Постанова

від 28.03.2007 по справі 30/399-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/399-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

28 березня 2007 р.                                                                                   № 30/399-06  

              Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого  -                                      Ткаченко Н.Г

Суддів -                                                  Катеринчук Л.Й.

                                                               Панової І.Ю.

за участю представників : ТОВ ВКФ "Росич" –Рязанцева  В.Г.; ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" –Барцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу  ТОВ ВКФ "Росич"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2006 р. по справі № 30/399-06 за позовом ТОВ ВКФ "Росич" до ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" про стягнення 58949,42 грн., -           

                                         В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2006 року Позивач - ТОВ ВКФ "Росич"  звернувся із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського"  про стягнення заборгованості в сумі 58949,42 грн., в тому числі суми інфляції в розмірі 46 708,83 грн., та 3% річних  в сумі 12 240,59 грн.  

      Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 грудня  2006 року по справі №30/399-06  (суддя : Євстигнеєва Н.М.)  в позові відмовлено, у зв'язку із безпідставністю позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач - ТОВ ВКФ "Росич"  просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 грудня  2006 року та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Касаційна   скарга  мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставин, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, і було встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2001 р. по справі № Б26/15/118/01 про банкрутство ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського"  визнані грошові вимоги  Науково-виробничої інвестиційної групи "Інтерпайп" в сумі 587 723,67 грн. –основного боргу та неустойки в розмірі 99478,26 грн.

Ухвалою господарським судом Дніпропетровської області від  19.12.2005 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2006 р.,   затверджено мирову угоду  від 24.04.2005 р., укладену між кредиторами та боржником, провадження по справі № Б26/15/118/01 про банкрутство ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського"   припинено. Умовами даної угоди  передбачено відстрочення початку задоволення вимог кредиторів, включених до реєстру на 10 років, а після спливу терміну відстрочки –розстрочення задоволення грошових вимог кредиторів протягом наступних  20 років.

Також господарським судом Дніпропетровської області було встановлено, що 28.12.2005 р. між Науково-виробничою інвестиційною групою "Інтерпайп" та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ "Росич"  був укладений договір  № П1010/2005 відступлення права вимоги заборгованості на загальну суму 687 201,93 грн. Науково-виробнича  інвестиційна група  "Інтерпайп" 28.12.2005 р. звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про  внесення  змін до реєстру вимог кредиторів, а саме,   внесення до реєстру кредиторів нового кредитора –ТОВ ВКФ "Росич".   

ТОВ ВКФ "Росич" 16.02.2006 р.  звернувся до ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" з претензією, в якій просив  перерахувати заборгованість по індексу інфляції  та 3 % річних, всього на суму 373 570,80 грн., за  період з 11.11.2003 р. по 31.08.2004 р., але відповідач - ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського"  відповідь  на дану претензію не надав.

Як встановлено було судом,   умовами мирової угоди від 25.04.2005 р.  по справі № Б26/15/118/01 передбачено відстрочення початку задоволення вимог кредиторів, включених до реєстру на 10 років, а після спливу терміну відстрочки –розстрочення задоволення грошових вимог кредиторів протягом наступних  20 років.

Згідно зі ст.41 ГПК України   господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.35 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода це домовленість між боржником та кредиторами стосовно розстрочки чи відстрочення заборгованості боржника, яке оформлюється угодою сторін.

       Згідно з ч.3 ст.38  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.  Статтями  37 та 39 даного Закону встановлено, що  одностороння відмова від мирової угоди не допускається; у разі невиконання  мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мирова угода у справі про банкрутство, яка затверджується ухвалою суду,  є судовим рішенням, що є обов'язковим до виконання. Згідно зі ст.115 ГПК України  рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковим на території України виконується в порядку,  встановленому Законом України "Про виконавче  провадження" .

     Порядок проведення розрахунків боржника з кредитором був врегульований шляхом укладання мирової угоди від 25.04.2005 р., і  задоволення вимог  ТОВ ВКФ "Росич"  в порушення умов даної умови, призведе до порушення прав та інтересів інших кредиторів по справі про банкрутство ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського".

     Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області дійшов до правильного висновку, що підстав для  задоволення позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ "Росич" до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського"  про стягнення заборгованості в сумі 58949,42 грн. не має.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2006 р. по справі № 30/399-06 постановлено у відповідності до фактичних обставин справи  і вимог закону  і підстав для  його скасування  не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені  в оскаржуваному судовому рішенні.

 На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 –11111,    Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                            П О С Т А Н О В И В:    

Касаційну скаргу ТОВ ВКФ "Росич" залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2006 р. по справі № 30/399-06 залишити без змін.

Головуючий -                                                                 Ткаченко Н.Г.

Судді -                                                                             Катеринчук Л.Й.

                                                                               Панова І.Ю.