Ухвала

від 14.12.2015 по справі 804/5709/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2015 рокусправа № 804/5709/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ДПС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року

у справі № 804/5709/15

за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до товариства з обмеженою відповідальністю ДПС

про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом до ТОВ ДПС , в якому просило стягнути податковий борг з відповідача на користь Державного бюджету в сумі 88627,93грн. шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків ТОВ ДПС у банках, обслуговуючих вказаного платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані наявною заборгованістю відповідача з податку на додану вартість у розмірі 42925,91грн. та податку на прибуток у розмірі 45702,02грн., яка у добровільному порядку не сплачена, внаслідок чого вказана заборгованість має бути стягнута у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 адміністративний позов задоволено. Стягнуто податковий борг відповідача на користь Державного бюджету в сумі 88627,93 грн. шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків відповідача у банках, обслуговуючих вказаного платника податків.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції. Відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення №0000802210 та №0000792210 від 26.03.2013 про сплату податку на додану вартість на загальну суму 38300,00 грн. та податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 44223,25 грн. оскаржені в судовому порядку, а відтак до набрання законної сили рішенням суду вище означені зобов'язання вважаються неузгодженими. Відповідач вказує, що зважаючи на неузгодженість податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у податкового органу були відсутні підстави для прийняття податкової вимоги. Також, відповідач зауважує, що податкові зобов'язання, визначені у податкових деклараціях, є сплаченими, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ДПС перебуває на обліку в ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська як платник податків і зборів .

За даними позивача станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 42925,91 грн. та податку на прибуток у розмірі 45702,02грн.

Податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 42925,91 грн. виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань, визначених податковим органом податковим повідомленням-рішенням №0000802210 від 26.03.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 38300,00 грн. З врахуванням переплати в сумі 2,43 грн. сума податкового боргу по податку на додану вартість складає 38297,57 грн.

До того ж, відповідачем самостійно визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій №907800531 від 16.01.2015 в сумі 141,00 грн., №9019122974 від 20.02.2015 в сумі 221,00 грн.

Зважаючи на нараховану відповідачем пеню у розмірі 4266,34 грн., загальна сума боргу з податку на додану вартість складає 42925,91 грн.

Податковий борг з податку на прибуток виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань, визначених податковим органом податковим повідомленням-рішенням №0000792210 від 26.03.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 44223,25 грн.

Крім того, відповідачем самостійно визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік згідно податкової декларації №9081265928 від 27.02.2015 в сумі 697,00грн.

З огляду на нараховану позивачем пеню у сумі 781,77 грн., загальна сума боргу з податку на прибуток приватних підприємств складає 45702,02 грн.

13.11.2014 позивачем сформовано податкову вимогу №5249-25, відповідно до якої загальна сума податкового боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов'язаннями складає 88623,45 грн., в тому числі основний платіж - 66455,57 грн., штрафні (фінансові) санкції - 16065,25 грн., пеня - 6102,63 грн. Податкова вимога направлена на адресу відповідача, отримана ним 19.11.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На момент звернення податкового органу до суду з даним позовом, відповідачем сума податкового боргу не погашена.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

У відповідності до п.58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

За правилами п.58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити розраховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За приписами п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності до абз.1, 4 п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, означені вище податкові повідомлення-рішення №0000802210 від 26.03.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, №0000792210 від 26.03.2013, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток оскаржені відповідачем в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 у справі №804/11607/13-а відмовлено у задоволенні позову ТОВ ДПС про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень №0000802210 та №0000792210 від 26.03.2013.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 апеляційну скаргу ТОВ ДПС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 р. по справі 804/11607/13-а залишено без задоволення, отже постанова суду від 07.10.2013 у справі 804/11607/13-а набрала законної сили,

Частиною 5 статті 254 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на приписи ч.5 ст.254 КАС України ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 у справі №804/11607/13-а набрала законної сили, а тому судове рішення є обов'язковим для виконання сторін даної справи, зокрема, для відповідача в частині обов'язку сплати грошових зобов'язань, які визначені у вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях, які є узгодженими відповідно до абз.1, 4 п.56.18 ст.56 ПК України.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з даним позовом 27.04.2015 визначені податковим органом в податкових повідомленнях-рішеннях №0000802210 та №0000792210 від 26.03.2013 грошові зобов'язання є узгодженими.

У зв'язку з несплатою відповідачем у законодавчо встановлені строки грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток як визначених відповідачем самостійно в податкових деклараціях, так і визначених податковим органом, визначена відповідачем загальна сума в розумінні Податкового кодексу України є податковим боргом.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст.129 ПК України).

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже встановлена Податковим кодексом України процедура погашення податкового боргу платників податків розповсюджується і на нараховану згідно податковому законодавству пеню.

За правилами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За визначенням в пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.59.3, 59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.п.88.1, 88.2 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України).

Відповідно до абз.2 пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України у разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Стаття 87 ПК України визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, а саме: джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, зокрема, п.87.3 ст.87 ПК України, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України).

У відповідності до пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги в повній мірі узгоджуються з наведеними приписами Податкового кодексу України.

З огляду на узгодженість станом на час звернення позивачем до суду податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та дотримання податковим органом процедури, що передує стягненню грошових коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з рахунків відповідача на користь державного бюджету заборгованості з податку на прибуток та податку на додану вартість в загальному розмірі сумі 88627,93 грн.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ДПС залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 804/5709/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко