможливо.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - під час розгляду інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, немає значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2013 року у справі №910/7391/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2013р., позов задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" 693000грн. страхового відшкодування. При цьому рішеннями суду встановлено наступні факти:

21.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (страховик) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 №А0241556 (далі - Договір), відповідно до п.1.2 якого предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом (далі - ЗТЗ) та застрахованим додатковим обладнанням до застрахованого транспортного засобу. Інформація про застраховані транспортні засоби наведена у Переліку застрахованих транспортних засобів та застрахованого додаткового обладнання (додаток №1), серед яких значиться напівпричіп GOFA, реєстраційний №АХ6393ХТ, VIN-код WOP3363525 GG10912, 2005р.в., білого кольору, вартістю 770000грн., страхова сума - 770000грн. (позиція 9).

За умовами Договору застраховано 15 одиниць транспортних засобів та додаткового обладнання; загальна страхова сума за вказаним договором становить 5752364грн.; умови страхування: дорожньо-транспортна пригода, пожежа, стихійне лихо, протиправні дії третіх осіб; з урахуванням зносу. Строк дії договору - з 22.10.2011 року по 21.10.2012 року.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, що страховим випадком є настання збитків страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою ЗТЗ внаслідок настання ризику (певна подія, на випадок настання якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання), який застраховано за цим договором.

При цьому суди встановили, що 01.03.2012 року, в межах дії договору добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 №А0241556 від 21.10.2011 року, на 414 км автодороги Знаменка-Луганськ-Ізварино сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля IVECO, державний №АХ9893АК, з причепом цистерна GOFA, державний №АХ6393ХТ, під керуванням водія ОСОБА_4

Під час ДТП відбулося розчеплення цистерни з автомобілем, її перевертання, внаслідок чого напівпричепу GOFA, державний №АХ6393ХТ завдано механічні пошкодження.

Судовими рішеннями встановлено, що даний випадок, згідно умов договору страхування є знищенням транспортного засобу і відповідно, посилаючись на пункт договору 12.8.1.2. договору страхування наземного транспорту ВВ/21 №А0241556 від 21.10.2011 року розраховано страхове відшкодування, а саме: зазначено: страхове відшкодування при повному знищенні транспортного засобу розраховується як дійсна вартість транспортного засобу за мінусом франшизи, яка, згідно п. 4.3 зазначеного договору складає 10%, таким чином, становить (770 000,00 - 77 000,00 грн. ) 693 000,00грн., яке стягнуто на користь відповідача у даній справі.

Як слідує з матеріалів даної справи, а саме: копії платіжного доручення №124757 від 24.12.2013р., що також підтверджено відповідачем, на виконання вищезазначених рішень судів позивачем сплачено на користь останнього страхове відшкодування у розмірі 693 000,00 грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування").

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 988 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

У відповідності до статті 990 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком відповідно до умов договору страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з приписами статті 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору страхування суд зазначає, що порядок розрахунку розміру страхового відшкодування при знищенні застрахованого транспортного засобу визначається в декількох пунктах, а саме:в п. 12.8.1.2. зазначено, що при повному знищенні транспортного засобу страхове відшкодування розраховується як дійсна вартість застрахованого транспортного засобу, визначена згідно з Методикою товарознавчої оцінки автотранспортних засобів, затвердженої Мінюстом на дату настання страхового випадку, при цьому окрім п. 12.8.1.2 в даному договорі в п. 12.8.2.2. є спеціальна умова щодо визначення розміру страхового відшкодування при знищенні ЗТЗ якщо договором встановлено тип страхової суми Агрегатна , розрахунок розміру страхового відшкодування при знищенні ЗТЗ внаслідок настання будь-якого страхового ризику за цим договором за наступною формулою:

а) якщо за договором встановлений тип страхової суми «Агрегатна» :

ССВ = (РМЗ * КП) (але не більше СС) - Ф - СОВЗЗ - НП - ВЗ + ЗВ, але не більше (СС - ПВ), де:

ССВ - сума страхового відшкодування;

РМЗ - розмір матеріального збитку;

КП - коефіцієнт пропорційності, розрахований наступним чином : відношення страхової суми ЗТЗ та/або ЗДО до дійсної вартості ЗТЗ та/або ЗДО на дату укладення цього договору ( у разі якщо страхова сума по ЗТЗ та/або ЗДО менша дійсної вартості ЗТЗ та/або ЗДО);

СС - страхова суму (загальна страхова суму) за договором;

Ф - франшиза, встановлена цим договором;

СОВЗЗ - суми, отримані від осіб відповідальних за завдані збитки;

НП - несплачені страхувальником частини страхової премії за договором;

ВЗ - дійсна вартість ЗТЗ у пошкодженому стані на дату настання страхового випадку, яка визначається на підставі висновку експерта-оцінювача відповідно до діючої на дату настання страхового випадку Методики товарознавчої оцінки автотранспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України;

ЗВ - застраховані витрати, передбачені умовами договору;

ПВ - виплати страхових відшкодувань, здійснені за попередніми страховими випадками за договором.

З огляду на зазначене, та беручи до уваги той факт, що ЗТЗ в результаті ДТП отримав повне фізичне знищення, а сторонами договору в п. 4.5. Договору передбачили тип страхової суми Агрегатна , то відповідно виплата страхового відшкодування страхувальнику повинна здійснюватися за формулою, визначеною в п. 12.8.2.2 договору, а саме: умовами п. 12.8.2.2. Договору сторонами чітко визначено, що у випадку знищення застрахованого транспортного засобу, сума страхового відшкодування визначається як різниця між розміром матеріального збитку та дійсної вартості ЗТЗ у пошкодженому стані на дату настання страхового випадку з вирахуванням несплачених Страхувальником частин премії за Договором, франшизи, сум, отриманих від осіб, відповідальних за завдані збитки.

При цьому вартість транспортного засобу у пошкодженому стані повинна визначатися на підставі висновку експерта оцінювача відповідно до діючої на дату настання страхового випадку Методики товарознавчої оцінки автотранспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 118 від 17.09.2014 р. напівпричепа GOFA, державний № АХ 6393ХТ, проведеного ФОП ОСОБА_3, який має кваліфікацію оцінювача (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 15329/13 від 15.10.2013 р.), оцінка виконана у відповідності до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджених Постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440 та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ФДМ України 24.11.2003 р. № 142/52092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 р. № 1335/5/1159) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.08.2009 р. за № 724/16740.

Слід зазначити, що оцінка напівпричепа GOFA, державний № АХ 6393ХТ здійснювалася на замовлення відповідача, а метою оцінки було визначення дійсної вартості ЗТЗ в пошкодженому стані після ДТП, яка становить 108 299,37 грн.

Проаналізувавши розмір суми страхового відшкодування (693 000,00 грн.), яка була сплачена позивачем на користь відповідача, суд зазначає, що вона розрахована без врахування п. 12.8.2.2. і містить в собі дійсну вартість ЗТЗ у пошкодженому стані.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позивачем було сплачено на користь відповідача суму страхового відшкодування в більшому розмірі, ніж це передбачено умовами спірного договору страхування.

21.07.2015 р. позивач направляв на адресу відповідача досудову вимогу щодо виплати на користь позивача грошових коштів в розмірі 198 00,00 грн. (пізніше листом від 12.10.2015 р. було уточнено суму - 108 299,37 грн.), однак, станом на сьогоднішній день відповідач в добровільному порядку кошти не перерахував.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 108 299,37 грн. вартості напівпричепа GOFA, державний № АХ 6393ХТ, в пошкодженому стані відповідно до умов спірного договору страхування є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік"станом на 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 108 299,37 грн., то судовий збір мав бути сплачений у розмірі 1 624,48 грн.

Втім, позивачем надане платіжне доручення № 22171 від 22.10.2015 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 11 550,00 грн., тобто позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом за клопотанням сторони.

За таких обставин, зайво сплачений судовий збір в розмірі 9 925,52 грн. підлягає поверненню позивачу за його клопотанням з Державного бюджету України шляхом винесення господарським судом в порядку вимог ст. 7 Закону України "Про судовий збір" відповідної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" (61046, м. Харків, вул. Автогенна, 10, код ЄДРПОУ 33234187) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС", 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) вартість транспортного засобу у пошкодженому стані у розмірі 108 299,37 грн. та 1 624,48 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Винести ухвалу про повернення зайво сплаченого судового збору позивачу в розмірі 9925,52 грн.

Повне рішення складено 09.01.2016 р.

Суддя ОСОБА_5