Постанова

від 05.01.2016 по справі 914/2107/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2016 р. Справа № 914/2107/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЕКОЗАХІД» за вих. №16/09-01 від 16.09.2015 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 31.08.2015 р.

у справі № 914/2107/15 (суддя - Березяк Н.Є.)

за позовом Приватного підприємства «КБ Ентерпрайз Юкрейн» , с. Кізлів,Буський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЕКОЗАХІД» , м. Львів

про стягнення 13 443,52 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з явились;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 07.09.2015 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 31.08.2015 р. у справі №914/2107/15 задоволено уточнені позовні вимоги Приватного підприємства «КБ Ентерпрайз Юкрейн» , с. Кізлів, Буський район (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЕКОЗАХІД» , м. Львів (надалі - Відповідач) про стягнення 13 770,42 грн. Стягнуто з Відповідача на користь ПП КБ Ентерпрайз Юкрейн - 1 422,50 грн. 3% річних, 12 347,92 грн. інфляційних та 1 827,00 грн. судового збору.

Дане рішення мотивоване правовою природою індексу інфляції та 3% річних, стягнення яких передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України та враховуючи, що встановлену рішенням суду основну заборгованість не сплачено вчасно та в повному обсязі, уточнені позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 1422,50 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 12 347,92 грн. за період з 25.09.2013 р. по 26.02.2015 р. визнано обґрунтованими та задоволено до стягнення.

Відповідач - ТОВ ТРАНСЕКОЗАХІД , не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу за вих. №16/09-01 від 16.09.2015 р. (вх. № апеляційного суду 01-05/4395/15 від 29.09.2015 р.), в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Скаржник вказує, що на його думку, є незрозумілим питання коли саме місцевим господарським судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог. Вважає, що Відповідачем змінено позовні вимоги з порушенням норм процесуального права, зокрема, порушено вимоги ч. 4 ст. 22 ГПК України щодо досудового врегулювання спору; порушено вимоги ст. 56 ГПК України, а саме: не було надіслано Відповідачеві копії заяви про збільшення позовних вимог та додатків до неї, що вважає підставою, згідно п.6 ст. 63 ГПК України, для повернення такої.

Також Скаржник вказує, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені в розмірі 1422,50 грн. не підлягають задоволенню з тих підстав, що згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України до сплати підлягає лише сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а стягнення пені в даному випадку не передбачено.

Крім цього вважає, що невірним є зазначення періоду з 29.07.2013 р. і по 26.02.2015 р. Такий розрахунок має проводитись з 14.11.2013 р. (дата постановлення рішення).

Дані обставини вважає підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та просить прийняти нове, яким частково задоволити позовні вимоги, а саме: стягнути з Відповідача 1 293,92 грн. 3% річних та 8 653,52 грн. інфляційних в користь Позивача.

Позивач у відзиві за вих. №15/10-15 від 15.10.2015 р. заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що зміна позовних вимог проведена з дотриманням норм ст. 22 ГПК України. Вказує, що Відповідачу направлено заяву про збільшення позовних вимог №181 від 28.07.2015 р. та розрахунок ціни позову, що підтверджується належними доказами у справі. Також вказує на те, що сума основного боргу визначається не рішенням суду, а Договором надання послуг №2 від 15.07.2011 р. та первинними документами сторін, які досліджувались у справі №914/3686/13. Початком нарахування втрат від інфляційних процесів та 3% річних, є 25.09.2013 р. тобто наступний день за 24.09.2013 р., оскільки у справі №914/3686/13 саме на дату підписання позовної заяви - 24.09.2013 р. було проведено нарахування. Відповідно до цього, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 р. поновлено строк ТОВ ТРАНСЕКОЗАХІД на подання апеляційної скарги за вих. 16/09-01 від 16.09.2015 р. на рішення господарського суду Львівської області від 31.08.2015 р. у справі №914/2107/15 (а.с.67-68).

Ухвалою від 30.09.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЕКОЗАХІД» за вих. №16/09-01 від 16.09.2015 р. на рішення господарського суду Львівської області від 31.08.2015 р. у справі № 914/2107/15 та призначено до розгляду в судове засідання на 20.10.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Юрченка Я.О., згідно ухвали про виправлення описки від 01.10.2015 р. (а.с.80-81).

В зв язку з неявкою представників сторін та клопотанням Скаржника про відкладення розгляду справи, судова колегія з метою забезпечення рівності сторін ухвалила відкласти розгляд справи на 09.11.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Юрченка Я.О. (а.с.101-102).

В подальшому, судова колегія 09.11.2015 р., заслухавши пояснення представника Скаржника, з метою повного та всестороннього дослідження всіх обставин справи ухвалила відкласти розгляд такої на 30.11.2015 р., в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів - Гриців В.М. та Юрченка Я.О. (а.с.107-108).

30.11.2015 р. представник Скаржника надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв язку з поважністю причин неподання додаткових доказів у даній справі та просив продовжити строк розгляду спору (а.с.109).

Враховуючи клопотання Скаржника, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила відкласти розгляд справи на 14.12.2015 р. та продовжити строк розгляду справи згідно ч. 3 ст.69 ГПК України на 15-ть днів.

08.12.2015 р. в канцелярію суду від представника Скаржника поступив лист за вих. №07/12-15 від 07.12.2015 р. (вх. № апеляційного суду 01-04/7884/15), в якому зазначено про скерування на адресу суду довідки-розрахунку сум, необхідних до сплати (інфляційних та 3% річних) (а.с.113-116).

10.12.2015 р. в канцелярію суду від Позивача поступили пояснення за вих. №08/12-15 від 08.12.2015 р.(вх. № апеляційного суду 01-04/7920/15), в яких вказано, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 20.01.2011 р. у справі №10/25, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу за період невиконання стороною своїх зобов язань, вважає правомірним і обґрунтованим. Відповідно до цього, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Розгляд апеляційної скарги, призначений на 14.12.2015 р., просить провести без участі представника Позивача.

14.12.2015 р. в судове засідання з явився представник Відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги та розрахунок, поданий згідно листа за вих. №07/12-15 від 07.12.2015 р.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника Скаржника, з метою повного та всестороннього дослідження матеріалів справи ухвалила відкласти розгляд справи в судове засідання на 21.12.2015 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Юрченка Я.О. (а.с.121-122).

В судовому засіданні 21.12.2015 р. розгляд справи відкладено на 05.01.2016 р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Юрченка Я.О.

Розпорядженням голови суду від 05.01.2016 р. у зв язку з перебуванням у відпустці суддів Гриців В.М. та Юрченка Я.О. в склад колегії по розгляду справи господарського суду Львівської області №914/2107/15 введено суддів Кордюк Г.Т. та Данко Л.С.

В судове засідання 05.01.2016 р. з явився представник Відповідача (Скаржника). Позивач участі уповноваженого представника не забезпечив, однак, в попередньо поданих поясненнях (а.с.117-118) зазначав про розгляд справи без його участі.

Представник Скаржника в судовому засіданні 05.01.2016 р. підтримав доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених в останній.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом та поясненнями по справі, заслухавши пояснення представника Скаржника, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткову не відповідність рішення господарського суду Львівської області, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

15.07.2011 р. ПП КБ Енткрпрайз Юкрейн та ТОВ ТРАНСЕКОЗАХІД укладено договір про надання послуг №2 (а.с.14-15), згідно п.1.1. якого Виконавець зобов язався надати послуги по виконанню сільськогосподарських робіт по агрегатуванню прес-підбірників для збирання в пресовані тюки соломи та іншої сільгосппродукції на сільгоспугіддях, представлених замовником. Як вбачається з позовної заяви, Позивачем на виконання умов Договору надано Відповідачу послуги на загальну суму 59 282,80 грн., що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг). Однак, надані послуги в повному обсязі оплачені не були, відтак виникла заборгованість в сумі 33 282,80 грн., яка в добровільному порядку сплачена не була.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.11.2013 р. ( яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. (а.с.19-21)) у справі №914/3686/13 частково задоволено позовні вимоги ПП КБ Ентерпрайз Юкрейн до ТОВ ТрансЕкоЗахід про стягнення заборгованості в сумі 37 123, 63 грн. Стягнуто з ТОВ ТрансЕкоЗахід на користь ПП КБ Ентерпрайз Юкрейн 33 282,80 грн. основного боргу, 2017,66 грн. - 3% річних, 333,29 грн. інфляційних втрат 1 236,01 грн. пені та 1 708,74 грн. витрат по оплаті судового збору В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.16-18).

Як вказує Позивач і не заперечує Відповідач, встановлену рішення суду заборгованість погашено 27.02.2015 р.

Оскільки Відповідачем зобов язання по оплаті наданих послуг в повній мірі вчасно не виконано, ПП КБ Ентерпрайз Юкрейн звернулось до суду із позовною заявою про стягнення із ТОВ ТРАНСЕКОЗАХІД 1422,50 грн. 3% річних, 10 051,41 грн. втрат від інфляційних процесів, 1422,50 грн. пені (а.с.6-9).

Згідно заяви про збільшення позовних вимог від 28.07.2015 р. Позивач просить стягнути з Відповідача 1422,50 грн. 3% річних та 12 347,92 грн. втрат від інфляційних процесів (а.с.47).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2012 р. (із змінами та доповненнями) зазначено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

В пункт 5.1 вищевказаної Постанови зазначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. У п. 7.1 цієї Постанови вказано, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відтак, враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо підставності позовних вимог, з огляду на правову природу індексу інфляції та 3% річних та зважаючи на те, що встановлену рішенням суду основну суму заборгованості не сплачено вчасно в повному обсязі.

При цьому, судова колегія зазначає, що згідно позовної заяви, яка розглянута господарським судом Львівської області у справі №914/3686/13 (а.с.89-90), розмір 3% річних в ній проводився за період з 16.08.2011 р. по 24.09.2013 р., а інфляційні витрати за період з 01.09.2011 р. по 31.03.12 р.

В даній справі - №914/2107/15 - 3% річних та інфляційні нарахування проводяться з 25.09.2013 р. тобто це є наступний день за 24.09.2013 р. (дата звернення з позовною заявою у справі №914/3686/13), оскільки саме на дату підписання позовної заяви (24.09.2013 р.) було проведено нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, які задоволені судом. Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 1 422,50 грн. та 12 347,92 грн. втрат від інфляційних процесів, згідно розрахунку (а.с.48-49).

Перевіряючи суму нарахованих до стягнення 3% річних, судова колегія частково погодилась з наданим Позивачем розрахунком з наступних підстав.

Позивачем вірно зазначено період нарахування таких з 25.09.2013 р. по 26.02.2015 р. (період прострочення Відповідачем виконання зобов язань по Договору). Таким чином, кількість днів прострочення становить 520.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.11.2013 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. у справі №914/3686/13 підтверджено суму заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором про надання послуг від 15.07.2011 р. в розмірі 33 282,80 грн.

Розмір суми 3% річних, здійснений Позивачем та задоволений до стягнення місцевим господарським судом, перевірено Львівським апеляційним господарським судом і розмір таких становить 1422,50 грн. (а.с.126).

Величина індексу інфляції згідно даних Державної служби статистики України (за спірний період) становить: 100,0*100,4*100,2*100,5*100,2*100,6*

102,2*103,3*103,8*101,0*100,4*100,8*102,9*102,4*101,9*103,0*102,1*105,3/100

= 1,371.

Розрахунок суми інфляційних втрат здійснюється наступним чином: сума індексів інфляції за повний період нарахування (помісячно) перемножується і ділиться на 100%. Відтак, за період з 25.09.2013 р. по 26.02.2015 р. до стягнення підлягає сума в розмірі 12 334,65 грн. (а.с.127), в частині стягнення 13,27 грн. інфляційних нарахувань слід відмовити за необґрунтованістю.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що Відповідач був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи, що послужили підставою для збільшення позовних вимог, а саме: заявою про збільшення позовних вимог.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачу надіслано заяву про збільшення позовних вимог №181 від 28.07.2015 р. та відповідний розрахунок, що підтверджується квитанцією та описом вкладення (а.с.50).

Крім цього, Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені в розмірі 1422,50 грн. не підлягають задоволенню з тих підстав, що згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України до сплати підлягає лише сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а стягнення пені в даному випадку не передбачено. Судова колегія зазначає, що Позивачем уточнено позовні вимоги і про стягнення пені в них не зазначено (а.с.47).

Крім цього, судова колегія, щодо доводів Скаржника про порушення його прав в частині не задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, зазначає наступне.

Заява про відкладення розгляду справи згідно вих. Відповідача №28/08-01 датована 28.08.2015р. (а.с.52) (тобто майже через місяць після заявленої Позивачем вимоги про збільшення позовних вимог)). Провадження у справі №914/2107/15 порушено ухвалою суду від 02.07.2015 р.(а.с.2) а відтак, термін розгляду такої згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України закінчувався 02.09.2015 р., а клопотання про продовження такого сторонами не заявлено, відповідно до цього, місцевим господарським судом правомірно відхилено клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткову невідповідність рішення господарського суду Львівської області в частині стягнення 13,27 грн. інфляційних нарахувань, а в решті рішення є таким що відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

У п.10 ч.1 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Враховуючи наведене, слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЕКОЗАХІД (79058, м. Львів, вул. В.Чорнорвола , 67 а, код ЄДРПОУ 31338967) на користь ПП КБ ЕнтерпрайзЮкрейн (80543, Львівська область , Буський район, с. Кізлів код ЄДРПОУ 34830639) 1825,24 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та стягнути з ПП КБ ЕнтерпрайзЮкрейн (80543, Львівська область, Буський район, с. Кізлів код ЄДРПОУ 34830639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЕКОЗАХІД (79058, м. Львів, вул. В.Чорнорвола, 67 а, код ЄДРПОУ 31338967) 1,22 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЕКОЗАХІД» за вих. №16/09-01 від 16.09.2015 р. задоволити частково.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 31.08.2015 р. у справі №914/2107/15 скасувати в частині стягнення 13,27 грн. інфляційних нарахувань. В цій частині прийняти нове рішення: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЕКОЗАХІД (79058, м. Львів, вул. В.Чорнорвола , 67 а, код ЄДРПОУ 31338967) на користь ПП КБ ЕнтерпрайзЮкрейн (80543, Львівська область, Буський район, с. Кізлів код ЄДРПОУ 34830639) 12 334,65 грн. інфляційних нарахувань, відмовивши в стягненні 13,27 грн. інфляційних нарахувань.

3.В решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЕКОЗАХІД (79058, м. Львів, вул. В.Чорнорвола , 67 а, код ЄДРПОУ 31338967) на користь ПП КБ ЕнтерпрайзЮкрейн (80543, Львівська область , Буський район, с. Кізлів код ЄДРПОУ 34830639) 1825,24 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5.Стягнути з ПП КБ ЕнтерпрайзЮкрейн (80543, Львівська область, Буський район, с. Кізлів код ЄДРПОУ 34830639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСЕКОЗАХІД (79058, м. Львів, вул. В.Чорнорвола, 67 а, код ЄДРПОУ 31338967) 1,22 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.01.2016 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Судді Данко Л.С. Кордюк Г.Т.