Рішення

від 23.12.2015 по справі 910/27967/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2015Справа №910/27967/15

За позовом Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські продуктові традиції

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Марченко К.О. - за довіреністю від 24.03.2015р.;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 23 грудня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські продуктові традиції (відповідач) про стягнення 450 374,25 грн. основного боргу, 79 758,42 грн. пені, 4 377,89 грн. 3% річних та 2 177,39 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань за Договором поставки № 2210036207 від 01.01.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/27967/15. Розгляд справи призначено на 07.12.2015р.

В судове засідання, призначене на 07.12.2015р., представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення, відповів на запитання суду та подав документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2015р. розгляд справи відкладено на 23.12.2015р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2015 року між Іноземним підприємством Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українські продуктові традиції (покупець) (разом - сторони) укладено Договір поставки № 2210036207 (далі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 2.1. якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупцеві, а покупець приймати та оплачувати на умовах і порядку, визначених договором та додатками до нього, товар в асортименті та за цінами, вказаними у специфікації, яка підписана та скріплена печатками сторін та є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору поставка товару на склад покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на умовах DDP склад покупця (відповідно до Інкотермс 2010) з урахуванням положень чинного законодавства України та цього Договору.

Ціна на товар вказується у специфікації. Загальна сума договору складає сумарну вартість партій товару, поставлених постачальником за цим договором, зазначену у товарно-транспортних накладних на кожну партію товару (п. 4.1. Договору поставки).

Згідно з п. 5.1. Договору покупець передає постачальнику на узгодження замовлення, в якому вказуються кількість, вид, місце поставки відповідно до умов встановлених сторонами договорі.

Термін дії договору, відповідно до п. 12.1., встановлений з 01.01.2015 року по 01.01.2016 року.

Пунктом 12.2. Договору поставки сторони погодили, що оплата поставленого товару категорій безалкогольні напої , соки , алкогольні напої здійснюється протягом 35 днів з дати поставки товару.

На виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 476 485,77 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Крім того, сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків (за період з 01.01.2015 року по 27.07.2015 року) відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 27.07.2015 року складає 476 485,77 грн.

Відповідачем було частково повернуто поставлений товар на суму 26 111,52 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними на повернення.

Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 2210036207 від 01.01.2015 року щодо оплати поставленого товару, у останнього виникло зобов'язання оплатити 450 374,25 грн. основного боргу, 79 758,42 грн. пені, 4 377,89 грн. 3% річних та 2 177,39 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, поставив відповідачеві товар на суму 476 485,77 грн., останнім було частково повернуто поставлений товар на суму 26 111,52 грн.

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за всіма товарно-транспортними накладними відповідно до п. 12.2. Договору поставки настав, приймаючи до уваги, те що доказів оплати зазначеного товару станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованість за Договором поставки № 2210036207 від 01.01.2015 року в розмірі 450 374,25 грн. (476 485,77 грн. (вартість поставленого товару) - 26 111,52 грн. (вартість повернутого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами п. 8.1. Договору поставки передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати товару відповідно до п. 4.4.1. договору він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення боргу, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, зважаючи на п. 8.1. Договору, ст. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість останнього, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 79 758,42 грн. пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, суд дійшов висновку про правильність такого розрахунку у зв'язку із чим з останнього підлягає стягненню 4 377,89 грн. 3% річних та 2 177,39 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українські продуктові продукції (01103, м. Київ, Печерський район, вулиця Кіквідзе/Бастіонна, будинок 1/2, ідентифікаційний код 38451148) на користь Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед (07442, Київська обл., Броварський р-н, смт. Велика Димерка, 51-км Санкт-Петербурзького шосе, ідентифікаційний код 21651322), грошові кошти: 450 374,25 грн. (чотириста п'ятдесят тисяч триста сімдесят чотири гривні 25 копійок) основного боргу, 79 758,42 грн. (сімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят вісім гривень 42 копійки) пені, 4 377,89 грн. (чотири тисячі триста сімдесят сім гривень 89 копійок) 3% річних, 2 177,39 грн. (дві тисячі сто сімдесят сім гривень 39 копійок) інфляційних втрат та 8 050,32 грн. (вісім тисяч п'ятдесят гривень 32 копійки) судового збору. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/27967/15.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 04.01.2016р.

Суддя Ю.В. Цюкало