Рішення

від 28.12.2015 по справі 456/3991/15-ц

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3991/15-ц

Провадження № 2/456/1757/2015

РІШЕННЯ

іменем України

28 грудня 2015 року

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бораковського В. М. ,

за участю секретаря Проців І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2 міськрайонний виробничий відділ Львівської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою та визнання права на приватизацію земельної ділянки, -

встановив:

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач покликається на те, що вона є власником квартири №2 на вул.Вокзальна,84 у м.Стрий. За будинком, в якому вона проживає, закріплена прибудинкова земельна ділянка, яка не передана у власність. Біля будинку №84 по вул.Вокзальна у м.Стрий є ще одна земельна ділянка площею 0,0209 га, яка була передана незаконно у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для ведення садівництва. Даною земельною ділянкою користується вона з часу проживання у даному будинку і по даний час використовує її за призначенням. Оскільки дана земельна ділянка для ведення садівництва була незаконно передана у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 березня 2013 р. скасовано рішення ОСОБА_2 міської ради від 13 березня 2007 р. №148 в частині, що стосується безоплатної передачі у власність земельної ділянки на вул.Вокзальна,84 у м.Стрий громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 загальною площею 209 кв.м. для ведення садівництва, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯД № 438670 від 30 серпня 2007 р. та визнано недійсною державну реєстрацію за № 01:07:444:00187 даного державного акту. Вона звернулася із заявою у ОСОБА_2 міську раду на предмет надання їй безкоштовно у власність земельної ділянки площею 0,0209 га, яка межує із прибудинковою земельною ділянкою по вул.Вокзальна,84 у м. Стрий для ведення садівництва, присвоїти рішенням сесії адресу даній земельній ділянці. За наслідками заяви ОСОБА_2 міською радою 3 березня 2015р. винесено рішення №616, яким вирішено надати їй земельну ділянку площею, 0,0209 га для ведення садівництва. Після даного рішення вона звернулася у спеціалізовану організацію, яка виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий №4611200000:06:050:0005. З метою отримання остаточного рішення, яким буде передано дану земельну ділянку у власність, вона повинна узгодити межі земельної ділянки із суміжними землекористувачами, яким є фізична особа-підприємець ОСОБА_3 Але дана особа чинить їй перешкоди шляхом не підписання даного акту. На неодноразові її звернення відмовляється підписувати. Таким чином, на сьогоднішній день, між нею та ОСОБА_3 невизначено порядку користування земельною ділянкою, а право власності так і не оформляється.

В судовому засіданні представник позивача уточнивши позовні вимоги просить суд зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0209 га для ведення садівництва кадастровий №4611200000:06:050:0005 за адресою м.Стрий вул.Вокзальна,84, та визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію земельної ділянки площею 0,0209 га для ведення садівництва кадастровий №4611200000:06:050:0005 за адресою м.Стрий вул.Вокзальна,84 за відсутності підпису суміжного землекористувача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в акті погодження меж земельної ділянки на місцевості від 15 квітня 2015р., покликаючись на викладені в позові обставини.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради просить вирішити позовні вимоги відповідно до вимог закону на розсуд суду.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки не повідомила.

Представник третьої особи суду пояснив, що сторони добровільно погодити межі земельної ділянки не можуть, тому проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши наявні у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з рішення ХХХ сесії VІ демократичного скликання ОСОБА_2 міської ради від 03.03.2015р. №616, ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність по вул. Вокзальна площею 209 кв.м.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення садівництва, яка розташована у м.Стрий вул.Вокзальна, розроблений відповідно до договору №142900072 від 12.03.2015р. ОСОБА_2 міськрайонний виробничим відділом Львівської регіональної філії центру державного земельного кадастру ДП Центр державного земельного кадастру .

З Акту погодження меж земельної ділянки на місцевості ОСОБА_1 від 15.04.2015р., яка розташована в м. Стрий по вул. Вокзальна вбачається, що ФОП ОСОБА_3 як суміжний землекористувач не підписала даний акт.

Як вбачається з Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий №4611200000:06:050:0008, власником якої є ФОП ОСОБА_3, розташована за адресою м.Стрий вул.Вокзальна,86/1.

Частина 1 статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦК України фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ч.4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. г ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ч.6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. а ч.3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до ч.2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

За змістом ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до правової позиції, зробленої Верховним судом України у справі №6-92цс15, передбачений статтею 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Як вбачається з п. 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що рішенням ХХХ сесії VІ демократичного скликання ОСОБА_2 міської ради від 03.03.2015р. №616, ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0209 га для ведення садівництва кадастровий №4611200000:06:050:0005 за адресою м.Стрий вул.Вокзальна,84 для передачі її у власність.

Діями відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, якій належить суміжна земельна ділянка, чиняться перешкоди позивачу у набутті права власності на вищевказану земельну ділянку шляхом непогодження її меж.

Враховуючи, що позивачу надано дозвіл ОСОБА_2 міською радою на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки для передачі її у власність і такий проект виготовлений позивачем відповідно до вимог ст. 118 ЗК України, відповідач ФОП ОСОБА_3 відмовляється погодити межі земельної ділянки, перешкоджаючи тим самим позивачу набути відповідно до вимог закону право власності на цю земельну ділянку, тому, за наведених обставин, суд вважає позовні вимоги підставними і такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 96, 152, 158 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задоволити.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0209 га для ведення садівництва кадастровий №4611200000:06:050:0005 за адресою м.Стрий вул.Вокзальна,84.

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію земельної ділянки площею 0,0209 га для ведення садівництва кадастровий №4611200000:06:050:0005 за адресою м.Стрий вул.Вокзальна,84 за відсутності підпису суміжного землекористувача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в акті погодження меж земельної ділянки на місцевості від 15 квітня 2015р.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Рішення виготовлене в одному примірнику і має силу оригіналу.

Головуючий-суддя ОСОБА_7